4. Організація обліку виробничої діяльності бюджетних установ

Ключові поняття:

Власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Поточні видатки – це видатки бюджетів, що спрямовуються на виконання бюджетних програм та які забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню і підприємствам (установам, організаціям).

Касові видатки – це усі суми, проведені органом Державного ДКСУ або установою банку з реєстраційного, спеціального реєстраційного, поточного рахунку як готівкою, так і шляхом безготівкової оплати рахунків.

Капітальні видатки – це платежі з метою придбання необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), стратегічних і надзвичайних запасів товарів, невідплатні платежі, що передаються одержувачам бюджетних коштів з метою придбання, модернізації, будівництва, розширення, реконструкції, реставрації тощо подібних активів, компенсації втрат, пов'язаних з руйнуванням чи пошкодженням необоротних активів.

1. Основи організації обліку доходів, видатків та витрат

Сукупність процесів збирання, обробки та видачі підсумкової обліково-економічної інформації з обліку доходів і видатків бюджетної установи є однією з найбільш складних і важливих підсистем у системі обліково-економічної інформації. Необхідність цільового використання бюджетних коштів, безперервного зниження рівня видатків бюджетної установи, виявлення резервів у використанні матеріальних і трудових ресурсів потребують своєчасної, повної та специфічної інформації, формування якої забезпечує підсистема обліку доходів і видатків та результатів виконання кошторису.

Завданнями організації обліку доходів, видатків та витрат є: формування системи показників, необхідних для планування доходів і видатків майбутнього звітного року; формування своєчасної та достовірної інформації щодо отриманих доходів та здійснених видатків; інформації про рух і використання бюджетних коштів; розробка номенклатури обліку доходів та видатків; методики і техніки аналітичного і синтетичного обліку, а також результатів виконання кошторису доходів і видатків.

На організацію обліку доходів і видатків бюджетних установ впливають їх специфічні особливості. У процесі своєї статутної діяльності бюджетні установи функціонують за рахунок коштів, отриманих з державного або місцевих бюджетів, а також за рахунок власних надходжень. Перші формують загальний фонд, а другі – спеціальний. Видатки бюджетних установ здійснюються за рахунок доходів загального і спеціального фондів, тому між доходами і видатками існує причинно-наслідковий зв’язок, що впливає на організацію їх обліку. Облік доходів і видатків бюджетних установ призначений забезпечити облік видатків відповідно до бюджетних асигнувань, тому ця підсистема обліку також має назву підсистеми обліку виконання кошторису доходів і видатків. Облік доходів та облік видатків є самостійними об’єктами обліку, проте у системі бухгалтерського обліку бюджетних установ вони розглядаються у взаємозв’язку між собою (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Блок-схема формування доходів та видатків бюджетних установ

Для успішного функціонування підсистеми обліку доходів, видатків та витрат необхідно створити певні передумови: створити досконалу структуру управління бюджетною установою; запровадити науково-обґрунтоване нормування видатків на основі норм праці та часу; теоретично обґрунтовані та практично апробовані принципи та методи обліку доходів, видатків і витрат; забезпечити наявність сучасної комп’ютерної техніки та кваліфікованих кадрів.

У проекті організації обліку доходів, видатків та витрат узагальнюються методи і способи обліку, що відповідають формі обліку бюджетної установи та наявним засобам комп’ютерної техніки. (табл. 10.1).

Таблиця 10.1

Проект організації обліку доходів, видатків та витрат

Складова частина проекту	Зміст складової частини проекту
Загальна частина	Нормативні документи з обліку доходів, видатків та витрат. Групування доходів, видатків та витрат. Робочий план рахунків з обліку доходів, видатків та витрат. Порядок розробки норм видатків. Принципи й методи обліку видатків та витрат
Документування доходів, видатків та витрат	Вибір форм документів. Розробка робочих інструкцій з їх складання. Складання графіків руху документів
Аналітичний і синтетичний облік доходів і видатків	Організація аналітичного і синтетичного обліку доходів та видатків загального фонду. Організація аналітичного і синтетичного обліку доходів та видатків спеціального фонду. Організація аналітичного і синтетичного обліку результатів виконання кошторису доходів і видатків.
Облік витрат бюджетної установи та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)	Перелік та склад статей витрат та статей калькулювання собівартості продукції. Об’єкти калькулювання. Регістри аналітичного обліку.
Організація праці персоналу з обліку доходів і видатків	Розробка посадових інструкцій та індивідуальних графіків роботи працівників бухгалтерської служби

