1 Приклад
Прямолінійний метод
Нарахування амортизації за прямолінійним методом передбачає рівномірне зменшення вартості, що амортизується протягом визначеного строку корисного використання. За цим методом визначення річної суми амортизації можливе двома варіантами [2]
За першим річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на очікуваний період часу використання. За другим річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується на річну норму амортизації, яка визначається діленням одиниці на строк корисного використання . В нашому прикладі річна норма амортизації дорівнює 20% (0,2), а річна сума амортизації 4000грн., тобто (21370-1370)/5, що представлено в табл. 3.10.
Таблиця 3.10 - Нарахування амортизації на станок прямолінійним методом
Роки |
Первісна вартість грн.. |
Річна норма амортизації, % |
Річна сума амортизації грн.. |
Накопичений знос, грн.. |
Залишкова вартість, грн.. |
1 |
21370 |
20 |
4000 |
4000 |
17370 |
2 |
21370 |
20 |
4000 |
8000 |
13370 |
3 |
21370 |
20 |
4000 |
12000 |
9370 |
4 |
21370 |
20 |
4000 |
16000 |
5370 |
5 |
21370 |
20 |
4000 |
20000 |
1370 |
Як бачимо сума амортизації протягом строку корисного використання рівномірно включається в собівартість продукції. Такий метод розрахунку амортизації простий. Він передбачає, що до завершення строку служби залишкова вартість дорівнює ліквідаційній вартості.
Недоліком даного методу є те, що він передбачає нарахування амортизації рівномірно протягом всього строку експлуатації об’єкту. Проте всім зрозуміло, що в перші роки даний станок дає віддачу максимальну, потім віддача падає. Також бувають простої, неповне завантаження потужностей. Даний метод таких моментів не враховує.
Метод зменшення залишкової вартості
Цей метод ґрунтується на тому, що протягом періоду експлуатації основних засобів вони мають різну корисність та продуктивність. Так, на початку експлуатації вони дають максимальну корисність, яка поступово зменшується. Це пов’язано не тільки з фізичними властивостями об’єкту, а й в більшій мірі життєвим циклом товарів. На відміну від прямолінійного методу сума амортизації визначається не від вартості об’єкту, що амортизується, а від залишкової вартості об’єкту на початок звітного періоду. Річна сума амортизації за даним методом визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного періоду та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість, тобто:
(1)
А = Зл x Н , (2)
де А - річна сума амортизації, грн..;
Т - строк корисного використання об’єкту;
Н - річна норма амортизації, %;
Л - ліквідаційна вартість об’єкту, грн..;
П - первісна вартість об’єкту, грн..;
Зл – залишкова вартість об’єкту, грн..
Одержані дані оформимо в таблиці 3.12. Як бачимо із таблиці і з графіка даний метод передбачає інтенсивніше списання вартості об’єкта на нову вартість в перші роки його експлуатації, що виправдовує корисність цього об’єкта.
Таблиця 3.12 - Нарахування амортизації на станок методом зменшення залишкової вартості
Роки |
Первісна вартість грн.. |
Річна норма амортизації, % |
Річна сума амортизації грн. |
Накопичений знос, грн. |
Залишкова вартість, грн.. |
1 |
21370 |
42,27 |
9033 |
9033 |
121337 |
2 |
21370 |
42,27 |
5215 |
12248 |
7122 |
3 |
21370 |
42,27 |
3011 |
17259 |
4111 |
4 |
21370 |
42,27 |
1738 |
18997 |
2373 |
5 |
21370 |
42,27 |
1003 |
20000 |
1370 |
Визначимо річну норму амортизації використовуючи вищенаведений приклад:
