- •1 Класифікація альтернативних моторних палив
- •2 Екологічні проблеми застосування альтернативних палив
- •3 Спиртові альтернативні палива
- •3.1 Біоетанол
- •3.1.2 Переваги застосування біоетанолу
- •3.1.3 Недоліки застосування біоетанолу
- •3.2 Біометанол
- •3.2.1 Фізико-хімічні характеристики і одержання
- •3.2.2 Переваги і недоліки використання біометанолу
- •3.3 Біобутанол
- •4 Біодизельні палива
- •4.1 Біодизельне паливо на основі олій і рослинних жирів
- •4.1.1 Способи застосування біодизельного палива
- •4.1.2 Переваги і недоліки застосування біодизеля
- •4.2 Біодизельне паливо на основі диметилового етеру (дме)
- •4.2.3 Переваги і недоліки застосування дме
- •5 Альтернативні газові палива
- •5.1 Природний газ (метан)
- •5.1.1 Основні експлуатаційні характеристики
- •5.1.2 Зріджений природний газ
- •5.2 Зріджені нафтові гази для використання на автомобільному транспорті
- •5.2.1 Основні експлуатаційні характеристики
- •5.3 Переваги і недоліки використання газових моторних палив
- •6 Водень як альтернативне паливо
- •6.1 Особливості застосування водню у двигунах внутрішнього згоряння
- •6.1.1 Використання чистого водню
- •6.1.2 Використання водню у сумішах
- •6.2 Способи зберігання водню на транспорті
- •6.2.1 Стиснутий водень
- •6.2.2 Рідкий водень
- •6.2.3 Рідкі гідриди
- •6.2.4 Гідриди металів
- •6.3 Переваги і недоліки спалювання водню в двигунах внутрішнього згоряння
- •7 Електомобілі
- •7.1 Особливості живлення електромобілів. Електромобілі на паливних елементах
- •7.2 Переваги й недоліки використання електромобілів
- •7.2.1 Переваги всіх типів електромобілів:
- •7.2.2 Переваги електромобілів на акумуляторах:
- •7.2.3 Недоліки електромобілів на акумуляторах:
- •8 Гібридні автомобілі
- •8.1. Історія розвитку гібридних автомобілів
- •8.2. Переваги й недоліки використання гібридів
- •9 Конкурентоспроможність і періоди впровадження альтернативних моторних палив
- •Перелік рекомендованих джерел
2 Екологічні проблеми застосування альтернативних палив
Сьогодні проблема екологічності палива набула самостійного та першочергового значення у зв’язку з більш жорсткими вимогами до самих палив і продуктів їх згоряння. Ці вимоги зазначені у ряді міжнародних документів, на які орієнтована й Україна.
Відомо, що паливо для двигунів транспортних засобів є токсичною речовиною, здатною викликати захворювання або відхилення у стані здоров’я людей, що з ним контактують. Забруднення довкілля нафтопродуктами відбувається внаслідок їх випаровування і витоків, викидів в атмосферу продуктів неповного згоряння палив під час роботи двигунів.
Найбільший вплив на довкілля спричиняють автомобільні палива ( 70% ). Перспективи розвитку автомобільного транспорту досить широкі, що свідчить про посилення антропогенного вплив на навколишнє середовище. Разом із великими об’ємами виробництва автомобільних бензинів збільшується виробництво і споживання дизельного палива. Дизельний транспорт – одне з головних джерел забруднення навколишнього природного середовища оксидами сульфуру, нітрогену, частинками сажі, а також токсичними ароматичними вуглеводнями. У викидах автомобіля міститься близько двохсот видів токсичних речовин, серед яких – оксиди карбону, нітрогену, сульфуру, важких металів, концерогенні й мутагенні сполуки, вуглеводні, альдегіди, аерозолі. За рік легковий автомобіль забирає з атмосферного повітря 4350 кг оксигену, а замість нього викидає 3250 кг диоксиду карбону і 530 кг оксиду карбону, 90-150 кг вуглеводнів, що не згоріли, 40 кг оксидів нітрогену.
