106

ВСТУП

В умовах побудови перехідної економіки зростає значення ретельно пророблених, збалансованих планів на всіх етапах управління підприємствами, при цьому особлива роль приділяється процесу внутріфірмового бюджетування.

Фірма, що функціонує в умовах ринкової економіки, зобов'язана з необхідною вірогідністю визначити потребу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, а також джерелах їхнього одержання. Важливе значення надається вмінню досить точно розрахувати ефективність наявних ресурсів і кінцевий економічний і фінансовий результати

Всі розрахунки, які здійснюються в процесі формування бюджету підприємства, дозволяють у повному обсязі й у потрібний час визначити необхідну суму коштів за їхню реалізацію, а також джерела надходження цих коштів (власні, кредитні, бюджетні або кошти інвестора).

Результати розрахунків знаходять своє відбиття в довгострокових і стратегічних планах підприємства.

Труднощі при здійсненні методики бюджетування виникають на початкових етапах її впровадження на підприємстві, що пов'язане з виконанням ряду умов:

- потрібно визначитися із цілями діяльності підприємства, зрозуміти й визначити для чого буде впроваджуватися внутріфірмове планування, чи доцільно його використання даним господарюючим суб'єктом

- методика бюджетування не може бути універсальної для будь-якого підприємства, тобто тут варто враховувати галузеві особливості. У зв'язку із цим, необхідно ретельно проаналізувати структуру розглянутого господарюючого суб'єкта, що припускає певні тимчасові, трудові й інші витрати. Як правило, набір бюджетів, які й формують систему бюджетування, може варіюватися в певних рамках.

- наступним етапом є збір вихідної інформації для розробки проекту бюджету, а також аналіз і узагальнення зібраної інформації, розрахунок науково-обоснованних показників економічної діяльності. При цьому необхідно відповісти на ряд питань: як краще враховувати витрати підприємства, як розділити вже враховані витрати на постійні й змінні й ін.

- кінцевою метою є формування проекту бюджету з обов'язковою оцінкою ризику невиконання бюджету.

Бюджетування є першим етапом розробки системи регулярного економічного управління й сприяє оптимізації фінансових потоків і ресурсів підприємства, що дозволяє значно знизити їхній обсяг і потреба в них, собівартість і підвищити конкурентоспроможність підприємства. Особливо варто виділити бюджетування як найважливішу сполучну ланку між стратегічним і оперативним управлінням всіма господарськими операціями, спрямовану на координацію економічних процесів підприємства й, як наслідок, на підвищення його конкурентоспроможності. Таким чином, аргументована необхідність бюджетування для різних структур, що складають фінансово-економічну систему держави, цим і визначається актуальність обраної теми.

Бюджетний метод, заснований на контрольованому прогнозі, має цілий ряд достоїнств і в цей час є одним з найбільш передових методів керування підприємством.

Тому розробка методики формування бюджету як основного фінансового плану й економічного регулятора відносин між структурними підрозділами підприємства й підприємства із зовнішнім середовищем, а також системи керування цим процесом є актуальним науковим і практичним завданням, рішенню якого.

Актуальним завданням будь-якого підприємства на сучасному етапі є підвищення його конкурентоспроможності. Це пов'язане з жорсткістю конкурентної боротьби й різким обмеженням зовнішніх ресурсів. Дана ситуація приводить до відсутності можливостей для росту бізнесу, виходу його на нові ринки, диверсифікованості й зниженню, в остаточному підсумку, його конкурентоспроможності. У цих умовах необхідно налагодити самонастроювальну систему бізнесу, здатну адекватно й вчасно реагувати на впливи навколишнього середовища у всіх областях.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БЮДЖЕТУВАННЯ

1.1.Сутність і основні принципи бюджетування

Бюджетування - це стандартизований процес визначення обсягу і складу витрат, пов'язаних з діяльністю окремих

структурних одиниць і підрозділів та забезпечення покриття цих витрат ресурсами підприємства. Стандартизований процес бюджетування базується як на самостійно розроблених підприємством, так і на загально-визначених вимогах і процедурах, передбачених національними стандартами бухгалтерського обліку. До вимог і процедур належать:

- розроблення бюджетів усіма підрозділами підприємства;

- забезпечення єдиного порядку підготовки, аналізу і затвердження бюджетів;

- координація діяльності підрозділів підприємства у процесі розроблення бюджетів;

- структури30ваність бюджетів;

- обґрунтованість показників бюджетів;

- відкритість бюджетів до ситуаційних змін;

- участь у бюджетуванні менеджерів усіх підрозділів, що відповідають за виконання виробничої програми та бюджету;

- чітке встановлення та постійне порівняння всіх видів витрат, джерел їх покриття і очікуваних результатів у ході здійснення господарської діяльності, розрахованої на певний час;

- бюджетування припускає, що підприємство визначає кожний відділ як один із центрів відповідальності.

