29. Позначення на шкалах приладів.

Магнітоелектрична		Найбільш чутливі і точні з усіх приладів безпосередньої оцінки. Шкала рівномірна. Мало чутливі до зовнішніх магнітних полів. Чутливі до змін температури.
Електромагнітна		Школи приладів нерівномірні. Відносно низька чутливість. Робоча частина шкали починається з 15-20% шкали. Чутливі до зовнішнх магнітних полів.
Електродинамічна (без сталі)		Найбільш точні з приладів змінного струму. Чутливі до впливів зовнішніх магнітних полів, температури. Шкала амперметрів і вольтметрів нерівномірна. Перевантажна здатність мала. Власне споживання енергії відносно велике.
Індукційна		Володіють великим обертовим моментом. Чутливі до коливань частоти. Ватметри відносно низької точності.

Трансформатори

30 Призначення, будова і принцип дії трансформаторів, їх основні параметри.

Трансформатором називається статичний електромагнітний апарат, який перетворює змінний струм одної напруги в змінний струм іншої напруги тої ж частоти.

Одною з важливих функцій трансформатора є його здатність перетворювати напругу, що створюють електричні генератори, в значно вищу напругу ліній електропередач. Це дає можливість передавати великі електричні потужності на далекі відстані без великих втрат, тобто реалізовувати плани великих енергосистем. Оскільки електрична потужність є добутком напруги та струму, при тій самій потужності енергію можна передавати з великою напругою, але з меншим струмом. Це забезпечує значний економічний ефект завдяки економії провідникового матеріалу, тому що при меншому струмі переріз кабелів і ліній електропередач можна взяти меншим. Без цього ефективно розвивати електроенергетику країни було б неможливо.

Не менш важливою функцією трансформатора є можливість дістати у виробництві та побуті різні значення напруги, хоча до трансформаторної підстанції й підводиться одна напруга (6, 10, 35 або 110 кВ).

. На рис. показано схему однофазного трансформатора

.

На стальному магнітопроводі, виготовленому зі складених пакетом спресованих штампованих листів електротехнічної сталі, є дві обмотки. Та обмотка, що приєднується до мережі, називається первинною, а та, з якою з'єднується струмоприймач,— вторинною.

Магнітопровід трансформатора складають із штампованих листів електротехнічної сталі завтовшки 0,35—0,5 мм. Для зменшення вихрових струмів листи сталі ізолюють один від одного лаком або конденсаторним папером. Сталь застосовується спеціальна, з домішкою кремнію, який збільшує її активний опір.

Залежно від форми магнітопровода трансформатори поділяються на стержньові та броньові .

У стержньового трансформатора обмотка розташовується на двох стержнях, причому обмотка нижчої напруги (НН) розміщується на самому стержні, а концентрично з нею — обмотка вищої напруги (ВН). На кожному стержні магнітопроводу намотується половина витків первинної та половина витків вторинної обмоток.

У броньового трансформатора обидві обмотки розташовуються на одному стержні. Цей трансформатор є досконалішим, але дорожчим порівняно зі стержньовим. На практиці здебільшого застосовуються стержньові трансформатори.

Робота трансформатора основана на електромагнітній взаємодії двох або декількох нерухомих у просторі контурів.

Діючі значення ЕРС, що наводяться в первинній і вторинній обмотках, визначають за формулами

де

E₁ і Е₂ – ЕРС первинної і вторинної обмоток, В; f – частота змінного струму, Гц;

Φ m – амплітудне значення магнітного потоку, Вб;

W₁ і W₂ – числа витків первинної і вторинної обмоток.

В ідношення ЕРС обмоток, що дорівнює відношенню чисел витків обмоток, називають коефіцієнтом трансформації, тобто:

ККД трансформатора

де

P₂ – активна потужність, що споживається навантаженням трансформатора, Вт; P₁ – активна потужність, яка надходить у первинну обмотку з мережі, Вт P₀ , P_к – втрати потужності при короткому замиканні й холостому ході, Вт; – електричні втрати в первинній і вторинній обмотках, Вт.