- •Звіт про навчально-екологічну практику у відділі екологічної безпеки Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
- •Структура звіту
- •1. Вступ: мета та завдання практики
- •Основними завданнями були:
- •2. Загальні відомості про Одеський морський торговельний порт та Одеську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
- •3. Завдання та функції служб порту
- •4. Відділ екологічної безпеки, його структура та завдання працівників
- •5. Нормативно-правові акти, якими відділ керується у свої діяльності
- •7. План ліквідації аварійних розливів нафти (ларн) та приклади його реального застосування
- •1. Терміни та визначення, наведенні в плані
- •6. Технічні пристрої відділу – засоби вимірювання рівня шкідливих речовин у викидах транспорту підприємства та збирачі відходів з акваторії і суден
- •2. Загальні положення
- •3. Потенційні джерела розливу
- •4. Передбачувані величини розливу
- •5 Загальний план із ліквідації розливів забруднюючих речовин в разі можливої аварії, та відділи і відповідальні особи, що залучаються до ліквідації:
- •1. Прийняття сигналу про забруднення акваторії порту
- •2. Обстеження району забруднення, підтвердження факту розливу
- •3. Оповіщення та збір учасників операції з ліквідації розливу (їх функціональні обовязки та повноваження)
- •4. Визначення орієнтовної кількості розлитої нафти
- •5. Першочергові заходи щодо запобігання розповсюдження та ліквідації розливу забруднюючих речовин (нафтопродуктів, олій, жирів).
- •6. Локалізація розливу на внутрішній акваторії порту
- •7. Попередження розповсюдження розлитих забруднювачів (нафти, нафтопродуктів, олій , жирів) на відкритій акваторії порту
- •8. Збір різноманітних забруднюючих речовин на акваторії порту
- •9. Захист берегової смуги
- •8. Участь працівників відділу у моніторингу екологічної ситуації при перевантаженні вантажів у порту та заходи безпеки про експлуатації суден всіх типів
- •Природоохоронні вимоги до перевантаження та зберігання насипних та навалочних вантажів
- •Природоохоронні вимоги до процесів перевантаженні нафти та нафтопродуктів, в тому числі мастил та зріджених газів (пропан, бутан)
- •9. Методика нарахування екологічних податків
- •10. План моніторингу території та акваторії порту на 2017 рік
- •11. Результати проходження практики, та висновки із неї
- •Список використаних джерел
4. Передбачувані величини розливу
При розрахунку величини передбачуваного розливу, в першу чергу, визначається максимальна кількість нафти, нафтопродуктів, масел і жирів, яке може бути розлито внаслідок різних причин і обставин.
У разі аварії судна передбачувана кількість розлитої нафти приймається рівною ємності двох найбільших вантажних або паливних танків розрахункового судна.
Приклад:
– для танкера дедвейтом 100тис.т - передбачуваний розлив 12000 куб.м;
– для танкера дедвейтом 30тис.т - передбачуваний розлив 2500 куб.м;
– для танкера дедвейтом 5тис.т - передбачуваний розлив 700 куб.м;
– для балкера дедвейтом 60тис.т - передбачуваний розлив 200 куб.м;
– для плавбункерувальника - передбачуваний розлив 500 куб.м;
– для «ПЗ» - передбачуваний розлив 100 куб.м.
Таблиця 7.1.Розрахунок величини передбачуваного разливу нафти при експлуатаційній помилці персоналу чи пошкодженні трубопроводу на об’єктах Одеського порту.
Найменування показників |
Од. вим. |
Найменування можливого джерела забруднення |
||||||
Нафтогавань |
ОППК |
Приста Ойл-Украї-на |
Яхт-клуб |
Бунке-руваль-ник |
ПЗ |
АЗС |
||
Продуктивність нафтоперекачувальної системи |
т/ч |
2000 |
200 |
400 |
1,2 |
100 |
80 |
1,8 |
т/хв |
33,3 |
3,3 |
6,6 |
0,02 |
1,66 |
1,3 |
0,03 |
|
Час повної зупинки нафтоперекачувальної системи |
хв |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
Величина можливого розливу нафти |
т |
166,5 |
16,5 |
33,3 |
0,1 |
8,33 |
65 |
0,15 |
Беручи до уваги 10 млн.т нафти, яка перевантажується в порту, ймовірність експлуатаційних розливів складе 0,664 розливу в рік, або один розлив за півтора-два роки.
