3. Психологічні особливості огляду місця події, обшуку та виїмки.

З психологічної точки зору огляд місця події включає в себе емпі­ричне спостереження, активну розумову діяльність (аналіз і синтез, конкретизація й абстрагування). Огляду місця події притаманні:

- невизначеність слідчої інформації;

- публічність слідчих дій (огляд місця події повинен проводитися в присутності експертів, понятих та інших осіб);

- невідкладний характер (огляд місця події проводиться негайно);

- узгодженість дій оперативної групи (чітке розмежування функ­цій);

- розподілення і переключення уваги слідчого (необхідність сприйняти обстановку місця події в цілому і виділи­ти найбільш значущі об'єкти);

- висока психоло­гічна напруженість;

- поєднання в діяльності слідчого пізнавального, пошукового і посвідчувальних елементів, встановлених фактів, речових доказів.

Структуру криміналістичної спостереж­ливості складають:

а) почуттєві основи —зір, слу­х, дотик, нюх та ін.;

б) особисті основи — мислення і знання про об'єкт спостереження;

в) бажання і потяг пильно спостерігати і вияв­ляти все те, що має значення;

г) вольові якості, пам'ять, психічна врівноваженість тощо.

При огляді місця події слідчий не повинен обмежувати себе пошу­ком слідів, які відповідають його версії, необхідно шукати і вивчати кожен факт, піддаючи сумніву ознаки спостереження. Часто слідчий стикається на місці пригоди з маскуванням злочину (злочинцем або потерпі­лим).

Існують різноманітні способи маскування злочину:

- маскування - — злочинець прагне змінити свою зовнішність і прихо­вати сліди злочину (знаряддя злочину, зміна поло­ження тіла жертви та ін.);

- фальсифікація — створення удаваних слідів для того, щоб спрямувати слідство на хибний шлях;

- інсценування — комбі­нація маскування і фальсифікації для штучного створення пев­ної ситуації з метою маскування істинної події. Так, вбивству може бути надано вигляду самогубства, підпалу — випадкового са­мозаймання.

Психологія місця пригоди — це, по-перше, цілеспрямоване вияв­лення і збирання інформації за допомогою органів відчуття;

по-дру­ге, — аналіз емпіричних даних як юридично значущих фактів;

по-третє, — реконст­рукція досліджуваної події за її окремими проявами.

Одним із основних психологічних елементів обшуку як слідчої дії є примус стосовно особи, яку обшукують. На відміну від огляду місця події, обшук — це відшукування свідомо схованих предметів і документів, що мають доказове значення для розкриття злочину.

Складним питанням проведення обшуку є встановлення мовного контакту з особою, яку обшукують. Роль такого контакту суттєва, бо допомагає переконувати, спостерігати за реакцією осо­би, яку обшукують, встановлювати взаємозв'язок виявлених об'єктів з іншими, їхнє значення.

Виїмка (вилучення) має свої психологічні особливості:

- при вилученні немає необхідності в пошукових діях, бо воно здійснюється щодо конкретних, заздалегідь відомих об'єктів;

- як правило, вилучення проводиться за добровільною згодою осіб, у разі опору вилучення може бути проведено примусово;

- основні психологічні прийоми при вилученні — навію­вання і переконання;

- конфліктна ситуація при вилученні має більш м'яке психологічне забарвлення.