- •«Юридична психологія»
- •6.030401 «Правознавство»
- •Перелік тем практичних занять та поради щодо підготовки до них
- •Тема 1. Юридична психологія в системі наукових знань. Соціально-психологічні основи юридичної психології.
- •Додаткові питання для самостійної роботи
- •Теми рефератів
- •Основні тези для підготовки до теми № 1
- •1.Предмет дослідження та задачі юридичної психології.
- •Основні етапи розвитку юридичної психології як науки
- •2. Загальнопсихологічні основи юридичної психології та її методологія.
- •Співвідношення темпераменту і типу нервової системи
- •Основні методи психологічних досліджень:
- •3. Соціалізація та розвиток особистості. Правова соціалізація та психологія нормативної поведінки.
- •4. Феномен конформізму. Психологічні умови дієвості правових норм.
- •Фактори специфіки конформізму:
- •Фактори, які негативно впливають на дієвість правових норм
- •5.Соціально-психологічні особливості діяльності юриста (потреби, мотиви, цілі, засоби, кінцевий результат).
- •Термінологічний словник.
- •Контрольні питання
- •Література: [1, 2, 3, 4, 7, 8, 10].
- •Тема 2 Психологічні основи процесуальної діяльності
- •2. Психологічні основи доказування, планування та організації процесуальної діяльності.
- •3. Види слідчої (судової) діяльності
- •4. Психологічні аспекти цивільного процесу. Психологія міжособистісної взаємодії у цивільному процесі
- •5. Психологія діяльності судді у цивільному судочинстві. Проблема справедливості судових рішень.
- •Термінологічний словник
- •Література: [1, 2, 3, 4, 9, 10, 11, 12, 13].
- •Тема 3 Кримінальна психологія.
- •1 Психологія особистості правопорушника та класифікації злочинців.
- •2. Психологічні причини злочинної поведінки та психологічна структура злочинного діяння.
- •Мотивація злочинної поведінки може бути:
- •3. Психологія співучасті у злочині.
- •4.Типи та структура злочинних формувань.
- •5. Психологічно-правова оцінка організованих злочинних груп, їхньої протиправної діяльності.
- •Термінологічний словник
- •Література: [1, 2, 3, 4, 5, 10, 13, 14].
- •Тема 4. Психологічні засади розслідувань злочинів.
- •1.Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої
- •2. Психологія допиту та очної ставки.
- •3. Психологічні особливості огляду місця події, обшуку та виїмки.
- •4. Психологія слідчого експерименту.
- •5. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка, види віктимності
- •Термінологічний словник.
- •Контрольні питання
- •Література: [1, 2, 3, 4, 5, 10, 13].
- •Тема 5 Психологічна консультація і судово-психологічна експертиза. Психологія судового процесу
- •Додаткові питання для самостійної роботи
- •Теми рефератів
- •Основні тези для підготовки до теми № 5
- •1.Використання психолога як консультанта на попередньому слідстві.
- •2. Загальний предмет судово-психологічної експертизи (спе). Методика та організація провадження спе.
- •3. Психологічна структура судової діяльності. Психологічні особливості судового допиту.
- •4. Судова мова, вимоги до неї. Психологія судових дебатів.
- •До основних елементів судової промови належать:
- •5. Психологічні особливості прийняття рішення суддею та психологічні ефекти, що на них впливають.
- •Термінологічний словник.
- •Контрольні питання
- •Література: [1, 2, 3, 4, 5, 9, 10, 11].
- •Тема 6 Психологічні особливості пенітенціарної системи.
- •2. Соціально-психологічна характеристика груп засуджених. Стереотипи тюремної поведінки та їх вплив на особистість.
- •Типи малих неофіційні груп засуджених:
- •3. Психологічні особливості відбування покарань жінками-засудженими.
- •4. Методи психологічного впливу на зміну психічних станів засуджених.
- •5. Конфліктність у колективах засуджених. Соціальна реадаптація звільненого.
- •Термінологічний словник.
- •Контрольні питання.
- •2. Соціально-психологічні причини злочинів неповнолітніх.