До об'єктів бюджетування відносять:

- Генеральний (зведений) бюджет - сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх структурних підрозділів підприємства (рільничих бригад, тваринницьких ферм, переробних цехів, допоміжних виробництв, відділів управління тощо). Він включає дві групи бюджетів: операційні та фінансові.

- Операційний бюджет - сукупність бюджетів витрат на біологічні перетворення в рослинництві та тваринництві і отримання в результаті біологічних перетворень сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів, які забезпечують складання бюджетного звіту про фінансові результати окремих підрозділів та підприємства в цілому.

- Фінансовий бюджет - сукупність бюджетів, які містять інформацію про заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства (бюджет капітальних інвестицій, бюджет грошових коштів, бюджетний баланс).

- Бюджет продажу - операційний бюджет, що містить інформацію про запланований обсяг продажу сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів, отриманий у результаті біологічних перетворень, ціну й очікуваний дохід від продажу кожного виду продукції (додаткових біологічних активів, товарів, послуг).

- Бюджет виробництва - операційний бюджет, що містить інформацію про виробництво сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів у натуральних одиницях на бюджетний період, а також обсяг ресурсів, необхідних для забезпечення безперебійного процесу біологічних перетворень в рослинництві і тваринництві відповідно до запланованого обсягу продаж і внутрішнього споживання.

- Бюджет прямих матеріальних витрат - плановий документ, в якому відображено прямі матеріальні витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до витрат конкретного об'єкта біологічних перетворень рослинництва чи тваринництва або інших операційних витрат для виробництва запланованої кількості сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів або іншої продукції і послуг.

- Бюджет прямих витрат на оплату праці - плановий документ, в якому відображено витрати на заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат у бюджетному періоді.

- Бюджет виробничих накладних витрат - плановий документ, що відображає витрати на управління виробництвом.

- Бюджет адміністративних витрат - плановий документ, що відображає загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством.

- Бюджет витрат на збут-плановий документ, що відображає витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції.

- Бюджет собівартості сільськогосподарської продукції та/ або додаткових біологічних активів - плановий документ, в якому проведено розрахунок собівартості сільськогосподарської продукції та /або додаткових біологічних активів, що передбачається отримати в бюджетному періоді.

- Бюджет собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів - плановий документ, в якому проведено розрахунок собівартості продукції сільського господарства і поточних біологічних активів, яка планується до реалізації з урахуванням собівартості сільськогосподарської продукції та додаткових активів на початок бюджетного періоду, виробничої собівартості сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів за бюджетний період і собівартості сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів, що залишаються.

- Бюджетний звіт про фінансові результати - плановий документ, який відображає очікувані доходи підприємства за бюджетний період і витрати, які передбачаються для забезпечення запланованого рівня діяльності.

- Бюджет грошових коштів - плановий документ, який відображає очікувані платежі та надходження коштів на певний період.

- Бюджетний баланс - складається за затвердженою формою фінансової звітності, що містить інформацію про майбутній фінансовий стан підприємства, який очікується в результаті виробничої та фінансової діяльності підприємства.

У теорії і практиці економічної науки можна зустріти різні підходи до формулювання принципів бюджетування та планування. До основних з них слід віднести такі:

• принцип повноти: всі операції підприємства, що призводять до надходжень чи виплат грошових коштів, а також впливають на його фінансові результати, повинні бути відображені в бюджеті;

• принцип повноти: всі операції підприємства, що призводять до надходжень чи виплат грошових коштів, а також впливають на його фінансові результати, повинні бути відображені в бюджеті;

• принцип координації означає, що бюджети окремих центрів прибутковості, затрат, структурних підрозділів тощо повинні складатися з урахуванням можливості їх зведення в єдиний консолідований бюджет; окрім цього, слід узгоджувати стратегічні цілі з показниками довгострокових планів і короткострокових бюджетів;

• принцип централізації передбачає, що бюджетування є важ­ливим інструментом фінансового управління підприємством, яке повинно здійснюватися з єдиного центру, а отже, всі грошові надходження (в т. ч. позичкові ресурси) повинні служити для покриття всіх вихідних грошових потоків;

• принцип спеціалізації бюджетів вимагає, щоб грошові надходження та виплати відображалися відповідно до їх видів і джерел виникнення, завдяки чому можна проконтролювати рух грошових коштів у розрізі окремих центрів прибутковості та відповідальності;

