4.Організація облікової політики бюджетної установи

Облікова політика – це сукупність принципів, методів та процедур, що використовуються бюджетною установою для складання і подання фінансової звітності [66].

Процес формування облікової політики бюджетних установ складається з трьох етапів (рис. 1.3).

Наказ про облікову політику бюджетної установи – це організаційно-розпорядчий документ, яким затверджується сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються бюджетною установою для складання та подання фінансової звітності.

Етапи розробки наказу про облікову політику:

1. Створення робочої комісії з розробки положень облікової політики.

2. Підготовка комісією Наказу про облікову політику.

3. Підготовка додатків до наказу про облікову політику.

4. Затвердження наказу про облікову політику.

5. Ознайомлення з наказом (під розписку) усіх виконавців.

Збір законодавчих і нормативних документів, що регламентують методику та організацію обліку, визначення факторів, що впливають на облікову політику; вивчення технологічних особливостей обліку

Підготовчий етап

Вибір методів оцінки і обліку майна підприємства, його витрат, доходів та фінансових результатів, оформлення облікової політики

Основний етап

Контроль за впровадженням облікової політики, виявлення її недоліків та розробка змін

Заключний етап

Рис. 1.3. Етапи формування облікової політики

Наказ про облікову політику складається з преамбули та трьох розділів: 1. Організація роботи апарату бухгалтерської служби. 2. Методика бухгалтерського обліку. 3. Техніка бухгалтерського обліку.

У преамбулі наказу наводиться інформація, що характеризує бюджетну установу:

- назва, організаційно-правова форма і місцезнаходження;

- призначення та виконувані функції;

- назва органу управління, якому підпорядковується;

- середньоспискова чисельність персоналу протягом звітного періоду.

У першому розділі зазначають положення, що регламентують організацію роботи апарату бухгалтерської служби, зокрема, його організаційну структуру (форму та тип), права, обов’язки та функції як бухгалтерської служби у цілому як структурного підрозділу, так і кожного її сектору та працівника, порядок призначення та звільнення головного бухгалтера, працівників апарату бухгалтерської служби; взаємовідносини центральної бухгалтерської служби з обліковим апаратом структурних підрозділів; визначають напрями соціального розвитку апарату бухгалтерської служби.

У другому розділі зазначають методи і прийоми оцінки та обліку кожного об’єкта господарювання (запасів, необоротних активів, видатків, витрат і доходів, тощо), а також порядок розробки і структуру робочого плану рахунків бухгалтерського обліку.

У третьому розділі розкривають форму обліку; правила документообігу і технологію обробки облікової інформації; систему регістрів аналітичного обліку, форми документів (якщо немає стандартних), порядок організації та проведення інвентаризації, систему і форми внутрішньогосподарського контролю; права працівників на підписання документів, тощо.

Наказ про облікову політику доповнюють додатками (робочим планом рахунків обліку; графіками документообігу; Положенням про бухгалтерію, Положенням про сектор (відділ) бухгалтерської служби, посадовими інструкціями, списком матеріально-відповідальних осіб; переліком осіб, які мають право підписувати документи; переліком регістрів синтетичного й аналітичного обліку; тощо).

Наказ набирає юридичної сили з дня його підписання власником (керівником) і є обов’язковим для всіх підрозділів і працівників бюджетної установи.

3. Графіки роботи апарату бухгалтерської служби

Для планування роботи апарату бухгалтерської служби і забезпечення своєчасного виконання облікових робіт розробляють графіки:

1) таблично-текстові графіки за обсягом інформації поділяють на:

1. зведені - це календарний план виконання кожного з комплексів облікових робіт із зазначенням виконавців та часу виконання (як нормативного, так і фактичного);

2. структурні - це календарні плани завершення облікових робіт у кожному структурному підрозділі бухгалтерської служби. У них вказують усі роботи сектора (відділу, групи), терміни їх виконання (у разі потреби і у годинах), виконавців, кому здати результати роботи;

3. індивідуальні – розробляють для кожного виконавця. У них вказують: перелік робіт (назви документів), що повинен виконати бухгалтер; характер роботи; від кого одержати документи; строк початку та завершення робіт (обов'язково у днях і годинах); кому здати результати, а також хто заміщує основного працівника у разі його відсутності;

2) стрічкові (лінійні) графіки використовують для планування разових робіт, наприклад, проведення інвентаризації, складання квартальних та річного звіту, проведення переоцінки цінностей, тощо;

3) сітьовий графік - це графічне зображення сітьової моделі облікового процесу або складного комплексу облікових робіт (нарахування заробітної плати, проведення переоцінки запасів або основних засобів, обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, складання та подання звітності).

Індивідуальний графік роботи провідного бухгалтера з обліку оплати праці

Вид робіт	День і дата	Час	Кому передається
Приймання табелів обліку відпрацьованого робочого часу	1,15 числа щомісяця	10.00- 13.00	Головному бухгалтеру
Приймання первинної документації з обліку особового складу	Щодня	9.00 – 15.00	Теж саме
Приймання листків тимчасової непрацездатності	Щовівторка, щочетверга	10.00 – 13.00	Теж саме
Приймання оформлених документів по наданню відпусток	Щовівторка, щочетверга	10.00 – 13.00	Теж саме