- •Передмова
- •1. Основи стрільби і управління вогнем
- •1.1 Міра кутів, прийнята в артилерії
- •Приклади вимови і запису кутів
- •1.2 Залежність між кутовими і лінійними розмірами.
- •1.3 П’ятивідсоткова поправка.
- •1.4 Поняття про сутність пострілу.
- •1.5 Траєкторія польоту снаряда і її основні елементи
- •1.6 Вплив сили тяжіння й опору повітря на політ снаряда
- •1.7 Явище деривації й урахування її впливи на напрямок польоту снаряду.
- •1.8 Явище розсіювання і його причини.
- •Причини розсіювання траєкторій снарядів
- •1.9 Заходи, прийняті для зменшення розсіювання снарядів.
- •1.10 Закон розсіювання снарядів
- •1.11 Характеристики розсіювання снарядів.
- •1.12 Визначення відхилення центру розсіювання снарядів по співвідношенню перельотів і недольотів.
- •2. Підготовка стрільби і управління вогнем
- •2.1 Зміст підготовки стрільби і управління вогнем
- •2.2 Розвідка і визначення координат цілей
- •Засоби та умови визначення координат цілей
- •2.3 Топогеодезична підготовка
- •2.4 Метеорологічна підготовка стрільби та її задачі.
- •Табличні метеорологічні умови стрільби.
- •2.5 Балістична підготовки стрільби та її задачі.
- •2.6 Технічна підготовка стрільби.
- •2.7 Організація визначення і визначення установок для стрільби
- •2.7.1. Повна підготовка
- •2.7.2 Скорочена підготовка.
- •2.7.3 Визначення топографічної дальності і довороту від основного напрямку аналітичним способом.
- •2.7.4 Визначення перевищення і куту місця цілі
- •2.7.5 Визначення поправки куту прицілювання на кут місця цілі
- •2.7.6 Побудова графіка розрахованих поправок (грп) на листі паперу у клітинку.
- •2.7.8. Прилад управління вогнем пув-9м. Призначення, будова і вивірка пув.
- •Для зручності роботи можна користуватись таблицею
- •2.7.8 Поняття про віяло взводу і батареї. Визначення інтервалу віяла.
- •2.7.10 Команда для відкриття вогню по цілі при визначенні установок способом повної підготовки
- •2.8 Організація управління вогнем. Управління вогнем батареї включає:
- •Контроль виконання вогневих завдань.
- •Контроль стрільби на поразку.
- •3. Поразка цілей при виконанні вогневих завдань в різних умовах бою. Види вогню батареї :
- •3.1 Сутність стрільби з закритої вогневої позиції (вп). Категорія розривів. Правила і прийоми спостереження розривів.
- •3.2 Вибір снаряда, заряду, установки підривника і виду траєкторії для поразки різноманітних цілей
- •3.3 Задача і види пристрілювання. Коефіцієнт видалення, крок кутоміра, їх призначення, розрахунок і правила застосування.
- •3.3.1 Визначення коректур дальності і напрямку при пристрілюванні
- •3.3.2 Коефіцієнт віддалення , його призначення і розрахунок.
- •3.3.3 Крок кутоміра, його вивід та призначення
- •3.4 Умови виконання завдання № 3 Курсу підготовки наземної артилерії.
- •Завдання 3 (курс підготовки артилерії кпа – 94)
- •Норми витрати снарядів
- •Для пристрілювання цілей (створення або пристрілювання репера) під час виконання вогневих завдань із закритих вогневих позицій
- •3..5 Порядок пристрілювання із спостереженням за знаками розривів захопленням цілі у вилку.
- •3.4.1 Перехід до стрільби на поразку
- •3.4.2 Стрільба на поразку. Коректування вогню при стрільбі на поразку
- •3.6 Особливості пристрілювання цілей, розташованих у безпосередній близькості від своїх військ
- •3.7 Особливості стрільби на рикошетах
- •3.8 Особливості стрільби на руйнування
- •3.9 Стрільба на поразку цілей глибиною 100 м і більш.
- •Визначення коректур за допомогою приладу для розрахунку коректур.
- •В основу визначення коректур за допомогою прк закладені точні формули
- •3.11 Максимальні розміри не спостережних групових цілей. Засоби обстрілу цілі
- •3.11.1 Максимальні розміри неспостережної групової цілі
- •3.11.2 Засоби обстрілу цілі
- •3.11.3 Послідовність зміни установок прицілу і кутоміра. Норми витрати снарядів при поразці нерухомих не спостережних цілей
- •Підготовка прк.
- •Коректування під час стрільби на поразку
- •Особливості стрільби на рикошетах.
- •3.13. Особливості пристрілювання із спряженим спостереженням
- •3.13.1 Поразка цілі з пристрілюванням за допомогою спряженого спостереження (сс).
- •Підготовка прк.
- •Коректування стрільби під час стрільби на поразку по сзр.
- •3.14 Поразка цілі з пристрілюванням із спостереженням за знаками розривів (сзр)
- •Підготовка прк.
- •Коректування під час стрільби на поразку.
- •3.15 Поразка цілі снарядами з дистанційним підривником.
