Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка з юр псих правлена1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
617.98 Кб
Скачать

Контрольні питання.

  1. Що вивчає пенітенціарна психологія?

  2. Які є методи впливу на засудженого в установах виконання покарань?

  3. Як поділяється колектив засуджених? Що таке мікроколективи?

  4. Чи справляє соціальна ізоляція негативний вплив на особу засудженого?

  1. У чому виявляється психологія тюремного побуту?

Література: [1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11].

Тема 7 Проблема неповнолітніх у юридичній психології

1. Особистість неповнолітнього злочинця.

2. Соціально-психологічні причини злочинів неповнолітніх.

3. Правова свідомість неповнолітнього правопорушника.

4. Психологічні особливості розслідувань у справах неповнолітніх.

5. Виховна робота з умовно засудженими неповнолітніми.

Додаткові питання для самостійної роботи.

1. Психологічні особливості підліткового та юнацького віку.

2. Внутрішні суперечливості особистості неповнолітнього правопорушника.

3. Специфіка виховної роботи з умовно засудженими неповнолітніми.

Теми рефератів.

1. Вплив формування моральної та правової свідомості на мотиви діяльності

неповнолітніх раннього юнацького віку.

2. Особливості кримінальної та адміністративної відповідальності

для неповнолітніх.

3. Правосвідомість неповнолітнього та вплив на неї сімейного, шкільного,

громадського виховання.

Основні тези для підготовки до теми № 7

  1. Особистість неповнолітнього злочинця.

Злочинність серед неповнолітніх має свої специфічні особливості, що дозволяє розглядати її як самостійний об'єкт психологічного вивчення. Неповнолітній порушник закону — особливий, найбільш важкий об'єкт виховання та перевиховання тому, що він найчастіше обтяжений уже вкоріненими негативними поглядами, звичками та формами поведінки. Зазвичай він грубо протидіє позитивному впливу, зводячи між собою та вихователем психологічний бар'єр недовіри, який необхідно подолати, щоб створити позитивні передумови для подальшого психологічного впливу.

У психологічному розумінні вина – це соціальна емоція, переживання якої неможливе без прийняття морально-етичних, правових та релігійних цінностей і норм суспільства. У віці з 14 - 16 років підліток здатний до свідомо-вольової поведінки й може повною мірою усвідомлювати свої дії, передбачати небезпечні наслідки або можливість їх настання після скоєння злочину.

Психологічна структура усвідомлення вини має три складові:

- когнітивна — оцінка неповнолітнім кримінально-правових наслідків злочинного діяння, усвідомлення своєї ролі та ступеня вини;

- емоційна — емоційно-оцінне ставлення до скоєного злочину, його наслідків, потерпілого та вироку суду.

- поведінкова — певні дії щодо засудження скоєного злочину, каяття, бажання виправитися та ймовірність скоєння злочину у майбутньому.

Усвідомлення вини неповнолітніми злочинцями відбувається, насамперед, у межах емоційної складової при слабкій представленості когнітивної та поведінкової складових. До того ж, переважно визначальну роль відіграє індивідуалістична ціннісно-мотиваційна спрямованість, недостатній розвиток емоційно-оцінного компоненту правосвідомості.

Серед неповнолітніх, як правило, не буває байдужих до покарання. Хоча можна спостерігати випадки, коли неповнолітній на суді намагається хизуватися своєю сміливістю, але часто після винесення вироку наступають депресія, відчай.

Поряд з адміністративною та кримінальною відповідальністю до неповнолітнього правопорушника можуть застосовуватись спеціальні виховні заходи впливу комісіями у справах неповнолітніх. Вони розглядають матеріали на підлітків, які вчинили тяжкі та небезпечні для суспільства злочини, але не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність. До їхньої компетенції входить і розгляд справ неповнолітніх, які за віком підлягають кримінальній відповідальності, але кримінальні справи на яких припинені судом, прокурором або слідчим в силу малозначності скоєного.

Застосування до неповнолітніх порушників заходів виховного характеру — один з основних напрямів у вдосконалюванні суспільних інструментів боротьби із правопорушеннями серед підростаючого покоління. При цьому мають враховуватись не тільки міра вчиненого порушення, а й особистість винного.