У загальній частині проекту зазначають нормативні документи (централізовані і внутрішні) з обліку доходів, видатків та витрат; висвітлюють ступінь централізації або децентралізації обліку; методику розробки робочого плану рахунків з обліку доходів, видатків та витрат; порядок групування видатків; принципи та методи організації обліку видатків, організаційні форми комп’ютеризації обліку.

Порядок обліку доходів, видатків та витрат регламентується нормативними документами. Вони визначають порядок формування кошторису доходів і видатків бюджетних установ та особливості формування доходів спеціального фонду за видами діяльності бюджетних установ.

2. Організація обліку доходів

Об'єктами організації обліку доходів та обліково-економічними завданнями підсистеми є: облік доходів загального і спеціального фонду; облік власних надходжень бюджетних установ та доходів з інших джерел; облік доходів за структурними підрозділами, що надають послуги; формування результатів виконання кошторису доходів і видатків.

На організацію обліку доходів бюджетних установ впливає порядок їх формування та структура. Доходи бюджетних установ формуються за рахунок асигнувань, одержаних з державного або місцевих бюджетів, що становлять доходи загального фонду. (рис.10.2).

Рис. 10.2. Класифікація доходів бюджетних установ

За рахунок власних надходжень бюджетних установ формуються доходи спеціального фонду Облік доходів необхідно організувати як у розрізі фондів (загального та спеціального), так і у розрізі доходів спеціального фонду (надходженнями від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством та іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ) і структурних підрозділів, що надають послуги або виконують роботи, а всередині них – за видами діяльності, видами послуг, тощо. Лише така ієрархічна побудова підсистеми обліку дозволить забезпечити управління доходами та виявлення фактів недофінансування доходів загального або спеціального фонду.

Організація обліку доходів і результатів виконання кошторису доходів і видатків включає облікові роботи, що впливають як на підготовчий етап обліку доходів (їх планування), так і на процес обліку коштів, що надходять на реєстраційні рахунки установи в органах ДКСУ: розробку системи оперативного обліку доходів у розрізі доходів загального і спеціального фондів, так і у розрізі видів надходжень спеціального фонду; формування переліку облікових номенклатур; розробку методики і техніки синтетичного й аналітичного обліку доходів та результатів виконання кошторису доходів і видатків; вибір регістрів аналітичного і синтетичного обліку доходів; розробку порядку обліку заборгованості за бюджетними коштами.

Процес планування доходів і видатків та організація робіт із затвердження асигнувань здійснюються планово-економічним підрозділом та бухгалтерією за участю головного бухгалтера та головного економіста. Основним фінансово-плановим документом бюджетних установ є кошторис. У ньому вказують доходи і видатки загального фонду у розрізі їх економічної класифікації, призначені для виконання бюджетною установою основних функцій, та доходи і видатки спеціального фонду.

Доходами загального фонду бюджетних установ є асигнування з державного та місцевого бюджету, які бюджетна установа отримує відповідно до кошторису від вищих розпорядників на утримання установи, на виконання програм і заходів.

Бюджетні асигнування — повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання на здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Річна сума цих коштів визначена в Кошторисі установи, а в Плані асигнувань по загальному фонду вона деталізується по місяцях.

На підставі розпорядження Державного ДКСУ суми відкритих асигнувань зараховуються на рахунки головним розпорядникам, які в свою чергу протягом наступного робочого дня після отримання виписки про відкриття асигнувань надають відповідному структурному підрозділу ДКСУ України розподіли відкритих асигнувань за кодами програмної і економічної класифікації видатків та за територіями в розрізі нижчих розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Про відкриті асигнування бюджетним установам надається виписка з їх реєстраційних рахунків обслуговуючими органами ДержДКСУ.