- •3.15.1 Пристрілювання на повітряних розривах.
- •Визначення коректур
- •3.15.2 Пристрілювання на наземних розривах
- •3.16 Поразка цілі з пристрілюванням за допомогою рлс типу снар.
- •3.17 Поразка цілі з пристрілюванням за допомогою рлс типу арк.
- •3.18 Умови визначення установок для стрільби за даними при стрілки /створення/ репера
- •3.18.1 Пристрілювання дійсного реперу
- •3.18.2 Створення фіктивного реперу за допомогою далекоміра
- •Визначення пристріляних поправок дальності і напрямку
- •Список скорочень, які використовуються:
- •Список літератури, яка використовується.
1.4 Поняття про сутність пострілу.
Постріл - процес викидання снаряда (міни) із каналу ствола артилерійської гармати (міномета) за рахунок енергії газів, що утворюється при вибуховому перетворенні (горінні) метального заряду.
Явище пострілу характеризується короткочасністю і складністю, він триває десяті і навіть соті частки секунди, причому за настільки короткий проміжок часу відбувається множина процесів різноманітної природи, пов'язаних один з одним.
До основних процесів явища пострілу відноситься:
горіння пороху,
утворення і розширення порохових газів,
поступальне прямування снаряда,
витікання порохових газів із каналу ствола.
Хімічна енергія, укладена в пороховому заряді, звільняється при горінні пороху і переходить у теплову енергію порохових газів , що утворилися, при цьому найбільший тиск газів 3000-4000 кгс/см2, температура газів 3000-3500 С.
На поступальне прямування снаряда затрачується 25-35% енергії заряду, інша її частина йде на другорядну роботу (відкат рухливих частин, забезпечення роботи автоматики й ін.). Гази, що виходять із каналу ствола, утворять полум'я, дим і ударну хвилю, що є джерелом звука.
Тиск порохових газів у каналі ствола гармати залежить, головним чином, від процесу горіння пороху. Характер горіння пороху залежить від ряду чинників.
Найбільше істотними з них є:
вологість пороху, температура порохового заряду,
тиск у зарядної каморі, при якому відбувається горіння,
щільність заряджання.
Вплив вологості пороху.
Зі збільшенням вологості пороху швидкість його горіння сповільнюється, тому що частина виділяємого в процесі реакції тепла витрачається на випар води, що знаходиться в cкладі пороху. Так, із збільшенням вологи в піроксиліновому поросі на 1% значення швидкості горіння пороху зменшується на 13%. Зменшення швидкості горіння пороху призведе до зменшення початкової швидкості снаряда, а отже, до того, що снаряд не долетить до цілі. Звідси практичний висновок: потрібно заряди берегти в сухому місці, стежити за тим, щоб укупорка зарядів і додаткових пучків у мінометів була герметичною, при збереженні боєприпасів на вогневій позиції вкривати їх від атмосферних осадків.
Вплив температури пороху заряду.
Підвищення (зниження) температури порохового заряду збільшує (зменшує) швидкість його горіння. Так, із збільшенням температури пороху на 10°С значення швидкості горіння пороху збільшується на 1,6%. Більш швидке згорання пороху викликає підвищення тиску в каналі ствола в момент пострілу, а це призводить до збільшення початкової швидкості снаряда, і снаряд летить далі. Тому при визначенні установок для стрільби необхідно враховувати вплив відхилення температури заряду від нормальної (+15°С), вводячи відповідну поправку.
На вогневих позиціях батарей забезпечують збереження боєприпасів в однакових температурних умовах і організують вимір температури зарядів через кожні 1-2 ч. Для самохідних гармат вимірюють окремо температуру зарядів у бойовому відділенні і зарядів, викладених на ґрунт. З метою зменшення впливу відхилення температури зарядів не можна довго тримати заряд у розігрітому стволі гармати.
Вплив тиску в зарядній каморі.
Значення тиску в зарядній каморі тісно пов'язано з щільністю заряджання.
Щільність заряджання гармати визначається шляхом розподілу значення маси заряду в кілограмах на значення обсягу камори в кубічних дециметрах і характеризує ступінь заповнення камори порохом. Іншими словами, це маса, що припадає на одиницю об'єму.
Якщо зарядну камору повністю заповнити пороховим зарядом, то щільність заряджання дорівнює одиниці. При збільшенні щільності заряджання збільшується тиск порохових газів, унаслідок цього збільшується швидкість горіння пороху. При цьому різко збільшується тиск у зарядної камори. Снаряд одержить більшу початкову швидкість і полетить далі.
На щільність заряджання, а отже, і на зміну тиску в каналі ствола впливає знос каналу ствола гармати при стрільбі, що призводить до розширення обсягу камори. Тиск у каналі ствола при пострілі стає менше розрахункового, снаряд одержить початкову швидкість менше нормальної і полетить ближче.
Тому при визначенні установок для стрільби необхідно враховувати ступінь зносу ствола - вводити поправку на відхилення початкової швидкості снарядів через знос каналів стволів гармат.
Прямування снаряда усередині каналу ствола гармати вивчає внутрішня балістика, а подальше прямування снаряда в просторі (поза гарматою) - зовнішня балістика.