18.Які існують різновиди ливарних форм?

Ливарна форма складається з двох пів форм (верхньої та нижньої), які виготовляють в опоках. Правильність положення однієї пів форми відносно іншої фіксується штирями. Внутрішні контури деталі утворюються за допомогою стержнів, правильну їх установку забезпечують стержневі знаки, а у випадку необхідності – жеребейки. Для підводу металу у форму служить ливникова система, яка складається з ливникової чаші (воронки), стояка, шлаковловлювача і живильників. Для зміцнення формувальної маси у верхній опоці її іноді виготовляють з хрестовинами. Іноді заглиблення або виступ відливки можна отримати не з допомогою стержнів, а з допомогою так званого болвана з формової суміші, який розташовують по можливості в нижній півформі. Для виведення з відливки газів та неметалічних включень установлюють випори. Тип ливарної форми та порядок її виготовлення визначається розмірами, кількістю, формою відливок і т.д.

В залежності від призначення і терміну служби ливарні форми ділять на:

1) разові– їх використовують одноразово, після одержання відливки вони руйнуються; виготовляють їх з піщано-глиняних сумішей, сумішей з рідким склом, застосовують в одиничному, серійному і масовому виробництві;

2)напівпостійні– витримують 50 – 200 заливань; після кожного заливання виправляються і покриваються формовою фарбою; виготовляють з високовогнетривких сумішей;

3)постійні (багаторазові)– витримують до декількох тисяч заливань; виготовляють з чавуну або сталі; застосовують в серійному і масовому виробництві.

У разових формах одержують 80 % відливок будь-якої конфігурації, маси і складності з чорних і кольорових сплавів; у напівпостійних та постійних формах виготовляють переважно нескладні і некрупні відливки.

За методом ущільнення формової суміші розрізняють ручний і машинний спосіб виготовлення ливарних форм.

Ручний спосіб застосовують в одиничному та малосерійному виробництві, а також для крупного литва, цей спосіб трудомісткий, малопродуктивний, відливки мають малу точність.

Машинний спосіб застосовують в масовому та серійному виробництві.

В залежності від стану форми перед заливанням металом вони можуть бути сирими або сухими.

Автоматична формовка застосовується в умовах масового виробництва або при виготовленні форм для однієї відливки (спеціалізовані автомати).

Вибір типу ливарної форми залежить від властивостей сплаву, розмірів, маси, форми відливки і серійності виробництва.

Способи лиття у разові форми:

1) Лиття в піщано-глиняні форми.

2) Лиття за моделями, що виплавляються.

3) Лиття в оболонкові форми.

Способи лиття у багаторазові форми:

1) Лиття в кокіль.

2) Лиття під тиском.

3) Відцентрове лиття.

4) Електрошлакове лиття.

5) Безперервне лиття.

35.У чому сутність порошкової металургії?

Важливим напрямком розвитку промислового виробництва є вдосконалення існуючих і розроблення нових маловідходних, матеріало та ресурсозберігаючих виробничих процесів. До таких нале-жать технологічні процеси порошкової металургії.

Порошкова металургія одна з наймолодших галузей сучасної техніки і в той же час прадавній спосіб виробництва металів та виробів з них. Ще до нашої ери порошки золота, міді і бронзи використовували у декоративних цілях при виготовленні прикрас, посуду та ін.

Сучасна порошкова металургія — галузь техніки, яка включає виготовлення порошків з металів та їх сплавів і методи отримання з них заготовок і виробів без розплавлення основного компонента (металу).

Методами порошкової металургії можна створювати матеріали з різних компонентів, які суттєво різняться за своїми властивостями, а також нові конструкційні матеріали (металокераміку) з різноманітним комплексом фізико-механічних властивостей, а на їх основі — нові вироби. її технології є ефективними і перспективними, успішно конкуруючи з технологіями лиття, обробки тиском, різання та іншими методами обробки металів. Підвищення продуктивності праці, значну економію ресурсів і коштів отримують за рахунок досягнення високої міцності виробів, раціонального використання метала, зниження його витрат, підвищення якості виробів та ін. Виробництво порошкових виробів зосереджено, як правило, на одному підприємстві, не вимагає великого парку верстатів і наявності робітників високої кваліфікації.

Порошкова металургія набула широкого розвитку в розвинутих країнах. Вона забезпечує машинобудівну промисловість конструкційними, фрикційними й антифрикційними матеріалами; електротехнічну й електронну— магнітами, катодами, резисторами; інструментальну та добувну промисловість— твердими та надтвердими сплавами; авіаційну та космічну техніку, атомну енергетику— жаростійкими та надміцними матеріалами; хімічну та металургійну промисловості — хімічно- та термічно стійкими матеріалами, каталі-заторами, вогнетривами. Автомобілебудування використовує до 70 % продукції порошкової металургії.

В Україні методи порошкової металургії знайшли застосування в таких виробництвах:

металообробці взамін технологій обробки різанням з досягненням значного зниження (у 3—5 разів) показників витрат металів, праце витрат, собівартості виробів і підвищення у 1,5—2 рази продуктивності праці;

матеріалів на основі залізного порошку взамін лиття кольорових металів;

інструментальних високо стійких, високоміцних матеріалів;

фрикційних матеріалів для гальмових систем авіаційного, залізничного, автомобільного транспорту, машин і механізмів різ-ного призначення;

антифрикційних матеріалів для підшипників різного призначення;

високо пористих матеріалі для фільтрів очистки рідин;

жароміцних, жаростійких і стійких до агресивних середовищ матеріалів;

магнітних матеріалів (для постійних магнітів, феритів, магніто електриків та ін.).

Широке застосування технологій порошкової металургії в умовах масового виробництва сприятиме підвищенню ефективності народ-ного господарства.

Типова технологія виробництва заготівки виробів методом порошкової металургії включає чотири основні операції:

1. отримання порошку початкового матеріалу;

2. формування заготовок;

3. спікання і остаточну обробку.

Кожна з вказаних операцій робить значний вплив на формування властивостей готового виробу [2; 278].