Розлита на поверхні води нафта піддається дії цілої низки процесів, що змінюють її характеристики та поведінку у воді. До них відносяться:
Розтікання нафтової плями по поверхні води. Відбувається швидко, особливо у перші хвилини після розлив, причому великі залпові розливи розтікаються значно швидше, ніж поступове повільне витікання. Після закінчення формування плями, розподіл нафти в плямі виглядає наступним чином: в 10% плями міститься 90% нафти і в 90% плями 10% міститься нафти.
Переміщення. Рух нафтової плями відбувається за рахунок дії поверхневого течії і вітру. Напрямок дрейфу плями визначається шляхом додавання векторів напрямки поверхневого течії і вітру, заміряного на висоті 10 м над рівнем води (рис.7.1). Швидкість дрейфу складається з швидкості поверхневого течії і 3% від швидкості вітру.
Випаровування. Процес випаровування нафти найбільш інтенсивний в перші години після розливу. На швидкість випаровування впливають багато факторів - тип розлитої нафти, площа плями, температура води і повітря, інтенсивність вітру тощо. Дистилятні фракції (бензини, газовий конденсат, легкий дистилят) здатні випаруватися з поверхні води практично повністю за досить невеликий відрізок часу. Легкі нафти, дизельне паливо, газойлі послуг за рахунок випаровування в обсязі зменшуються до 30 % протягом перших 12 год і до 50% протягом доби. Важкі фракції (моторні палива, мазути) практично не випаровуються. Випаровування зменшує обсяг розлитої нафти, але збільшує її в'язкість і щільність, створюючи ймовірність опускання нафти на дно. Випаровування необхідно враховувати при плануванні заходів захисту персоналу від отруєння парами вуглеводнів, загоряння або вибухів.
Емульгування. Емульгування або перехід нафти у вигляді дрібних крапель в воду є основним способом розсіювання нафтової плівки в обсязі води. Найбільш схильні до процесу емульгування маловязкие нафти і світлі очищені нафтопродукти. Процес емульгування істотно збільшує обсяг нафтових відходів (вміст води в емульсії становить 75-80%), що серйозно ускладнює проведення робіт по ліквідації розливу і утилізацію нафтоводяної суміші.
Розчинення. Природне розчинення (диспергування) нафти в товщі води незначно і залежить від фізичних властивостей нафти і стану моря. Розчинення нафти відбувається при розмірі крапель менше 100 мкм. Втрати від розчинення можуть скласти до 5-7% від загального обсягу розлитої нафти.
Біорозкладання - процес, в результаті якого нафту за рахунок біо- і фотохімічних реакцій перетворюється в інші органічні сполуки, багато з яких в результаті перетворюються на вуглекислий газ і воду. Частина, що залишилася вуглеводнів утворює твердий окислений продукт, який у вигляді смоляних кульок викидається на узбережжі або осідає на дно.
Вважається, що до 35% розлитої нафти перетворюється в смоляні кульки, які на 1-60% складаються з вуглеводнів і на 8-60% - з асфальтенов.
Екологічні наслідки розливів нафти носять важкавраховувальний характер, оскільки нафтове забруднення порушує багато природні процеси і взаємозв'язки, істотно змінює умови проживання всіх видів живих організмів і накопичується в біомасі.
Нафта є продуктом тривалого розпаду і дуже швидко покриває поверхню води щільним шаром нафтової плівки, яка перешкоджає доступу повітря і світла у водне середовище.
Таблиця 7.2. Орієнтовні дані про зміну кількості розлитих забруднюючих речовин (нафти, нафтопродуктів, масел і жирів) під впливом зовнішніх факторів (у % до початкового об'єму) (Примітка: під "залишком" мається на увазі частка розлитих забруднюючих речовин які можуть бути зібрані при ліквідації розливу).
Нафтопродукт |
Зміна початкового об'єму за рахунок |
Залишок |
|||
випарову-вання розчинення фотохімічного окислення |
розчинення |
фотохімічного окислення |
|||
Сира нафта |
50 - 20 |
5 - 7 |
5 |
40 - 68 |
|
Бензин |
95 |
5 |
- |
- |
|
Гас |
80 |
5 |
- |
15 гэ |
|
Дизельне паливо |
45 |
10 |
5 |
40 |
|
Мазут |
10 |
10 |
5 |
75 |
|
Мастило моторне |
10 |
10 |
5 |
75 |
|
Обстановка на морі впливає на поведінку розлитої нафти і визначає ефективність використовуваних методів ліквідації розливу. Наприклад, сильне хвилювання моря сприяє розосередження нафти, це ускладнює локалізацію розливу механічними способами і збір нафти [11].
Рисунок 7.1 Вплив 3% швидкості вітру в сумі з 100% швидкості течіїї викликає рух нафти із пункту А в пункт В (Примітка: 1 вузол = 0,53 м/с) [11].
