- •Київ нухт 2016
- •Вступ Становлення електротехніки.
- •Сьогодення виробництва електричної енергії в Україні
- •Структура та сучасний стан енергетики України.
- •1. Властивості електричного, магнітного й електромагнітного полів
- •Загальні поняття та визначення теорії електрики
- •1.2. Загальні поняття та визначення теорії магнетизму
- •1.3. Питання для самоперевірки та модульного контролю за розділом
- •2. Електричні кола змінного струму
- •2.1. Загальні поняття та визначення теорії електричних кіл
- •2.2. Змінний синусоїдний струм
- •2.2.1. Отримання синусоїдного струму та миттєві значення електричних величин.
- •2.2.2. Фази змінної величини і фазовий кут. Векторні діаграми.
- •2.2.3. Використання комплексних чисел для аналізу кіл синусоїдного струму.
- •2.2.4. Діюче і середнє значення синусоїдних величин.
- •2.3. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •2.3.1. Особливості кіл змінного синусоїдного струму.
- •2.3.2. Основні закони кіл синусоїдного струму.
- •2.3.3. Нерозгалужені електричні кола змінного струму (лекція 4).
- •2.3.3.1. Коло синусоїдного струму з резистором.
- •2.3.3.2. Коло синусоїдного струму з ємністю.
- •2.3.3.3. Коло синусоїдного струму з індуктивністю.
- •2.3.3.4. Послідовне з’єднання елементів.
- •2.3.4. Розгалужені електричні кола змінного струму (лекція 5).
- •2.3.4.1. Паралельне з’єднання елементів.
- •2.3.4.2 Загальний випадок паралельного кола.
- •2.3.5. Коло змінного струму із мішаним з’єднанням споживачів.
- •2.3.5.1. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів класичним способом.
- •2.3.5.2. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів символічним способом.
- •2.4. Питання для самоперевірки та модульного контролю за розділом
- •Тема 3. Електричні кола трифазного змінного струму.
- •3.1. Трифазні електричні кола
- •3.2. З’єднання у зірку
- •3.2.1. Зірка споживача з рівнорозподіленим навантаженням фаз.
- •3.2.2. Зірка споживача з нерівнорозподіленим навантаженням фаз.
- •3.3. З’єднання у трикутник
- •3.4. Потужність трифазної системи
- •3.5. Приклади чисельного розрахунку трифазних з’єднань
- •3.5.1. Приклад чисельного розрахунку з’єднання у зірку
- •2.5.2. Приклад чисельного розрахунку з’єднання у трикутник
- •2.5.3. Аналіз трифазного з’єднання з урахуванням опорів лінійних проводів
- •3.6. Вимірювання електричних величин трифазної системи
- •3.7. Визначення порядку черги фаз трифазної системи
- •3.8. Питання для самоперевірки за розділом “Трифазні електричні кола”
- •Тема 4. Магнітні кола
- •4.1. Властивості феромагнітних матеріалів
- •4.2. Магнітні кола й їх класифікація
- •4.3. Основні закони магнітних кіл
- •4.4. Розрахунок магнітних кіл з постійною магніторушійною силою
- •4.4.1 Приклад чисельного розрахунку прямої задачі.
- •4.4.2. Приклад чисельного розрахунку зворотної задачі.
- •4.5 Особливості магнітних кіл зі змінною магніторушійною силою
- •4.6. Резонансні явища в магнітних колах
- •4 .7. Електричні дроселі
- •4.8. Питання для самоперевірки за розділом „Магнітні кола”
- •Тема 5. Трансформатори
- •5.1. Будова трансформатора
- •5.1.1. Магнітна система трансформатора.
- •5.1.2. Електрична система трансформатора
- •5.2. Принцип дії та основні режими роботи трансформатора
- •5.2.1 Принцип дії трансформатора.
- •5.2.2. Режим холостого ходу.
- •5.2.3. Робота трансформатора під навантаженням.
- •5.3. Коефіцієнт корисної дії та випробовування трансформатора
- •5.3.1. Коефіцієнт корисної дії.
- •5.3.2 Дослід холостого ходу.
- •Напругу первинної u1н і вторинної u20 обмоток.
- •Струм холостого ходу i10, він же струм намагнічування.
- •Потужність холостого ходу p0.
- •5.3.3. Дослід короткого замикання.
- •1. Напругу короткого замикання Uкз.
- •3. Потужність короткого замикання Ркз.
- •3.4. Трифазні силові трансформатори
- •5.4.1. Особливості трифазних трансформаторів.
- •Співвідношення значень цих коефіцієнтів залежить від схеми з’єднання обмоток апарата:
- •5.4.2. Розмітка затискачів і схеми увімкнення трифазного трансформатора.
- •Розглянемо тепер випадок, коли позначення затискачів обмоток трансформатора відсутні.
