- •Тема 3. Основні напрямки і показники розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства:
- •1). Перший етап (1918-1987р.).
- •Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто як експорту, так і імпорту разом:
- •4.1). Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:
- •4.2). Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу до ввп:
- •4.2.1). Експортна квота
- •4.2.3). Зовнішньоторговельна квота:
- •V). Показники результативності (платіжний баланс)
4.1). Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:
Варіанти названого обсягу розраховуємо за формулами:
,
де Eд — експорт на душу населення;
Iд — імпорт на душу населення;
ЗТОд — зовнішньоторговельний обіг на душу населення;
E — вартість національного експорту за рік;
I — вартість національного імпорту за рік;
ЗТО — зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І);
Ч — чисельність населення країни на відповідний рік.
4.2). Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу до ввп:
4.2.1). Експортна квота
У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Експортна квота розраховуються за формулою:
де Е — річний обсяг експорту країни;
ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.
Економіка країни умовно вважається закритою, якщо Ке становить менше, ніж 10 %. Для країн з відносно відкритою економікою цей показник складає від 10 до 35 %. Країна має високий рівень відкритості до світового ринку, якщо експортна квота перевищує 35 %.
4.2.2). Імпортна квота як частка імпорту в валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів та послуг. Імпортна квота розраховується за формулою:
де Кі — квота імпортна;
I — річний обсяг імпорту країни;
ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.
4.2.3). Зовнішньоторговельна квота:
Економіка вважається відкритою, якщо цей показник перевищує 25 %.
V). Показники результативності (платіжний баланс)
4.1). Платіжний баланс - це співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, та надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період часу (рік, квартал, місяць).
За методологією Міжнародного валютного фонду платіжний баланс - це систематичний перелік усіх економічних операцій, що були здійснені за певний відрізок часу між резидентами даної країни та нерезидентами (резидентами всіх інших країн світу).
Платіжний баланс є вартісним вираженням масштабів, структури та характеру зовнішньоекономічних операцій країни та її участі у світовому господарстві. За формою складання платіжний баланс є статистичним звітом, у якому в систематизованому вигляді наведено сумарні дані про зовнішньоекономічні операції резидентів країни з резидентами інших країн(з нерезидентами) за певний період (місяць, квартал, рік).
Основні компоненти платіжного балансу групуються за двома рахунками:
рахунком поточних операцій,
рахунком операцій з капіталом і фінансових операцій.
1). Рахунок поточних операцій включає всі операції з реальними цінностями, що відбуваються між резидентами та нерезидентами, а також операції, пов’язані з безоплатним наданням або одержанням цінностей, які призначені для поточного використання. У структурі поточного рахунка виділяються чотири основні компоненти: товари, послуги, доходи та поточні трансферти.
Платіжний баланс поточних операцій складається з:
торгового балансу;
балансу послуг;
балансу іноземного туризму та некомерційних операцій;
балансу доходів і платежів по закордонних інвестиціях.
2). Рахунок операцій з капіталом охоплює всі операції, які включають одержання або оплату капітальних трансфертів (трансферти на інвестиційні цілі, прощення боргу, перекази мігрантів тощо), а також придбання або реалізацію нефінансових активів та прав власності, таких як, наприклад, торгові марки, патенти, авторські права, права на видобуток корисних копалин та інші.
Баланс руху капіталів складається з:
балансу короткострокових капіталів;
балансу довгострокових капіталів.
Платіжний баланс складається з двох частин – надходжень і платежів. Якщо грошові надходження перевищують платежі, платіжний баланс є активним (профіцитним), а якщо сума платежів більша від надходжень - пасивним (дефіцитним).
В Україні відповідальність за складання платіжного балансу на законодавчомурівні покладено на Національний банк. України (Закон України «Про Національний банк України», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р.). складається щоквартально та публікується в аналітично-статистичному виданні Національного банку України «Платіжний баланс і зовнішній борг України» та на сторінці Національного банку в мережі Інтернет - http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=65613
4.2). Сальдо (від італ. saldo — розрахунок, залишок) — різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний проміжок часу.
Сальдо торговельного балансу:
Ст = Ет – Іт,
де Ст — сальдо торговельного балансу;
Ет — вартість товарного експорту;
Іт — вартість товарного імпорту.
Якщо експорт (надходження) перевищує імпорт (платежі), то сальдо додатне, а торговельний баланс активний. Якщо ж експорт (надходження) менший за імпорт (платежі), то сальдо від’ємне, а торговельний баланс пасивний. Рівність експорту та імпорту означає нульове сальдо балансу, а сам баланс у таких випадках називається чистим, або нетто-балансом.
