Запитання для перевірки знань

1. Які відмінності між креслеником об’єкта і епюром?

2. Які основні типи видів і розтинів?

3. Які основні правила нанесення розмірів на креслениках?

4. Як утворюється ієрархічна послідовність технічних об’єктів?

5. Які відомості включає інформація про технічний об’єкт?

6. Як утворюється структура деталі?

7. Які основні типи елементів деталей, правила їх зображення і нанесення розмірів?

8. Які спрощення використовуються при зображення різних елементів деталей?

9. Як позначаються види, перерізи і розтини на кресленика?

10. У якому випадку застосовують ізометрію? Диметрію?

11. Які розміри форми і положення не наносяться на креслениках за умовчанням?

12. Які деталі відносяться до кріпильних?

13. В якому положенні викреслюють кріпильні деталі?

14. В якій послідовності записують параметри кріпильних деталей в умовному позначенні?

15. Які встановлено правила зображення нарізі?

16. Яку перевагу має конічна нарізь стосовно циліндричної?

17. Які спрощення допускаються при зображенні нарізних з’єднань на складальному кресленику?

18. Як виконуються з’єднання деталей за допомогою шпильки? Болта? Гвинта?

19. Як в розтинах трубних з’єднань вказують нарізь?

20. Яке призначення призматичних і сегментних шпонок?

Розділ 3 індивідуальні завдання

3.1. Завдання № 1 – геометричне креслення

(приклад завдання рис. 53)

Розрахунково-графічна робота складається з двох частин:

001 – нанесення розмірів на обрисах деталей вал і пластини;

002 – побудова нахилу і конусності.

001: Нанесення розмірів

Дано: контури двох деталей – вал і пластина (табл. 8).

Вимагається: перекреслити зображення заданих деталей (за варіантами, табл. 8) і нанести розміри.

Методичні поради

1. Проаналізувати зразок виконання розрахунково-графічної роботи (рис. 53).

2. Визначити масштаб, який використано в завданні. Для цього виміряти довжину валу і порівняти отриманий розмір з розміром, що вказано на кресленику. Для кресленика застосувати масштаб 1:1.

3. На кресленику валу вказати наступне:

• габаритні розміри (довжину і найбільший діаметр валу);

• діаметри усіх його ділянок (з обов’язковим нанесенням знаку діаметра);

• лінійні розміри ділянок валу (вказувати від двох баз – лівого і правого торців валу);

• діаметри отворів або довжину і ширину шпонкової канавки;

• розміри фасок;

4. На кресленику пластини вказати наступне:

• габаритні розміри – довжину, ширину і товщину (товщину пластини прийняти – 5 мм);

• діаметри отворів (звернути увагу на нанесення розмірів однакових отворів);

• відстані між центрами отворів, від бази до центру найближчого отвору і діаметри отворів;

• радіуси округлень (з обов’язковим зазначенням знаку радіуса);

• ширину і глибину прорізі (звернути увагу на особливості нанесення розмірів шпонкових канавок).

002: Нахил і конусність

Дано: контур фасонного профілю (двотавр або швелер – за варіантом (табл. 7, 9); контур валика (табл. 7, 10).

Вимагається: за заданим № фасонного профілю виконати його кресленик і побудувати нахил. Для валика виконати кресленик, побудувати конусність і проставити розміри з позначенням конусності.

Методичні поради

1. При побудові нахилу і конусності використовувати їх розрахункові формули (наведено в параграфі 1.1.1).

2. Проставити розміри на креслениках і позначити нахил та конусність. Нахил і конусність позначається дробами або у процентах.

3. При викреслювання обрис деталі з нахилом попередньо здійснюється побудова лінії нахилу, паралельно до якої будується обрис деталі.

5. Якщо відома конусність, діаметр однієї з основ конуса та його висота, то можна визначити другий діаметр конуса за вище зазначеною формулою. Зазвичай на кресленику конуса вказується діаметр більшої основи, так як при виготовленні конічної деталі цей діаметр виміряти значно легше

Таблиця 7