- •5.4.3. Охолодження трансформаторів.
- •5.4.4. Паралельна робота силових трансформаторів.
- •5.4.5. Приклад розрахунку трифазного трансформатора.
- •Зверніть увагу, активний, реактивний та повний опори обмоток трансформатора в режимі короткого замикання можуть бути визначені так, Ом:
- •5.5. Автотрансформатори
- •5 .6. Трансформатори для електрозварювання
- •5.7. Вимірювальні трансформатори
- •5.7.1. Трансформатори струму.
- •1). Номінальна напруга – лінійна напруга системи, де втс може працювати і на яку розрахована його ізоляція;
- •2). Номінальний струм первинної обмотки – струм i1н, при тривалій дії якого обмотка не перегрівається вище припустимої температури;
- •5.7.2. Трансформатори напруги.
- •5.8. Питання для самоперевірки за розділом “Трансформатори”
2.5.3. Аналіз трифазного з’єднання з урахуванням опорів лінійних проводів
На практиці, при достатньо великій відстані між джерелом і споживачем, внаслідок впливу опорів лінійних проводів, лінійна напруга споживача, з’єднаному у зірку чи трикутник, може не дорівнювати лінійній напрузі джерела. Істотно, що за таких умов споживач буде мати меншу потужність, і отже, технологічні режими можуть бути порушені.
Рис. 1.47. До аналізу
з’єднання споживача у трикутник (а) та
зірку (б) з урахуванням опорів лінійних
проводів
Розглянемо приклад (рис. 1.47, а), коли споживач, з’єднаний у трикутник (Zав Zвс Zса), лінійними проводами з опорами Za 0, Zв 0, Zc 0, приєднаний до джерела симетричної напруги Uл.
Задану схему з‘єднання споживача – трикутник, замінимо еквівалентною зіркою (рис. 1.47, б):
;
;
.
Потрібно звернути увагу, що після перетворення трикутника у еквівалентну зірку фактично маємо випадок, коли споживач, з’єднаний у зірку (Zа’ Zв’ Zс’), лінійними проводами з опорами Za 0, Zв 0, Zc 0 приєднаний до джерела симетричної напруги Uл.
Розрахуємо фазну напругу джерела і запишемо значення її комплексів:
;
;
;
.
Враховуючі, що комплекси провідностей фаз еквівалентної зірки –
;
;
,
а YN = 1/ZN = 0, визначимо комплекс напруги зміщення нейтралі цього з’єднання:
.
Лінійні (вони же фазні) струми еквівалентної зірки будуть:
;
;
.
Спади напруги на опорах Zа’, Zв’, Zс’, тобто фазні напруги еквівалентної зірки розрахуємо за законом Ома:
;
;
.
Лінійні напруги еквівалентної зірки – це фазні напруги вихідного трикутника. Значення їх комплексів розрахуємо за другим законом Кірхгофа:
;
;
.
Звідси, згідно закону Ома, комплекси фазних струмів вихідного трикутника будуть:
;
;
.
Вірність розрахунку лінійних і фазних струмів трикутника перевіряють на виконання умов:
;
;
;
,
а також перевіряють баланс потужностей.
3.6. Вимірювання електричних величин трифазної системи
В промисловості для вимірювання струму у трифазних колах в основному використовують амперметри електромагнітної системи. При вимірюваннях амперметр вмикають у коло таким чином, щоб через нього проходив весь струм, що вимірюється, тобто послідовно. Щоб у амперметрі не відбувалося помітного спаду напруги, внутрішній опір цього приладу повинен бути малим (соті або тисячні долі Ом). У випадках, коли внаслідок дії великих струмів безпосереднє ввімкнення приладу у коло є неможливим, його вмикають з використанням трансформатору струму.
При вимірюваннях струмів з’єднання у зірку, де лінійний струм (джерела) дорівнює відповідному фазному (IA = Ia, IB =Iв, IC = Iс) споживача, амперметри вмикають у лінійні проводи з’єднання так, як показано на рис. 1.48, а.
Рис. 1.48. Вимірювання
струмів при з’єднанні споживачів у
зірку (а) та трикутник (б)
Окрім фазних (лінійних) струмів на практиці інколи контролюють струм IN у нейтральному проводі.
Для вимірювання лінійних і фазних струмів з’єднання у трикутник використовують окремі прилади (рис. 1.48, б). Так, для вимірювання лінійних струмів (IA, IB, IС) – це, як правило, струми джерела, амперметри вмикають у лінійні проводи, а фазних (Iaв, Iвс, Iса) – у фази споживача.
