- •Київ нухт 2016
- •Вступ Становлення електротехніки.
- •Сьогодення виробництва електричної енергії в Україні
- •Структура та сучасний стан енергетики України.
- •1. Властивості електричного, магнітного й електромагнітного полів
- •Загальні поняття та визначення теорії електрики
- •1.2. Загальні поняття та визначення теорії магнетизму
- •1.3. Питання для самоперевірки та модульного контролю за розділом
- •2. Електричні кола змінного струму
- •2.1. Загальні поняття та визначення теорії електричних кіл
- •2.2. Змінний синусоїдний струм
- •2.2.1. Отримання синусоїдного струму та миттєві значення електричних величин.
- •2.2.2. Фази змінної величини і фазовий кут. Векторні діаграми.
- •2.2.3. Використання комплексних чисел для аналізу кіл синусоїдного струму.
- •2.2.4. Діюче і середнє значення синусоїдних величин.
- •2.3. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •2.3.1. Особливості кіл змінного синусоїдного струму.
- •2.3.2. Основні закони кіл синусоїдного струму.
- •2.3.3. Нерозгалужені електричні кола змінного струму (лекція 4).
- •2.3.3.1. Коло синусоїдного струму з резистором.
- •2.3.3.2. Коло синусоїдного струму з ємністю.
- •2.3.3.3. Коло синусоїдного струму з індуктивністю.
- •2.3.3.4. Послідовне з’єднання елементів.
- •2.3.4. Розгалужені електричні кола змінного струму (лекція 5).
- •2.3.4.1. Паралельне з’єднання елементів.
- •2.3.4.2 Загальний випадок паралельного кола.
- •2.3.5. Коло змінного струму із мішаним з’єднанням споживачів.
- •2.3.5.1. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів класичним способом.
- •2.3.5.2. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів символічним способом.
- •2.4. Питання для самоперевірки та модульного контролю за розділом
- •Тема 3. Електричні кола трифазного змінного струму.
- •3.1. Трифазні електричні кола
- •3.2. З’єднання у зірку
- •3.2.1. Зірка споживача з рівнорозподіленим навантаженням фаз.
- •3.2.2. Зірка споживача з нерівнорозподіленим навантаженням фаз.
- •3.3. З’єднання у трикутник
- •3.4. Потужність трифазної системи
- •3.5. Приклади чисельного розрахунку трифазних з’єднань
- •3.5.1. Приклад чисельного розрахунку з’єднання у зірку
- •2.5.2. Приклад чисельного розрахунку з’єднання у трикутник
- •2.5.3. Аналіз трифазного з’єднання з урахуванням опорів лінійних проводів
- •3.6. Вимірювання електричних величин трифазної системи
- •3.7. Визначення порядку черги фаз трифазної системи
- •3.8. Питання для самоперевірки за розділом “Трифазні електричні кола”
- •Тема 4. Магнітні кола
- •4.1. Властивості феромагнітних матеріалів
- •4.2. Магнітні кола й їх класифікація
- •4.3. Основні закони магнітних кіл
- •4.4. Розрахунок магнітних кіл з постійною магніторушійною силою
- •4.4.1 Приклад чисельного розрахунку прямої задачі.
- •4.4.2. Приклад чисельного розрахунку зворотної задачі.
- •4.5 Особливості магнітних кіл зі змінною магніторушійною силою
- •4.6. Резонансні явища в магнітних колах
- •4 .7. Електричні дроселі
- •4.8. Питання для самоперевірки за розділом „Магнітні кола”
- •Тема 5. Трансформатори
- •5.1. Будова трансформатора
- •5.1.1. Магнітна система трансформатора.
- •5.1.2. Електрична система трансформатора
- •5.2. Принцип дії та основні режими роботи трансформатора
- •5.2.1 Принцип дії трансформатора.
- •5.2.2. Режим холостого ходу.
- •5.2.3. Робота трансформатора під навантаженням.
- •5.3. Коефіцієнт корисної дії та випробовування трансформатора
- •5.3.1. Коефіцієнт корисної дії.
- •5.3.2 Дослід холостого ходу.
- •Напругу первинної u1н і вторинної u20 обмоток.
- •Струм холостого ходу i10, він же струм намагнічування.
- •Потужність холостого ходу p0.
- •5.3.3. Дослід короткого замикання.
- •1. Напругу короткого замикання Uкз.
- •3. Потужність короткого замикання Ркз.
- •3.4. Трифазні силові трансформатори
- •5.4.1. Особливості трифазних трансформаторів.
- •Співвідношення значень цих коефіцієнтів залежить від схеми з’єднання обмоток апарата:
- •5.4.2. Розмітка затискачів і схеми увімкнення трифазного трансформатора.
- •Розглянемо тепер випадок, коли позначення затискачів обмоток трансформатора відсутні.
- •5.4.3. Охолодження трансформаторів.
- •5.4.4. Паралельна робота силових трансформаторів.
- •5.4.5. Приклад розрахунку трифазного трансформатора.
