4. Передбачувані величини розливу

При розрахунку величини передбачуваного розливу, в першу чергу, визначається максимальна кількість нафти, нафтопродуктів, масел і жирів, яке може бути розлито внаслідок різних причин і обставин.

У разі аварії судна передбачувана кількість розлитої нафти приймається рівною ємності двох найбільших вантажних або паливних танків розрахункового судна.

Приклад:

– для танкера дедвейтом 100тис.т - передбачуваний розлив 12000 куб.м;

– для танкера дедвейтом 30тис.т - передбачуваний розлив 2500 куб.м;

– для танкера дедвейтом 5тис.т - передбачуваний розлив 700 куб.м;

– для балкера дедвейтом 60тис.т - передбачуваний розлив 200 куб.м;

– для плавбункерувальника - передбачуваний розлив 500 куб.м;

– для «ПЗ» - передбачуваний розлив 100 куб.м.

Таблиця 7.1.Розрахунок величини передбачуваного разливу нафти при експлуатаційній помилці персоналу чи пошкодженні трубопроводу на об’єктах Одеського порту.

Найменування показників	Од. вим.	Найменування можливого джерела забруднення
		Нафтогавань	ОППК	Приста Ойл-Украї-на	Яхт-клуб	Бунке-руваль-ник	ПЗ	АЗС
Продуктивність нафтоперекачувальної системи	т/ч	2000	200	400	1,2	100	80	1,8
	т/хв	33,3	3,3	6,6	0,02	1,66	1,3	0,03
Час повної зупинки нафтоперекачувальної системи	хв	5	5	5	5	5	5	5
Величина можливого розливу нафти	т	166,5	16,5	33,3	0,1	8,33	65	0,15

Беручи до уваги 10 млн.т нафти, яка перевантажується в порту, ймовірність експлуатаційних розливів складе 0,664 розливу в рік, або один розлив за півтора-два роки.

Розлита на поверхні води нафта піддається дії цілої низки процесів, що змінюють її характеристики та поведінку у воді. До них відносяться:

Розтікання нафтової плями по поверхні води. Відбувається швидко, особливо у перші хвилини після розлив, причому великі залпові розливи розтікаються значно швидше, ніж поступове повільне витікання. Після закінчення формування плями, розподіл нафти в плямі виглядає наступним чином: в 10% плями міститься 90% нафти і в 90% плями 10% міститься нафти.

Переміщення. Рух нафтової плями відбувається за рахунок дії поверхневого течії і вітру. Напрямок дрейфу плями визначається шляхом додавання векторів напрямки поверхневого течії і вітру, заміряного на висоті 10 м над рівнем води (рис.7.1). Швидкість дрейфу складається з швидкості поверхневого течії і 3% від швидкості вітру.

Випаровування. Процес випаровування нафти найбільш інтенсивний в перші години після розливу. На швидкість випаровування впливають багато факторів - тип розлитої нафти, площа плями, температура води і повітря, інтенсивність вітру тощо. Дистилятні фракції (бензини, газовий конденсат, легкий дистилят) здатні випаруватися з поверхні води практично повністю за досить невеликий відрізок часу. Легкі нафти, дизельне паливо, газойлі послуг за рахунок випаровування в обсязі зменшуються до 30 % протягом перших 12 год і до 50% протягом доби. Важкі фракції (моторні палива, мазути) практично не випаровуються. Випаровування зменшує обсяг розлитої нафти, але збільшує її в'язкість і щільність, створюючи ймовірність опускання нафти на дно. Випаровування необхідно враховувати при плануванні заходів захисту персоналу від отруєння парами вуглеводнів, загоряння або вибухів.

Емульгування. Емульгування або перехід нафти у вигляді дрібних крапель в воду є основним способом розсіювання нафтової плівки в обсязі води. Найбільш схильні до процесу емульгування маловязкие нафти і світлі очищені нафтопродукти. Процес емульгування істотно збільшує обсяг нафтових відходів (вміст води в емульсії становить 75-80%), що серйозно ускладнює проведення робіт по ліквідації розливу і утилізацію нафтоводяної суміші.

Розчинення. Природне розчинення (диспергування) нафти в товщі води незначно і залежить від фізичних властивостей нафти і стану моря. Розчинення нафти відбувається при розмірі крапель менше 100 мкм. Втрати від розчинення можуть скласти до 5-7% від загального обсягу розлитої нафти.

Біорозкладання - процес, в результаті якого нафту за рахунок біо- і фотохімічних реакцій перетворюється в інші органічні сполуки, багато з яких в результаті перетворюються на вуглекислий газ і воду. Частина, що залишилася вуглеводнів утворює твердий окислений продукт, який у вигляді смоляних кульок викидається на узбережжі або осідає на дно.

Вважається, що до 35% розлитої нафти перетворюється в смоляні кульки, які на 1-60% складаються з вуглеводнів і на 8-60% - з асфальтенов.

Екологічні наслідки розливів нафти носять важкавраховувальний характер, оскільки нафтове забруднення порушує багато природні процеси і взаємозв'язки, істотно змінює умови проживання всіх видів живих організмів і накопичується в біомасі.

Нафта є продуктом тривалого розпаду і дуже швидко покриває поверхню води щільним шаром нафтової плівки, яка перешкоджає доступу повітря і світла у водне середовище.

Таблиця 7.2. Орієнтовні дані про зміну кількості розлитих забруднюючих речовин (нафти, нафтопродуктів, масел і жирів) під впливом зовнішніх факторів (у % до початкового об'єму) (Примітка: під "залишком" мається на увазі частка розлитих забруднюючих речовин які можуть бути зібрані при ліквідації розливу).

Нафтопродукт	Зміна початкового об'єму за рахунок			Залишок
	випарову-вання розчинення фотохімічного окислення	розчинення	фотохімічного окислення
Сира нафта	50 - 20	5 - 7	5		40 - 68
Бензин	95	5	-		-
Гас	80	5	-		15 гэ
Дизельне паливо	45	10	5		40
Мазут	10	10	5		75
Мастило моторне	10	10	5		75

Обстановка на морі впливає на поведінку розлитої нафти і визначає ефективність використовуваних методів ліквідації розливу. Наприклад, сильне хвилювання моря сприяє розосередження нафти, це ускладнює локалізацію розливу механічними способами і збір нафти [11].

Рисунок 7.1 Вплив 3% швидкості вітру в сумі з 100% швидкості течіїї викликає рух нафти із пункту А в пункт В (Примітка: 1 вузол = 0,53 м/с) [11].