Вимірювання напруги у трифазних колах здійснюють з використанням вольтметрів, електромагнітної або електродинамічної систем. Вольтметри вмикають паралельно ділянці (елементу) електричного кола, на якій вимірюють напругу. При цьому прилад повинен мати дуже великий внутрішній опір (десятки кОм) у порівнянні з опором елемента кола на якому вимірюється напруга. Це необхідно для зменшення похибки вимірювання, а також щоб не було зміни у режимі роботи кола. У колах з високою напругою (звичайно більше 1000 В) вольтметри вмикають з використанням вимірювальних трансформаторів напруги.
На практиці, для вимірювання фазних напруг зірки джерела (UA, UB, UC) вольтметри вмикають між затискачами (A–N, B–N, C–N) джерела, тобто фактично між відповідним лінійним проводом і нейтральним проводом. Для вимірювання фазних напруг зірки (Uа, Uв, Uс – на рис. 1.49, а), або трикутника (Uав, Uвс, Uса – на рис. 1.49, б) споживача вольтметри вмикають між початком і кінцем відповідної фази.
Рис. 1.49. Вимірювання
фазних при з’єднанні споживача у зірку
(а) та трикутник (б)
Рис. 1.50. Вимірювання
лінійних напруг трифазної системи
Спосіб вимірювання потужності трифазної системи визначається її схемою і характером навантаження у фазах споживача.
В загальному випадку, для вимірювання активної потужності у фазах зірки (рис. 1.51, а) або трикутника (рис. 1.51, б) використовують ватметри. Для цього обмотку струму приладу вмикають так, як амперметр, при вимірюванні фазного струму, а обмотку напруги – як вольтметр, при вимірюванні фазної напруги.
Рис. 1.51. Вимірювання
активної потужності фаз зірки (а) та
трикутника (б)
У разі великих значень діючого струму і напруги обмотки ватметру можуть бути включені з використанням вимірювальних трансформаторів струму і напруги.
В трипровідній системі, коли споживач з’єднаний за схемою зірка або трикутник і немає доступу до нейтральної точки джерела чи споживача активну потужність фази джерела можна виміряти ватметром зі штучною нейтральною точкою. Її роблять в колі обмотки напруги ватметру (рис. 1.52). Для цього до вихідного затискача обмотки підключають два резистори r опір кожного з яких дорівнює внутрішньому опору обмотки напруги приладу. Значення опору обмотки ватметру, або безпосередньо вказуються на шкалі приладу, або ж можуть бути розраховані за наведеними на шкалі даними.
Активну потужність трипровідної трифазної системи Р (трьох фаз разом), незалежно від способу з’єднання фаз споживача (зірка чи трикутник), виду (рівнорозподілене чи нерівнорозподілене) і характеру (активне чи активно-реактивне) може бути визначена за показами PW1 PW1 двох ватметрів:
Рис. 1.52. Вимірювання
активної потужності фаз джерела
трифазної трипровідної системи
,
ввімкненими, як на рис. 1.53.
Рис. 1.53. Вимірювання
потужності трифазної системи двома
ватметрами
Рис. 1.54. Вимірювання
фазної реактивної потужності трифазної
системи
При рівнорозподіленому виключно активному характері навантаження у фазах споживача покази ввімкнених таким чином ватметрів дорівнюють один одному і, отже:
,
де Рф – активна потужність фази споживача.
На відміну від кіл однофазного змінного струму, де ватметром можна виміряти тільки активну потужність, у трифазних колах за показами цього приладу може бути визначена і реактивна потужність. Так, у разі рівнорозподіленого активно-реактивного навантаження у фазах споживача за показами двох ватметрів, включених як на рис. 1.52, можна визначити і реактивну фазну потужність:
.
Фазну реактивну потужність при рівнорозподіленому активно-реактивному навантажені трипровідної системи можна визначити і за показами одного ватметру. При включенні обмотки струму ватметра у один лінійний провід, а обмотки напруги – між двома іншими лінійними проводами, як на рис. 1.54, покази приладу будуть дорівнювати:
.
Звідси маємо:
.
Для вимірювання активної енергії у трифазних колах використовують однофазні і трифазні індукційні лічильники. Схема включення однофазних лічильників при вимірюваннях активної енергії у фазах споживача нічим не відрізняється від схеми ввімкнення ватметра (рис. 1.51). Для вимірювання активної енергії у трипровідних схемах застосовують так звані двоелементні вимірювальні системи (фактично два лічильники ввімкнені як ватметри на рис 1.53) , а у чотирипровідних – триелементні лічильники.
Реактивну енергію,
як при рівнорозподіленому, так і при не
рівнорозподіленому навантаженнях у
фазах споживача вимірюють трифазними
індукційними лічильниками реактивної
енергії. В трипровідних системах з
рівнорозподіленим навантаженням
реактивну енергію можна визначати за
показами двох однофазних лічильників,
ввімкнених як вольтметри на рис. 1.53. При
цьому реактивна енергія дорівнює різниці
показів лічильників помноженої на
.
