Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка з юр псих правлена1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
617.98 Кб
Скачать

Термінологічний словник.

Девіантна поведінка — поведінка, яка суперечить прийнятим у суспільстві правовим або моральним нормам.

Контакт психологічний —взаємодія суб'єктів спілкування, яка виникає на основі спільних інтересів і цілей діяльності, взаєморозуміння й взаємодовіри.

Надсвідоме — не підлягаючий свідомо-вольовому контролю вищий рівень психічної активності при вирішенні творчих завдань (інтуїція), спонтанне прийняття моральних рішень.

Несвідомість — це сукупність психічних процесів, актів і станів, які не усвідомлюються людиною.

Підсвідомість — сукупність актуально не усвідомлених психічних процесів і станів людини.

Психологічна інерція мислення — підсвідоме прагнення діяти згідно з попереднім досвідом і знаннями, використанням стандартних методів, впливом авторитетів, пов'язане зі страхом перед невдачею, опором критиці, надто високою самокритичністю та іншими внутрішніми бар’єрами.

Контрольні питання

1. Які завдання має розв`язувати юридична психологія?

2. Які основні етапи розвитку пройшла юридична психологія?

3. Які методи застосовують у юридичній психології?

4. У чому полягає проблема співвідношення соціального

та біологічного в особистості?

5. Які чинники впливають на формування індивідуального стилю

професійної діяльності юриста?

Література: [1, 2, 3, 4, 7, 8, 10].

Тема 2 Психологічні основи процесуальної діяльності

1. Психологічні основи процесуальної діяльності.

2. Психологічні основи доказування, планування та організації процесуальної діяльності.

3. Види слідчої (судової) діяльності (пізнавальної, конструктивної, комунікативної та посвідчувальної ).

4. Психологічні аспекти цивільного процесу. Психологія міжособистісної взаємодії у цивільному процесі.

5. Психологія діяльності судді у цивільному судочинстві. Проблема справедливості судових рішень.

Додаткові питання для самостійної роботи

  1. Психологія вирішення розумових завдань у процесі розслідування і судового розгляду справ.

2. Процесуальне становище слідчого, його соціально-рольова функція.

3. Психологічні особливості діяльності господарського суду.

Теми рефератів

1. Невербальні засоби у юридичній діяльності.

  1. Характеристика правомірних засобів психологічного впливу.

  2. Поняття психологічного портрету в правоохоронній діяльності

та юридичній практиці.

Основні тези для підготовки до теми № 2:

1. Психологічні основи процесуальної діяльності.

Процесуальна діяльність має особливості, що вирізняють її з-поміж видів діяльності, де пізнавальної мети немає або вона подана в згорнутому вигляді, підпорядкованому іншим цілям. Діяльність слідчого і судді, пов'язана з розслідуванням злочину і розглядом кримінальних, цивільних та інших справ, підпорядкована встановленню об'єктивної істини, пізнанню конкретного. Ця діяльність вимагає не тільки вирішення розумових завдань різного плану і складності, а й такої її організації, яка спрямована на практичну реалізацію розв'язуваних завдань.

До психологічних характеристик процесуальної діяльності нале­жать: докладна правова регламентація, тактичний простір, наявність владних повноважень, дефіцит часу, комунікабельність, різноманіття розумових завдань, на­явність негативних емоцій.

Правова регламентація — чітке регулювання процесуальної діяльності, піднесене до норми закону, тобто обов'язкової до вико­нання. Широкий простір для наукової організації слідчої та судової діяльності дає криміналістична тактика, тобто система методів і прийомів, що сприяє швидкому, повному й об’єктивному встановленню істини.

Психологічною характеристикою судово-слідчої діяльності є на­явність владних повноважень. На практиці спостерігаються дві нега­тивні тенденції:

  • надмір­не розпорядження владними повноваженнями;

  • нерішучість у застосуванні владних повноважень.

Дефіцит часу — суворий часовий режим строків розслідування і судового розгляду, процесуальних етапів кримінальної справи. Чинники дефіциту часу:

- кількість і характер злочинів, які мало піддаються спланованому обліку;

- правова регламентація строків слідчої та судової діяльності;

- особистісні якості слід­чого і судді, що залежать від їх здоров'я, самоорганізації.

Комунікабельність — здатність особи до спілкування із широким за діапазоном соціальним середовищем. Винятковий характер комунікабельності полягає в тому, що її метою є не тільки спілкування з людьми в процесі діяльності, а й одержання інформації від певних осіб.

У процесуальній діяльності виникає безліч розумових завдань, що стосуються різних на­прямів роботи слідчого або судді (виявлення доказів, формування висновків, які ґрунтуються на внутрішньому переконанні, організація окремих процесуальних дій та ін.).

Негативні емоції в судово-слідчій ді­яльності зумовлені її об'єктом, бо робота слідчого і судді переважно пов'язана з розслідуванням і попередженням злочинів, судовим розглядом кримінальних, цивільних та інших справ.

У судово-психологічних дослідженнях аналізуєть­ся в основному структура професіограм діяльності слідчого, що включає докладний опис усіх сторін його діяльності, необхідних якостей і навичок.

Вона складається з таких бло­ків:

а) пошукова діяльність (спостережливість, допитли­вість, стійкість і концентрація уваги, висока орієнтація);

б) комунікативна діяльність (товариськість, емоційна стійкість, чуйність, уміння слухати людину, уміння говорити з нею);

в) посвідчувальна діяльність (акуратність, пунктуальність, грамотна мова);

г) організаційна діяльність (самоорганізованість, воля, цілеспрямованість, наполегливість, ор­ганізаторські здібності в роботі з людьми);

д) реконструктивна діяльність (пам'ять, уява, мислення, інтелект, інтуїція);

е) загальні соціальні якості — патріотизм, гуманність, чесність, принциповість; спеціальні якості: прагнення до істини, спра­ведливості, професійна гордість.