- •1 Загальна частина
- •2 Проектування пристосування
- •3 Вибір технологічного обладнання
- •4 Аналіз оброблюваної заготівки
- •5 Схема базування
- •6 Розрахунок похибки базування та обгрунтування точності пристосування
- •7 Вибір ріжучого інструменту
- •8 Розрахунок режимів та сил різання, визначення основного машинного часу
- •9 Карта наладки ріжучого інструменту на задану операцію
- •10 Розрахунок зусилля затиску заготовки і основних параметрів механізованого привод
- •11 Розрахунок на міцність та забезпечення жорсткості деталей пристосування
- •12 Розгляд проектуємого пристосування з метою зменшення його металоємкості
- •13 Розрахунок економічної ефективності пристосування
- •Спмсок використаних джерел
4 Аналіз оброблюваної заготівки
4.1 Основні параметри заготовки для вибраної операції (виконати ескіз заготівки з заданими параметрами)
В заданій деталі необхідно фрезерувати паз (рисунок 5).
З розгляду ескізу деталі встановлюємо, що паз виготовляється по 12-му квалітету точності (12). Точність виготовлення розміру забезпечується інструментом (інструмент вибирається в розділі 8), точністю положення (базуванням заготовки) осей отвору і паза заготівки відносно положення направляючих елементів і осей інструменту та настановних елементів пристосування 3, с. 14/.
Із аналізу заготівки видно, що для встановлення її в пристосування за настановну базу потрібно прийняти плоскість а за опорну - внутрішню циліндричну поверхню.
.
Рисунок 5 – Ескіз втулки
4.2 Вибір настановних елементів пристосування і схеми установки
Для настановної бази заготовки в пристосуванні застосовуємо опорну пластину, а для подвійної опорної бази – циліндричну оправку.
Для зменшення числа затискних елементів доцільно затискати заготовку швидкозмінною шайбою, яка встановлюється на штоці пневмоприводу, який буде використано за циліндричну оправку.
Для настрою інструмента на пристосуванні задається спеціальний настанов.
32
5 Схема базування
( перевірка умов закріплення деталі по шести точкам )
Перевірка умови позбавлення можливості переміщення заготівки в пристосуванні по шести ступенях свободи здійснюється по ГОСТ 214 96.
Умови позбавлення можливості переміщення заготовки в пристосуванні по шести степенях свободи забезпечується за рахунок необхідної кількості баз і необхідної сили затиску. База – це поверхня, яка визначає положення деталі чи збірної одиниці в процесі їх виготовлення /3, с.12/.
При обробці деталей для їхньої орієнтації можуть бути використані бази, що складаються з однієї, двох або трьох базуючих поверхонь і несучої в цілому три, чотири, п'ять або шість опорних точок. Чим простіше настановна база, тим менше до неї входить базуючих поверхонь і менше містить базуючих точок, тим простіше й дешевше виготовлення пристосування для закріплення деталі.
Пристосування призначене для базування заготівки площиною (настановна база; опорні точки 1, 2, 3 ), внутрішньою циліндричною поверхнею (подвійна опорна база; опорні точки 4 і 5 ), опорною прихованою базою (опорна точка 6) та для закріплення заготівки рівномірно розподіленими силами Р1, Р2,…,Рn, направленими по нормалі до настановної бази (рисунок 6).
Рисунок 6 - Схема базування заготовки
33
У пристосуванні заготівка спирається настановною базою на опорну пластину (опорні точки 1, 2, 3 ), подвійною опорною базою встановлюється на жорстку циліндричну оправку (опорні точки 4, 5 ), виконану спільно з опорною пластиною. Закріплення заготівки здійснюється за допомогою змінної шайби (сили Р1, Р2, …, Рn.),
34