- •3. Правова свідомість неповнолітнього правопорушника.
- •4. Психологічні особливості розслідувань у справах неповнолітніх.
- •5. Виховна робота з умовно засудженими неповнолітніми.
- •Термінологічний словник
- •Контрольні питання
- •Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів
- •Практичні поради до оформлення конспектів лекцій, зошитів підготовки до семінарських занять:
- •Рекомендації щодо підготовки рефератів
- •Реферати повинні відповідати єдиним вимогам:
- •3. Рекомендації для студентів заочної форми навчання щодо тематики, написання контрольних робіт та підготовки до практичних занять.
- •Тематика контрольних робіт
- •Тема 1 Соціально-психологічні основи юридичної психології та психологія учасників розслідування і судового розгляду
- •Література: [1, 2, 3, 4, 7, 8, 10].
- •Тема 2 Кримінальна психологія. Психологічні особливості суб'єктів злочинності.
- •Література: [1, 2, 3, 4, 5, 10, 13, 14].
- •4 Питання до заліку:
- •Форми контролю рівня знань студентів:
- •Список літератури
4. Судова мова, вимоги до неї. Психологія судових дебатів.
Судова промова покликана представити суду в найбільш переконливій формі докази або контрдоводи і тим самим допомогти йому прийняти правильне рішення.
До основних елементів судової промови належать:
- викладення фактичних обставин справи;
- аналіз та оцінка доказів, що визнані судом як такі;
- аналіз причин та умов, що спричинили правопорушення (злочин);
- висновок щодо міри покарання та позовних вимог;
- заключна частина, що досить часто має оцінно-етичний характер.
Судова промова базується на дотриманні риторичних вимог:
- логічна обґрунтованість та дотримання принципів: однозначність тези та використаних понять; відсутність внутрішніх суперечностей, чітка аргументація, що основується на підтверджених фактами, які визнані судом у системі доказів;
- композиційна стрункість: точні композиційні рішення, виклад повинен бути структурованим, послідовним, змістовним, лаконічним;
- культура мовлення, її нормативність: послідовне використання літературних норм мови, структури висловлювань із використанням професійної термінології, інтонація, темп, ритм повинні бути гнучкими, здатними підкреслити аргумент;
- полемічність: використовують традиційні засоби полеміки, які дозволяють висвітлити недостатню аргументованість тез супротивної сторони, та ефект раптовості, який полягає у наведенні нових, неочікуваних даних у справі;
- виявлення порушень опонентом законів логіки: підміни тези, протиріч у аргументації, недостатності підстав для зроблених висновків.
Основне призначення судових дебатів, які відбуваються між прокурором, адвокатом, потерпілим, цивільними позивачем, відповідачем, або їх представниками,— оцінка доказів, переконування суду в переважанні одних над іншими, схилення суду до прийняття позиції промовця. На цьому етапі правосуддя реалізується принцип змагальності сторін. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Законом встановлюється послідовність виступів у судових дебатах. Першим надається слово позивачеві та його представникові. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.
Судові дебати здійснюються з дотриманням таких правил:
- учасники судових дебатів мають право посилатися тільки на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює судове слідство, після закінчення якого знову відкриває судові дебати.
- під час судових дебатів не можна подавати заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог;
- суд не має права обмежувати промову учасників дебатів певним часом, але зупиняє учасників дебатів у тих випадках, коли вони у своїх промовах виходять за межі розглядуваної справи;
- учасники дебатів рівні у своїх правах і процесуальних можливостях ;
- для обвинувача і захисника участь у судових дебатах є обов'язковою;
- захисник не має права відмовитися від захисту підсудного в судових дебатах, не повинен висловлювати своє переконання у його винності, якщо останній себе винним не вважає;
- участь у судових дебатах захисника не позбавляє підсудного участі у них;
- участь у судових дебатах прокурора не позбавляє потерпілого участі у них;
- по закінченні промов учасники дебатів можуть виступити ще по одному разу з реплікою. Право останньої репліки належить підсудному ( відповідачеві).