• принцип періодичності бюджетування означає, що бюджети повинні ділитися на окремі періоди, тривалість яких визначається специфікою організації фінансової діяльності підприємства (щоденні бюджети, щодекадні, тижневі, на місяць, квартал тощо);

• принцип прозорості передбачає, що бюджети повинні складатися таким чином, щоб усі задіяні в їх виконанні особи чітко уявляли завдання, які перед ними ставляться, та мали стимули до їх виконання;

• принцип точності: всі операції та результуючі з них грошові надходження і виплати повинні базуватися на реальних прогнозах;

• принцип декомпозиції полягає в тому, що кожний бюджет нижчого рівня є деталізацією бюджету більш високого рівня, тобто бюджети цехів є «вкладеними» у зведений бюджет виробництва, часткові бюджети в розрізі статей затрат конкретизують бюджет виробництва тощо.

Наведені принципи бюджетного планування діяльності структурних підрозділів і всього підприємства необхідно впроваджувати з метою економії фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також для підвищення точності заданих бюджетних показників.

1.2.Роль бюджетування в управлінні підприємством

Створення сучасної системи управління фінансами передбачає розроблення ієрархічної системи оперативних фінансових планів (бюджетів) підприємства, та контроль за їх виконанням.

Бюджет - фінансовий план, що охоплює всі сторони діяльності підприємства. Це дає змогу зіставляти всі понесені витрати й отримані результати на майбутній період у цілому й за окремими підперіодами.

У високорозвинених країнах бюджет (фінансовий план) - основа внутрішньофірмового управління. Відповідно бюджетування - це технологія складання, коригування, контролю й оцінки виконання фінансових планів, а тому бюджетування перетворюється в основу основ усіх технологій внутрішньофірмового управління.

Об’єктом фінансового планування можуть бути виробництво і збут продуктів одного чи декількох видів, відокремлені територіально, чи технологічно за сегментами ринку. В одного підприємства одночасно може існувати кілька видів бізнесу, що переплітаються і взаємозалежні один від одного технологічно, організаційно, фінансово. Бюджетування дає змогу управляти фінансами як окремого бізнесу, так і підприємства в цілому.

Бюджети (фінансові плани) розробляються для підприємства в цілому і для окремих структурних підрозділів з метою прогнозування фінансових результатів, установлення цільових показників фінансової ефективності й рентабельності, лімітів найважливіших (критичних) витрат, обґрунтування фінансової можливості ведення бізнесу даним підприємством, реалізованих ним інвестиційних проектів.

Бюджети повинні надати керівникам підприємства можливість провести порівняльний аналіз фінансової ефективності діяльності різних структурних підрозділів, визначити найкращі для подальшого розвитку господарської діяльності напрями структурної перебудови діяльності підприємства (згортання одних і розвитку інших видів бізнесу) тощо.

Бюджети є основою для прийняття рішень про рівні фінансування різного бізнесу із внутрішніх і зовнішніх джерел. Бюджети покликані здійснювати постійний контроль за фінансовим станом підприємства та забезпечувати його керівників усією необхідною інформацією, що дає змогу судити про правильність рішень, прийнятих керівниками структурних одиниць, розробляти заходи щодо оперативного і стратегічного коригування їхньої діяльності.

В умовах ринку бюджетування стає основою планування - найважливішої функції управління. Уся система внутрішньофірмового планування повинна будуватися на основі бюджетування. Якщо саме по собі планування бізнесу необхідно для того, щоб чітко знати, де, коли, що і для кого підприємство чи фірма буде виготовляти і продавати продукцію чи надавати послуги, щоб розуміти, які ресурси та у якому обсязі для цього потрібні, то бюджетування як основа планування - це максимально точний вираз усіх планова­них показників і ресурсів у фінансовому визначенні.

Однією з головних функцій бюджетування є прогнозування (фінансового стану, ресурсів, доходів і витрат). Саме тому бюджетування і корисне для прийняття управлінських рішень.

Роль системи бюджетування полягає в тому, щоб надати всю фінансову інформацію, показати рух коштів, фінансових ресурсів, рахунків і активів підприємства в максимально зручній формі для будь-якого менеджера, подати відповідні показники господарської діяльності у найбільш придатній формі для прийняття ефективних управлінських рішень.

Система бюджетів дає змогу забезпечити жорсткий поточний і оперативний контроль за надходженням і витрачанням коштів, створити реальну основу для розроблення ефективної фінансової стратегії.