Інтенсивність шкідливих викидів одним тепловозом аналогічна викидам 15-20 вантажних або 40-60 легкових автомобілів, а літак ТУ-154 при зльоті й посадці викидає в атмосферу в 100 разів більше шкідливих речовин ніж автомобіль. Пари палива шкідливі та отруйні, а при накопичені в повітрі вище ГДК вони становлять небезпеку для людини, рослинного і тваринного світу, а також можуть призвести до виникнення пожеж. При безпосередньому вдиханні повітря, що містить пари бензину в кількості 5-10 мг/л, настає гостре отруєння організму.
Одним з основних компонентів, що забруднюють атмосферу й негативно впливають на людину, є вуглеводні. Їх наявність свідчить про погану організацію процесу сумішоутворення й згоряння або нестачу оксигену в паливноповітряній суміші двигуна. Під дією сонячного світла вуглеводні вступають у фотохімічні реакції з оксидами нітрогену з утворенням широкого спектра речовин (пероксидів, озону та ін.), які прискорюють корозію різних металів, шкідливо діють на рослинність, а також є однією із причин утворення «смогу», здатного викликати легеневі та інші захворювання.
Ще одна причина забруднення атмосферного повітря – випаровування палив при їх транспортуванні зберіганні, технологічних операціях зливу, наливу, заправлені, а також випаровування з паливних систем транспортних засобів. Серед усіх видів втрат ці дістали клас «безповоротних», частку яких регламентовано відповідно до норм втрат нафтопродуктів. При цьому очевидним є той факт, що зі збільшенням масштабів споживання нафтопродуктів зростають і збитки, що наносять економіці й екосистемі в наслідок природних втрат. У табл. 2.1 і 2.2 наведені екологічні норми, яким мають задовольняти автомобільні палива. Щодо нормативів продуктів згоряння(табл.2.3), то їх додержання досягається удосконаленням конструкції автомобілів і поліпшенням складу палива.
Таблиця 2.1 - Деякі екологічні показники якості автомобільних бензинів
Показник |
Правила ЄЕК ООН №83 і №49 |
Євро-3 |
Євро-4 |
Концентрація свинцю, мг/дм3, не більше |
0,013 |
0,005 |
- |
Масова частка сульфуру, %, не більше |
0,10 |
0,015 |
0,003 |
Продовження таблиці 2.1 |
|||
Показник |
Правила ЄЕК ООН №83 і №49 |
Євро-3 |
Євро-4 |
Об’ємна частка бензолу, %, не більше |
не нормується |
1 |
1 |
Ароматичні вуглеводні, %, не більше |
55 |
42 |
30 |
Вміст олефінів, %, не більше |
25 |
18 |
14 |
Таблиця 2. 2 - Деякі екологічні показники якості дизельнах палив
Показник |
Правила ЄЕК ООН №49 |
Євро-3 |
Євро-4 |
Цетанове число, не менше |
45 |
49 |
51 |
Масова частка сульфуру, %, не більше |
0,3-0,5 |
0,05 |
0,035 |
Вміст ароматичних вуглеводнів, %, не більше |
не нормується |
||
Таблиця 2.3 - Граничнодопустимі викиди двигунів легкових автомобілів
Нормуючий документ |
Тип двигуна |
Рік введення Європа |
Гранично допустимі викиди, г/км |
||||
CO |
CH |
NO |
CH+ NO |
Тверді частинки |
|||
Євро-2 |
Бензиновий |
1996 |
2,2 |
- |
- |
0,05 |
- |
Дизельний |
1,0 |
- |
- |
0,7 |
0,08 |
||
Євро-3 |
Бензиновий |
2000 |
2,3 |
0,2 |
0,15 |
- |
- |
Євро-4 |
Бензиновий |
2005 |
1,0 |
0,1 |
0,08 |
- |
- |
Дизельний |
0,5 |
0,1 |
0,25 |
0,3 |
0,025 |
||
Основні екологічні вимоги до палив зводяться до такого:
- відмова від сполук свинцю при виробництві автомобільних бензинів;
- суворе обмеження вмісту бензолу в автомобільних бензинах;
- обмеження вмісту ароматичних вуглеводнів, особливо полі циклічних, в бензинах і дизельних паливах;
- обмеження вмісту олефінових вуглеводнів в автомобільних бензинах;
- обмеження вмісту сульфуру в бензинах і дизельних паливах;
- поступове обмеження емісії продуктів неповного згоряння: монооксиду карбону, вуглеводнів, твердих частинок, а також оксидів нітрогену.