- •Зверніть увагу, активний, реактивний та повний опори обмоток трансформатора в режимі короткого замикання можуть бути визначені так, Ом:
- •5.5. Автотрансформатори
- •5 .6. Трансформатори для електрозварювання
- •5.7. Вимірювальні трансформатори
- •5.7.1. Трансформатори струму.
- •1). Номінальна напруга – лінійна напруга системи, де втс може працювати і на яку розрахована його ізоляція;
- •2). Номінальний струм первинної обмотки – струм i1н, при тривалій дії якого обмотка не перегрівається вище припустимої температури;
- •5.7.2. Трансформатори напруги.
- •5.8. Питання для самоперевірки за розділом “Трансформатори”
2.3.5.2. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів символічним способом.
Надання опорів ділянок у вигляді комплексів, Ом:
дає підстави привести розрахункову схему (рис. 2.27, а) до виду рис. 2.27, б. Далі, з метою спрощення схеми до виду, як на рис. 2.27, в, опори Z2 та Z3 паралельних ділянок замінюють еквівалентним опором, Ом:
;
.
Заміна двох, ввімкнених послідовно, опорів, Z1 і Z23 еквівалентним, Ом:
дає підстави привести розрахункову схему до виду як рис. 2.27, г.
За умовою задачі розрахунок виконується на момент, коли синусоїда напруги джерела проходить через початок системи координат u(t), тобто вектор спрямований по осі дійсних чисел комплексної площини. Отже, комплекс напруги джерела буде, В:
.
У випадку, коли за умовою задано діюче значення напруги джерела, момент часу, для якого виконується розрахунок, може бути обраний довільно. Разом з тим, з метою зручності, виконання аналізу кола частіше обирають момент, коли у системі u = f(t) синусоїда напруги джерела проходить саме через початок координат.
За законом Ома комплекс струму кола – він же комплекс струму на першій ділянці з’єднання, буде, А:
.
Комплекси спадів напруги на ділянках кола, В:
,
.
Точність обчислення спадів напруги на ділянках кола перевіряють за другим законом Кірхгофа:
,
.
З результатів порівняння маємо:
,
.
Якщо відносні
розбіжності активних і реактивної
складових
та
не перебільшують обумовленої заздалегідь
похибки, то розрахунок можна продовжувати
далі. У протилежному випадку, необхідно
зробити перевірку попередньо виконаних
обчислень.
Комплекси струмів у паралельних вітках, А:
;
.
Точність обчислення струмів ділянок кола перевіряють за першим законом Кірхгофа:
;
;
,
.
Якщо відносні
розбіжності активних і реактивної
складових
та
не перебільшують обумовленої заздалегідь
похибки, то розрахунок можна продовжувати
далі. У протилежному випадку, необхідно
зробити перевірку попередньо виконаних
обчислень.
Кути зсуву фаз між струмом і напругою на ділянках кола, :
;
;
;
;
і всього кола, –
.
Точність розрахунку перевіряють шляхом порівняння потужностей споживача і джерела. Комплекс повної потужності джерела розраховують за формулою, ВА:
.
Оскільки Sдж = Pдж + jQдж, то: Pдж = 839,871 Вт, а Qдж = 164,35 вар.
Комплекси повної потужності споживача, ВА:
Звідси: Pсп = 840,019 Вт, а Qсп = 164,329 вар.
Якщо відносні розбіжності результатів розрахунку активних P та реактивних Q потужностей споживача і джерела не перебільшують обумовленої заздалегідь похибки, то розрахунок вважають виконаним вірно. У даному випадку похибки складають, %:
;
.
За результатами розрахунку на комплексній площині будують суміщену векторну діаграму струмів та напруг кола (рис. 2.28, б). Для цього спочатку обирають зручні масштаби побудови векторів струму Мі (А/мм,) і напруги Мu (В/мм). Порядок побудови векторної діаграми такий:
1. Вектор
– з початку координат, по осі дійсних
чисел (u
= 0) відкладають
відрізок довжиною 220/Мu
;
2. Вектор
– з початку координат, під кутом u1
= 7,363 до осі
дійсних чисел відкладають відрізок
довжиною 123,013/Мu;
3. Вектор
– з кінця вектору
під кутом u23
= 9,137
до осі дійсних чисел відкладають відрізок
довжиною 99,281/ Мu;
4. Вектор
– з початку координат, під кутом і
= і1=
11,072
до осі дійсних чисел відкладають відрізок
довжиною 3,89/Мі;
5. Вектор
з початку координат, під кутом і2
= – 29,694 до осі
дійсних чисел відкладають відрізок
довжиною 2,324/Мі;
6. Вектор
з початку координат, під кутом і3
= 12,662 до осі
дійсних чисел відкладають відрізок
довжиною 1,844/Мі.
Якщо на векторній
діаграмі вектори
,
і
утворюють трикутник напруг, а вектори
та
є сторонами паралелограму, діагональ
якого
то розрахунок виконано правильно. Між
векторами струмів і відповідними
векторами напруг показують кути зсуву
фаз на ділянках кола.
