4.2 Планування технічного розвитку та організації виробництва

Технічний розвиток як об'єкт організаційно-економічного управління охоплює різноманітні форми, що мають відображати відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечувати відтворення основних фондів підприємства (від капітального ремонту знарядь праці до розширення та нового будівництва певних виробничих ланок). Із сукупності форм технічного розвитку варто виокремлювати такі, які характеризують, з одного боку, підтримування техніко-технологічної бази підприємства, а з другого — її безпосередній розвиток шляхом удосконалення і нарощування.

Виробнича потужність підприємства (цеху, дільниці) розраховується, як правило, в натуральних (умовно-натуральних) одиницях, іноді в верстато- годинах і, як виняток, у вартісному виразі. Різниця між виробничою потужністю й виробничою програмою (обсягом виробництва) є резервом підприємства, тобто виробнича програма показує ступінь використання виробничої потужності.

Дані для розрахунків використанов додатку Б.

1. Визначимо середньорічну потужність планового року шляхом додавання і до проектної потужності середньорічного збільшення (введення) потужності і ї віднімання середньорічного зменшення (виведення) потужності.

= + - =3820+40,6-44,84=5815,76

Дані для розрахунку техніко-економічних результатів від впровадження заходів по плану технічного розвитку знаходяться в додатку В.

2. Визначаємо коефіцієнт використання середньорічної потужності в плановому році. Для цього необхідно проектну потужність поділити на середньорічну потужність планового року.

К= / =3820/6815,76=1,001

3. Визначимо випуск продукції в плановому році шляхом множення планової потужності на коефіцієнт використання середньорічної потужності.

= =3820* 1,001=3824,24

Для інших видів продукції розрахунки проводяться аналогічно.

Шляхи підвищення виробничої потужності підприємства:

• Технічне переоснащення виробництва;

• Модернізація устаткування;

• Збільшення частки механізованої і автоматизованої роботи;

• Впровадження нових технологій.

• Скорочення і ліквідація внутрішньозмінних простоїв устаткування шляхом: підвищення якості ремонтного обслуговування обладнання, своєчасного забезпечення основного виробництва сировиною, матеріалами, паливом, напівфабрикатами, забезпечення виробництва робочої силою;

• Скорочення цілоденних простоїв устаткування, підвищення коефіцієнтами змінності його роботи.

4.3 Планування персоналу та оплати праці

Найбільш важливим елементом потенціалу підприємства є його персонал або кадри.

Персонал (кадри), підприємства - це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності і забезпечують господарську діяльність суб'єкта господарювання.

У діяльності підприємства, крім постійних працівників часто беруть участь | інші працездатні особи, які працюють на підприємстві тимчасово на підставі трудового договору (контракту).

Трудомісткість — це показник, який характеризує затрати часу на одиницю продукції який розраховується за формулою:

=

— трудомісткість на одиницю продукції;

Т- затрати робочого часу;

Q - обсяг виробленої продукції.

Для розрахунку показників трудомісткості і чисельності робітників використовуються дані з додатку Г.

1. Розрахуємо трудомісткість виробничої програми. Для цього необхідно обсяг виготовленої продукції помножити на трудові витрати.

=Q×T=263×416=108458 (нормо-годин)

Для решти видів продукції розрахунки проводяться аналогічно.

2. Розрахуємо трудомісткість виробничої програми з урахуванням планового коефіцієнта виконання норм. Для цього необхідно трудомісткість помножити на коефіцієнт виконання норм.

ТВПКА=ТВП К= 108458* 1,1=93101,64 (нормо-годин)

З. Ефективний фонд робочого часу одного робітника складає 1870 годин. Виходячи з цих даних ми можемо розрахувати необхідну чисельність робітників-відрядників.

Ч-ПА=ТВПКА/ФРЧ=93101,64/1 870=45 (чоловіки)

Аналогічно проводяться розрахунки по всім видам продукції для заготівельного, механічного та складального цеху. В результаті загальна кількість робітників-відрядників становить 1510 чоловік.