Крім того всесвітня паливна хартія не рекомендує вводити в світлі палива зольні компоненти, а Каліфорнія, законодавець «Екологічні моди» на автомобільні палива, ввела обмеження на вміст нітрогену в паливах для дизельних двигунів. Дискутується також питання про необхідність зниження викидів диоксиду карбону.
Для того, щоб з’ясувати, який внесок у розв’язання цих проблем може зробити застосування альтернативних палив, дамо оцінку їх фізико-хімічних і експлуатаційних характеристик порівняно з традиційними паливами (табл.2.4). Газоподібні природні, спиртові палива, етери, водень не містить сульфуру, олефінових і ароматичних вуглеводнів, тобто при їх використанні екологічна проблема охорони від сульфуровмісних сполук, поліциклічних ароматичних вуглеводнів, та інших шкідливих сполук практично відпадає. Введення в бензини спиртів і їх похідних підвищує октанове число бензинів, що знімає гостроту питання щодо необхідності відмови від етильованого бензину, а також дає змогу знизити в ньому вміст ароматичних вуглеводнів. Більш складним є питання про взаємозв’язок параметрів потужності двигуна і токсичності продуктів спалювання.
Уявлення про взаємозв’язок токсичності продуктів згоряння і параметрів роботи двигуна, окрім аналізу даних, наведених в табл.2.2-2.5, дають такі основні закономірності справедливі при стехіометричному складі паливної суміші:
- емісія СО і вуглеводнів зростає з підвищенням співвідношення С/Н в паливі і зменшується з підвищенням температури паливної суміші;
- емісія оксидів нітрогену збільшується з підвищенням температури згоряння паливної суміші;
- потужність двигуна і його економічність зростають з підвищенням теплотворної здатності паливної суміші;
- використання палива і відповідно пробіг автомобіля при однаковій заправці збільшується зі зменшенням теплоти згоряння палива;
- емісія СО2 зменшується зі зменшенням співвідношення С/Н і зі зниженням витрат палива, тобто з підвищенням економічності двигуна.
Таблиця 2.4 - Фізико-хімічні і експлуатаційні характеристики традиційних і альтернативних палив
Показник |
Автомобільний бензин |
Дизельне паливо (літнє) |
Метанол |
Етанол |
ДМЕ |
Стиснутий нафтовий газ |
Зріджений природній газ |
Водень |
Біодизель |
Густина(20°С),кг/м3 |
740-760 |
820-850 |
795 |
789 |
2,091 |
150* |
550 |
70** |
875-900 |
Вязкість(20°С),мм2/с |
0,5-0,7 |
3,5-6,0 |
0,55 |
1,76 |
- |
- |
- |
- |
3,5-5,0 |
Температура, °С: |
|
||||||||
-застигання |
60 |
-10 |
-98 |
-115 |
-138 |
-182 |
-187 |
-259 |
0+-5 |
-кипіння |
35-200 |
180-360 |
65 |
78 |
-25 |
-162 |
-42 |
-253 |
200 |
-спалаху |
0 |
40 |
8 |
13 |
-41 |
- |
- |
- |
100 |
-самозаймання |
350-00 |
230-300 |
464 |
423 |
350 |
650-700 |
550-600 |
500-510 |
300-390 |
Октанове число (дослідний метод) |
92-98 |
- |
104-115 |
106 |
- |
100-110 |
90-110 |
30-40 |
20-25 |
Цетанове число |
- |
45-51 |
3-5 |
8 |
55 |
- |
18-22 |
45-90 |
50-55 |
Співвідношення С/Н, за масою |
5,5 |
6,5 |
3 |
4 |
4 |
3 |
4,5 |
- |
6,5 |
Вміст сульфуру, % |
0,05 |
0,1 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,003 |
0,0 |
0,1 |
Теплота згоряння нижча, МДж/кг |
41-44 |
42-43 |
20 |
25 |
25 |
49-50 |
45-46 |
118 |
37-38 |
Стехіометрична кількість повітря для повного згоряння, кг/кг |
14-15 |
14,0-14,5 |
6,5 |
8,5 |
8,9 |
17,0-17,5 |
15 |
34,8 |
13,5-14,0 |
Максимальна температура горіння,°С |
2060 |
2100 |
1910 |
1960 |
- |
2020 |
2030 |
2180 |
2000 |
Крім того , треба брати до уваги різну здатність палива відкладень і нагарів на деталях паливного обладнання і камери згоряння. Відкладення порушують нормальний режим горіння, призводить до зменшення економічності роботи двигуна і підвищенні токсичних викидів продуктів неповного згоряння. Найбільш суттєво сприяють цьому ароматичні і олефінові вуглеводні, а присутність оксигенновмісних сполук, навпаки сприяє зменшенню відкладень та нагарів.
Таблиця 2.5 – Сумарна емісія вуглекислого газу (г/кВт)при виробництві і застосуванні різних видів палива
Паливо |
Двигун |
Емісія СО2 |
Бензин із нафти |
Бензиновий |
327 |
Стиснутий природний газ |
-II- |
224 |
Зріджений природний газ |
-II- |
276 |
Етилтретбутиловий етер |
-II- |
408/278* |
Етанол |
-II- |
530/169* |
Дизельне паливо з нафти |
Дизельний |
308 |
Диметиловий етер |
-II- |
318 |
Рослинні олії |
-II- |
410/201* |
Водень рідкий |
-II- |
627 |
Примітка.* з урахуванням СО2 поглинутого під час вирощування біомаси.
Таким чином, при використанні спиртів і газоподібного палива зменшуються викиди вуглеводнів, оксиду карбону і оксидів нітрогенів, а водень як паливо повністю усуває небезпеку утворення оксиду карбону і вуглеводнів, але в цьому разі зростає емісія оксидів нітрогену. Що стосується витрат палива, то у випадку спиртів вони зростають приблизно вдвічі, а при використанні газоподібного палива – знижуються. Потужність двигуна, навпаки у випадку спиртів дещо зростає , а при роботі на газоподібному паливі та водні зменшується. Пояснення цьому слід шукати в особливостях стехіометричного складу горючої суміші.
Зазвичай, наведена оцінка ефективності альтернативних палив, зокрема їх екологічності, досить орієнтовна і потребує корегування з урахуванням двох обставин. По-перше ефективність застосування того чи іншого виду палива справедливо оцінювати у повному циклі, тобто з урахуванням їх виробництва, транспортування. Такий аналіз дає найбільш об’єктивну картину. Наприклад, в табл. 2.5 наведені дані про сумарну емісію вуглекислого газу в процесі виробництва і використання деяких видів палива.
Виявляється, що водень за цим показником – не найкраще паливо, а є більш прийнятні види палива із поновлюваної рослинної сировини.
По-друге, слід взяти до уваги ту обставину, що конструктори двигунів прагнуть найбільш повно використати переваги палив і технічними рішеннями компенсувати їхні недоліки.
Проблема адаптації нових палив до існуючих двигунів ускладнюється тим, що технічний парк розроблявся в розрахунку на рідкі нафтові палива, з орієнтацією на них конструювались двигуни, створювалась інфраструктура, розроблялись відповідні технічні положення, і накопичувався певний практичний досвід. Тому на першому етапі, необхідно іти на компроміс між вимогами до палива, що визначаються існуючими двигунами, і можливостями палив окремої природи. Ця теза не стосується продуктів зрідження вугілля або біомаси(штучне рідке паливо), бо традиційними процесами нафтопереробки вони можуть бути перероблені в палива, що повністю відповідають нафтовим аналогам. Однак у випадку використання інших палив, не схожих на традиційні вуглеводневі, виникають певні вимоги, для дотримання яких двигун повинен пройти невелику модифікацію, або ж альтернативні палива вводяться в стандартні в кількостях, що не змінюють їх експлуатаційні властивості.
