Тема 3. Характеристика побутових швейних машин

План

1. Призначення, класифікація та загальна будова побутових швейних машин.

2. Характеристика привідних пристроїв.

3. Побутова швейна машина 2 М кл. ПМЗ: технічна характеристика та зага­льна будова.

4. Будова та принцип дії механізмів і вузлів швейної машини 2М кл. ПМЗ

4.1. Механізм голки.

4.2. Механізм ниткопритягувача.

4.3. Механізм човника.

4.4. Механізм переміщення матеріалу.

4.5. Вузол лапки.

4.6. Вузол моталки

1. Призначення, класифікація та загальна будова побутових швейних машин

Побутові швейні машини човникового стібка призначені для виконання більшості операцій ниткового з’єд­нання деталей швейних виробів, починаючи з простих прямолінійних швів і закінчуючи складною художньою вишивкою.

Побутові швейні машини поділяються на такі типи:

1. Машини прямострочкові: найбільш поширені; дозволяють зши­вати тканини прямою човникового строчкою; привід може бути механічним (ручним або ніжним) та електричним; за експлуа­таційним призначенням поділяються на стаціонарні та переносні (марки: 1 кл. ПМЗ, 1А кл. ПМЗ, 2 кл. ПМЗ, 2 М кл. ПМЗ та ін.).

2. Машини простого зигзагу: призначені для отримання зигзагоподібної човникової строчки; голці разом з рамкою голководу додатково надається коливальний рух в площині, перпендикулярній напряму переміщення матеріалу (марки: 120 кл. ПМЗ “Мальва”).

3. Машини повного зигзагу: мають більш складний механізм горизонталь­ного переміщення голки, який забезпечує зміщення зигзагоподібної строчки вліво або вправо відносно центру голкового паза (марки: 8014-26 кл. “Верітас” (Німеччина), Т-238 кл. “Лада” (Чехія), 232 та 432 кл. “Ра­дом” (Польща).

4. Машини повного зигзагу, які виконують спеціальні або деко­ративні строчки: виконують прямі і зигзагоподібні, а також декоративні і спеціальні строчки за рахунок кулачків, які вмонтовані в машину або додаються в комплекті до машини (марки: 116-1 кл. “Чайка-ІІ” ПМЗ, 116-2 кл. “Чайка-ІІІ” ПМЗ, 132 кл. ПМЗ, 142 кл. ПМЗ).

Усі побутові швейні машини човникового стібка, незалежно від виконуваних функцій, складаються з таких основних частин (рис. 3.1): основи або стола 1, на які монтується платформа 2. На платформі розташований рукав 6, ліва частина якого називається головкою 5, а права – стояком 13. У рукаві машини змонтовані механізми, які передають рухи від головного вала голці, ниткопритягувачу, човни­ку та зубчастій рейці. Головний вал отримує обертовий рух від приводу 11 через маховик (махове колесо) 8 .

2. Характеристика привідних пристроїв

Побутові швейні машини комплектуються такими привідними пристроями:

1. Ручний привід (рис. 3.2) кріпиться до махового колеса швейної машини. Обертаючи рукоятку приводу проти годинникової стрілки з допомогою м’язового зусилля руки, людина приводить у рух махове колесо, яке в свою чергу надає крутний момент головному валу та решті механізмів.

Ручний привід складається з поводка 2, привідного важеля 3 рукоятки 5 з важелем 6. Щоб з’єднати ручний привід з маховиком, поводок розташовують між спицями 9 махового колеса 1. Важіль рукоятки вставляється у гніздо 7 корпусу 4 і закріплюється засувкою 8. Щоб встановити швейну машину на робочий хід, необхідно фрикційний гвинт 10 повернути до упору за годинниковою стрілкою, притримуючи махове колесо рукою. Якщо потрібно встановити машину на вільний хід (для намотування нитки на шпульку), тоді фрикційний гвинт повертають проти годинникової стрілки.

У корпусі 4 встановлені циліндричне зубчасте колесо і шестерня з переда­точним відношенням і = Z_ш : Z_к = 1 : 3 (де Z_ш – кількість зубців шестерні, Z_к –кіль­кість зубців колеса) Шестерня і колесо закриті кришкою, яка кріпиться до корпуса двома гвинтами. Шестерня виконана суцільно з привідним важелем 3, який входить у вікно між спицями маховика 1.

Ніжний привід (рис. 3.3) більш продуктивний за попередній, адже звіль­няються руки працюючого та й швидкість обертання головного вала можна збіль­шити у декілька разів. Ніжний привід складається з педалі 9, рухомо встановленої

на двох осях (центрах), закріплених на кронштейнах, які, в свого чергу, болтами кріпляться до бокових стінок стола. Педаль приводиться в коливальний рух ногами працюючого. Цей рух з допомогою шатуна 8 і кривошипа 7 перетворюється в обертальний і передається на привідне колесо 4. Обід привід­ного колеса має жолоб, в який вставляється шкіряний пас круглого перерізу 3. Пас з’єднує привідне колесо зі шківом 2 маховика, насадженого на головний вал 1 швейної машини. Великий діаметр привідного колеса сприяє рівномірному обертанню через пас головного вала швейної машини при поштовхоподібному русі педалі. Привідне колесо спереду закрите захисним щитком 6. Після закін­чення роботи пас знімають з привідного колеса за допомогою відводки 5. Пере­даточне відношення між привідним і маховим колесом становить: і = D_пр : D_ш =

120 :20 = 6:1 (де D_ш – діаметр шківа махового колеса, D_пр – діаметр привідного колеса).

3. Електричний привід більш досконалий і продуктивний за попередні. Швейні машини з електроприводом мають регульовану швидкість обертання головного вала, їх використання скорочує час на пошиття якісного виробу.

Електричний привід (рис.3.4) складається з однофазного колекторного електродвигуна 6 та пускорегулюючої педалі 5 (реостат, поміщений у карболітовому корпусі). Залежно від конструкції електродвигун вмонтовується в корпус або приєднується до стояка швейної машини. Найбільш поширені електро­приводи двох видів: TUR-2KN4a (Польща) та МШ-2 (Росія).

На валі електродвигуна 3 розташований шків, який через клиновий пас 2 передає обертання шківу маховика 1, закріпленому на головному валі швейної машини за допомогою фрикційного гвинта.

При натисканні на педаль 6 переміщається шток, який плавно включає через пускорегулюючий реостат електродвигун. Реостат має спеціальні конденсатори та індуктивні котушки, які будучи фільтром, запобігають проникненню в побутову електромережу шкідливих імпульсів струму, які викликають радіоперешкоди. Пускорегулювальна педаль служить як для включення й зупинки швейної маши­ни, так і для регулювання частоти обертання головного вала.

Технічні характеристики електропривода МШ-2: номінальна напруга – 220 В, частота струму – 50 Гц, струм – 0,47 А, частота обертання вихідного вала – 6000 хв^-1, потужність – 40 Вт, тип реостата – вугільний. Залежно від діаметрів шківів передаточне відношення швейних машин з електроприводом визначають за формулою: і = D_вд :D_ш = 20 :100 = 1:5 (де D_м – діаметр шківа махового колеса, D_вд – діаметр вихідного вала електродвигуна).