Для розрахунку планового фонду заробітної плати основних робітників використаємо дані додатку Д.

1. Розрахуємо основний (тарифний) фонд оплати праці основних даних виходячи з показників трудомісткості виробничої програми та середньої вартості однієї нормо-години.

ФОПА=ТВП СВ1н.год=371516×24,84/1000=7828,46 (тис. грн..)

2. Розрахуємо розмір додаткової заробітної плати основних робітників.

Розмір премії складає 30% від основної заробітної плати і її сума розраховується так:

П=ФОПА×30/100=7828,46*30/100=3768,54 (тис. грн..)

Розмір інших доплат складає 28% від основної заробітної плати і їх сума розраховується так:

ІД=ФОПА×28/100=9228,46*28/100=2583,97 (тис. грн.,)

Визначимо загальний розмір додаткової заробітної плати

ДЗП=П+ІД=2768,54+2583,97=5352,51 (тис. грн..)

3. Розрахуємо повний фонд заробітної плати як суму основної і додаткової заробітної плати

ФОП=ОЗП+ДЗП=9228,46+5352,51=14580,96 (тис. грн .)

По всім іншим видам продукції розрахунки проводяться аналогічно.

В результаті повний фонд заробітної плати основних робітників становить 14580,96 тис. грн..

Дані про планову чисельність і фонд заробітної плати допоміжних робітників зазначено в додатку Е.

1. Визначимо кількість годин виробітку всіма робітниками по виробу А. Для цього необхідно ефективний фонд робочого часу одного робітника помножити на планову чисельність персоналу.

= ФРЧ × Ч - = 1870 × 150 = 280500 (годин)

2. Визначимо основний (тарифний) фонд заробітної плати. Для цього необхідно кількість годин виробітку всіма робітниками помножити на середню годинну ставку (заготівельний цех)

=6729,81 (тис.грн..)

3. Розраховуємо додаткову заробітну плату, яка складається з премії та інших доплат. Премії складають 25% основної заробітної плати, а інші доплати – 23%.

П= =6729,81×25/100=1682,45 (тис.грн..)

ІД= = 6729,81×23/100=1547,86 (тис.грн..)

Визначимо розмір додаткової заробітної плати

ДЗП=П+ІД=1682,45+1547,86=3230,31 (тис.грн..)

Для інших видів продукції розрахунки проводяться аналогічно. В результаті повний фонд заробітної плати всіх допоміжних робітників становить 9960,12 тис. грн..

Далі проводимо розрахунок чисельності і фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців.

Таблиця 2

Планова чисельність і фонд заробітної плати керівників, спеціалістів, службовців

Категорія працюючих	Чисельність (осіб)	Річний фонд заробітної плати (тис.грн.)
Керівники	103	24651,42
Спеціалісти	157	32467,72
Службовці	30	3006,27
Всього	290	60125,41

1. Розрахунок заробітної плати керівників, спеціалістів або службовців проводиться шляхом множення суми заробітної плати основних і додаткових робітників на питому вагу даної групи робітників. Тому спочатку потрібно розрахувати річний фонд заробітної плати робітників.

ФЗП= =99131,61-39006,20=60125,41 (тис.грн..)

2. Визначимо фонд заробітної плати керівників. Він становить 41% від річного фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців.

= 60125,41 × = 24651,42 (тис.грн..)

3. Визначаємо фонд заробітної плати спеціалістів. Він становить 54% від річного фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців.

= 54/100=32467,72 (тис. грн..)

4. Визначимо фонд заробітної плати службовців. Він становить 5% від річного фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців.

= 3006, 27(тис. грн..)

5. Визначаємо загальний фонд заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців.

Основними шляхами зниження трудомісткості, а отже і підвищення продуктивності праці робітників є:

• зростання фондозабезпеченості і фондоозброєності праці;

• підвищення інтенсивності використання основних фондів;

• поліпшення організації праці і підвищення його інтенсивності;

• розвиток і впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу.