- •§ 48. Задаючий генератор коливань високої частоти.
- •§ 49. П’єзокварцова стабілізація.
- •§ 50. Підсилювачі потужності (лампові генератори з стороннім збудженням).
- •§ 51. Амплітудна модуляція.
- •§ 52. Схеми створення амплітудної модуляції.
- •§ 53. Телеграфна маніпуляція.
- •§ 54. Схема малопотужного радіопередавача.
- •§ 55. Частотна модуляція.
- •§ 57. Магнетронний генератор.
- •§ 56. Передавачі ультракоротких хвиль (надвисоких частот).
§ 50. Підсилювачі потужності (лампові генератори з стороннім збудженням).
На відміну від задаючого генератора в ламповому підсилювачі потужності змінна напруга на сітці — збудження — подається від попереднього генератора. Тому підсилювач потужності називають ще генератором із стороннім збудженням.
Як можна бачити із схеми (рис. 136), підсилювач потужності є резонансним підсилювачем на потужній лампі, в анодне коло якої ввімкнено паралельний коливальний контур. Власна частота контура повинна дорівнювати частоті коливань, які подаються на сітку і керують анодним струмом.
Процес підсилення коливань у підсилювачі потужності в цілому такий, як і в малопотужних резонансних підсилювачах радіоприймачів (розділ VII), проте має деякі особливості.
При великих потужностях важливе значення має величина коефіцієнта корисної дії підсилювача, що визначається як відношення корисної енергії в коливальному контурі Р~ до енергії Р0, яку дає джерело живлення анодного кола:
100%,
де (Uа — напруга джерела анодного струму, I0—постійна складова анодного струму.
Для збільшення величини к.к.д. підсилювача потужності до 70—80% на сітку лампи подають велике негативне зміщення, внаслідок чого зменшується струм I0.
При такому режимі коливання анодного струму мають форму відсічених часток синусоїди (рис. 137), тому такий режим лампового генератора називають режимом з відсічкою анодного струму.
Максимальна потужність Рмакс високочастотних коливань, яку можна одержати від лампи з струмом емісії IS і анодною напругою Uа, обчислюється за формулою
Рмакс ≈0,2 IS·· Uа
Для збільшення потужності лампового генератора вмикають кілька ламп паралельно, що збільшує пропорціонально струм IS, або вмикають лампи в двотактну схему (рис. 138).
Один ламповий генератор із стороннім збудженням на тріоді підсилює потужність в 10—15 раз, а при використанні генераторного пентода — навіть в 40—50 раз.
Якщо одного ступеня підсилення потужності недостатньо, застосовують кілька підсилювачів.
Радіопередавач невеликої потужності має два-три підсилювачі, потужний передавач — сім і більше.
Оскільки складні форми струмів можуть розглядатись як сума простих синусоїдальних струмів, пульсуючий анодний струм генератора, що працює в режимі з відсічкою струму, має не тільки основну частоту f, а й подвоєну частоту 2 f, потроєну частоту 3 f і т. д. Звичайно їх і називають відповідно: другою гармонікою, третьою гармонікою і т. д.
Підсилювач потужності, що працює в режимі відсічки анод-. ного струму, може бути використаний для подвоєння частоти. Для цього анодний контур настроюють на частоту, вдвоє більшу за частоту коливань на сітці (другу гармоніку).
Потужність коливань подвоєної частоти буде в кілька разів меншою за ту, яка була б при підсиленні без подвоєння. Перехід підсилювача в режим подвоєння застосовують у діапазоні коротких хвиль, з метою знизити частоту задаючого генератора і тим самим збільшити стабільність його частоти.
