Термінологічний словник

Діагноз психологічний — виявлення індивідуально-психологічних особливостей особистості, що виражаються в її поведінці.

Експресія — виразність, сила зовнішнього прояву почуттів (у міміці, пантоміміці, інтонаціях і жестах).

Правочинність — відповідність соціальних явищ, діяльності суб'єктів права вимогам норм права; втілюється як у поведінці суб'єктів права, так і в різних юридичних актах. Базується на високому рівні правосвідомості, правової культури суспільства, дотриманні та реалізації законності.

Правосвідомість (правова свідомість) — сфера суспільної групової та індивідуальної свідомості, яка пов'язана з відображенням правозначущих явищ.

Соціально-психологічна сторона правосвідомості проявляється у звичках та поведінці людей, правозначущих соціальних стереотипах й емоційних оцінках, правовій культурі суспільства.

Формалізація — метод вивчення різноманітних об'єктів шляхом відображення їхньої структури у знаковій формі, наприклад за допомогою математичних формул.

Контрольні питання

1. Якими соціально-психологічними відмінностями можна охарактеризувати неповнолітнього порушника закону?

2. Які вікові обмеження діють для неповнолітніх правопорушників?

3. На які основні групи можна поділити неповнолітніх порушників закону у

залежності від особливостей їх наміру? Що спонукає молоду людину до злочинної дії?

5. Які можливі шляхи перевиховання правосвідомості неповнолітнього?

Література: [1, 2, 3, 4, 5, 9, 10,]

2. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів

Юридична психологія досліджує психологічне опосередкування правових відносин та правової поведінки. Самостійна робота полягає у систематизації знань з курсу, формування цілісного, системного бачення питань психолого-правової проблематики; узагальненні знань, форм і методів роботи відповідно до їх логіко-змістовного викладення в процесі навчального курсу. Важливим елементом такої роботи є опрацювання першоджерел, які сприяють опануванню основних понять, розумінню закономірностей процесу розвитку правових відносин у традиціях демократичних підходів.

Вивчення навчальної дисципліни відбувається за допомогою різних форм опанування матеріалу: лекцій, семінарських, практичних занять, роботи з літературою, написання контрольних, рефератів.

Семінар передбачає активну, самостійну участь студентів для подальшого засвоєння, закріплення, уточнення теоретичних знань, які отримані на лекції, або під час опрацювання рекомендованих інтернет-ресурсів, літератури. Різні форми проведення семінару (дискусії, диспути, круглі столи, наради, конференції) дають можливість винести на обговорення проблемне судження з питань теми та набути здатності самостійно оперувати теоретичними положеннями, поняттями; прикладами з практичних джерел, набути досвіду відстоювання своєї позиції.

Практичні поради до оформлення конспектів лекцій, зошитів підготовки до семінарських занять:

• записувати тільки суттєве, ключовими словами, тезами;

• логічно пов'язувати матеріал ілюструючи його прикладами, схемами:

• повністю заповнювати таблиці, графіки, статистичні відомості;

• виділяти найбільш важливі положення, смислові блоки і думки;

• виділяти питання, які потребують додаткового висвітлення під час семінарів і практичних занять, записувати рекомендовані джерела, літературу.