За змістом та значимістю бюджетів, що їх використовують у фінансовому плануванні, можна розділити на чотири основні групи:

- основні бюджети (бюджет доходів і витрат, бюджет руху коштів^ розрахунковий бухгалтерський баланс);

- операційні бюджети (бюджет продаж, бюджет прямих мате­ріальних витрат, бюджет адміністративних витрат);

- допоміжні бюджети (бюджети податків, план капітальних (первісних) витрат, кредитний план та ін.);

- спеціальні бюджети (бюджети розподілу прибутку, бюджети окремих проектів і програм).

Основні бюджети призначені для управління фінансами підприємства, оцінки фінансового стану бізнесу, для виконання поставлених ним управлінських завдань. Основні бюджети дають змогу менеджерам мати всю необхідну інформацію для оцінки фінансового стану підприємства контролю за його зміною, для оцінки фінансової міцності підприємства й інвестиційної привабливості проекту. Для повноцінного бюджетування обов’язково необхідно складати всі три основні бюджети.

Операційні і допоміжні бюджети потрібні насамперед для ув’язування натуральних показників плану (кг, шт.) з вартісними для точнішого формування основних бюджетів, визначення найважливіших пропорцій, обмежень і допущень, що слід враховувати під час складання основних бюджетів. Якщо основні бюджети є обов’язковими (для ефективного фінансового планування і менеджменту на підприємстві), то склад операційних і допоміжних бюджетів може визначатися менеджерами підприємства чи фірми насамперед виходячи з характеру цілей, що постають перед ним, і завдань, специфіки бізнесу, а також рівня кваліфікації працівників фінансових і планово-економічних служб, ступеня методичної, організаційної і технічної готовності підприємства.

Спеціальні бюджети необхідні для точнішого визначення цільових показників і нормативів фінансового планування, врахування особливостей діяльності підприємства під час оподатковування. Склад спеціальних бюджетів, як і операційних, може визначатися самостійно менеджерами підприємства залежно від специфіки господарської діяльності.

Однак правила і принципи складання операційних, допоміжних і спеціальних бюджетів, що вибрали менеджери підприємства, повинні відповідати загальним положенням теорії фінансового менеджменту.

1.3.Класифікація бюджетів і послідовність їх складання

Бюджети можуть бути складені:

1) для підприємства загалом;

2) для структурних підрозділів.

Бюджети підрозділів зводять в основний (зведений) бюджет.

Основний бюджет – це фінансове та кількісне відображення виробничих планів усіх підрозділів підприємства, необхідних для досягнення поставлених цілей. Основний бюджет складається:

- з операційних бюджетів;

- із фінансових бюджетів.

Операційний бюджет – це сукупність бюджетів затрат i доходів, які забезпечують складання бюджету прибутку.

До операційних бюджетів належать:

1) бюджет продажів;

2) бюджет виробництва;

3) бюджет прямих матеріальних затрат;

4) бюджет прямих затрат на оплату праці;

5) бюджет виробничих накладних затрат;

6) бюджет запасів па кінець звітного періоду;

7) бюджет виробничої собівартості готової продукції;

8) бюджет собівартості реалізованої продукції;

9) бюджет витрат на збут;

10) бюджет адміністративних витрат;

11) бюджет прибутку.

Фінансовий бюджет – сукупність бюджетів, які відображають заплановані кошти і фінансовий стан підприємства.

Фінансовий бюджет складаються з:

- бюджету капіталовкладень;

- бюджету коштів;

- бюджетного балансу.

Існують два способи бюджетування: через приріст і „з нуля".

Бюджетування через приріст – це складення бюджетів на підставі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді. При такому підході фактичні показники минулого періоду коригують з урахуванням цінової і податкової політики держави та інших даних.

Перевагою такого методу є його простота, тому що він не потребує значних затрат на розрахунок. Однак цей метод має суттєвий недолік, тому у процесі бюджетування не аналізують ефективність затрат, а досягнуті результати автоматично переносять на наступний період.

Бюджетування “з нуля” – це метод, при якому кожного разу необхідно робити обґрунтування запланованих витрат так, ніби діяльність здійснюється уперше. Такі переваги бюджетування вимагає від кожного центру бюджетування виявлення проблем та їх розв’язання на стадії планування.

Цей метод є значно дорожчий і потребує значних затрат часу і грошей.

Бюджетування здійснюється, як правило у такій послідовності:

1. ознайомлення відповідальних за бюджет осіб з основними напрямами політики підприємства;

2. визначення основних обмежувальних факторів;

3. обґрунтування та підготовка бюджету прошарків;

4. складання бюджетів;

5. обговорення бюджетів із вищим керівництвом;

6. координація та аналіз обговорених бюджетів;

7. затвердження бюджетів.

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ БЮДЖЕТУВАННЯ