Для бухгалтерського обліку доходів загального фонду використовують пасивний рахунок 7011 «Бюджетні асигнування». По кредиту рахунку відображають:

– суми бюджетних коштів, що отримані для здійснення видатків,

передбачених в кошторисі по загальному фонду бюджету;

По дебету рахунку відображають:

– суми відізваних коштів вищим розпорядником;

– суми невикористаних коштів в кінці бюджетного року;

– суми переведених коштів нижчим розпорядникам;

– суми фактично використаних коштів загального фонду, що

списуються в кінці року в порядку закриття рахунків на субрахунок 431 «Результат виконання кошторису за загальним фондом».

Аналітичний облік асигнувань організується за кожною бюджетною програмою чи кодом функціональної класифікації видатків, а в середині їх — за кодами економічної класифікації видатків. Для цього використовують «Картку аналітичного обліку отриманих асигнувань» встановленої форми.

Картка відкривається на бюджетний рік. По рядку «Затверджено кошторисом на рік» проставляється річна сума асигнувань в розрізі КЕКВ. В процесі виконання кошторису в ній на підставі виписок держДКСУ з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків записуються суми фактично виділених асигнувань. Відізвані суми записуються зі знаком «–», або чорнилами червоного кольору. Щомісячно в Картці підраховується підсумок асигнувань, отриманих за місяць та наростаючим підсумком з початку року (за вирахуванням відізваних сум), та визначається сума залишку річних бюджетних призначень.

«Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань» відкривається окремо по кожному коду програмної класифікації видатків чи функціональної класифікації видатків. Крім того, окремо ведеться облік асигнувань отриманих установою із загального та окремо із спеціального фонду бюджету. Для цього відкриваються окремі картки. Картка підписується виконавцем та особою, що її перевірила.

Згідно з бюджетними призначеннями асигнування надходять до головних розпорядників кредитів (ГРК) або розпорядників кредитів (РК) для подальшого розподілу між бюджетними установами та використовуються ними через систему органів ДКСУ. Організація роботи з отримання та розподілу асигнувань для ГРК та РК полягає в оперативній обробці інформації щодо асигнувань, які надійшли (упродовж одного дня) для їх розподілу, а також у чіткому дотриманні встановлених планів розподілу асигнувань за нижчими установами. Організація роботи з отримання та використання асигнувань для бюджетних установ, що не є розпорядниками кредитів, полягає в оперативній обробці інформації щодо асигнувань, які надійшли (упродовж одного дня) для їх використання, а також у чіткому дотриманні встановлених планів використання асигнувань за кодами економічної класифікації видатків.

Перелік номенклатур з обліку доходів залежить від виду бюджетної установи та напрямків розподілу або використання коштів. Його розробляють у розрізі етапів руху бюджетних коштів (надходження, розподіл та переведення коштів ГРК між РК, отримання асигнувань РК; їх розподіл та переведення до бюджетних установ; списання асигнувань за поточний рік із загального фонду бюджету) (табл. 10.2)

Таблиця 10.2

Перелік номенклатур з обліку доходів загального фонду

Перелік номенклатур	Призначення номенклатур	Носії інформації
Надійшли асигнування із загального фонду бюджету: від кого (від якого ГРК або РК); кому (РК або бюджетної установи); дата операції; номер рахунка; за який період, сума коштів; КПК; КЕКВ	Для обліку доходів загального фонду; Для обліку грошових коштів на реєстраційних рахунках установи	Платіжне доручення; виписки з реєстраційних рахунків
Переводяться асигнування розпорядникам коштів нижчого рівня: від кого; дата номер рахунка; за який період; сума; КПК; КЕКВ	Теж саме	Теж саме
Списано отримані за поточний рік асигнування із загального фонду бюджету: період; кому; номер субрахунка; дата; сума; КПК; КЕКВ	Для розрахунку результатів виконання кошторису	Форми звітності

Організація вибору носіїв інформації з обліку доходів загального фонду та організація їх руху починається з визначення складу регістрів, регламентованих нормативними документами та вивчення порядку їх складання. Порядок руху носіїв інформації з обліку доходів загального фонду регулюється нормативно-правовими документами і залежить від рівня бюджету, з якого надаються асигнування, порядку обслуговування (через органи Державного ДКСУ чи банківські установи). Для аналітичного обліку асигнувань бюджетних установ використовують:

картку (книгу) аналітичного обліку отриманих асигнувань;

книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам;

книга обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань.

Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань використовується для аналітичного обліку отриманих асигнувань. Картка ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків окремо за кожним кодом їх програмної класифікації. При отриманні від вищестоящої установи доходів зі спеціального фонду бюджету, картки ведуться окремо за загальним і спеціальним фондами бюджету. Картка відкривається на рік. За рядком "Затверджено кошторисом на рік" заповнюються кошторисні призначення. Протягом року вони можуть корегуватися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у порядку, встановленому чинним законодавством України. Записи щодо сум отриманих асигнувань та доходів спеціального фонду, що надійшли від вищестоящої установи, здійснюються на підставі виписок органу ДКСУ з реєстраційних, особових (поточних) рахунків, відкритих в органах ДКСУ (установах банків). Для відображення інформації про надходження асигнувань вказують показники: дату виписки органу Державного ДКСУ (установи банку); назву та номер документа; обсяг асигнувань (суми), що надійшли (в цілому і з розподілом за кодами економічної класифікації).

Суми відізваних асигнувань записуються зі знаком "мінус" або чорнилом червоного кольору. Щомісячно в картці підраховується підсумок "Усього асигнувань за місяць", "Усього асигнувань за рік" та "Залишок річних бюджетних призначень". Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань підписується виконавцем та особою, що перевірила картку.

Книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам використовується в бюджетних установах та централізованих бухгалтеріях для аналітичного обліку асигнувань, перерахованих розпорядникам коштів нижчого рівня. Книга ведеться у розрізі кодів економічної класифікації видатків. Книгу відкривають на рік у розрізі підвідомчих установ. За кожним кодом програмної класифікації видатків заводиться окрема книга. За рядками "Затверджено кошторисом на рік" заповнюються кошторисні призначення підвідомчої установи. Протягом року вони можуть корегуватися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у порядку, встановленому чинним законодавством України. Записи у книзі про перераховані підвідомчим установам кошти здійснюються на підставі виписок органу Державного ДКСУ (установи банку) з реєстраційних, особових (поточних) рахунків, відкритих в органах Державного ДКСУ (установах банків). Суми відізваних асигнувань записуються чорнилом червоного кольору або зі знаком "мінус", а при веденні автоматичного обліку - тільки зі знаком "мінус". Щомісячно виводяться показники "Усього асигнувань за місяць", "Усього асигнувань з початку року" та "Залишок річних бюджетних призначень". Для обліку коштів спеціального фонду, перерахованих підвідомчим установам, ведеться окрема Книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам.

Книга обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань призначена для реєстрації угод, укладених бюджетними установами у будь-якій формі, і контролю за відповідністю прийнятих зобов'язань бюджетним асигнуванням. Книгу відкривають на рік на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків установи в розрізі кодів економічної класифікації видатків, для кожного коду програмної класифікації видатків відводяться окремі сторінки. Протягом року кошторисні призначення можуть корегуватися з урахуванням змін, що вносяться у порядку, встановленому чинним законодавством України. Книга обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань ведеться окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету. У книзі реєструється кожна укладена угода, за наслідками виконання якої бюджетною установою повинні будуть сплачені кошти за отримані послуги та/або матеріальні цінності, і в тому числі довгострокові угоди минулих років, що передбачають сплату бюджетних коштів у поточному році. Після кожної зареєстрованої угоди в книзі виводиться залишок кошторисних призначень у розрізі кодів програмної та економічної класифікації видатків, у межах яких установа надалі може приймати зобов'язання. Угоди, за якими в поточному році зобов'язання не були сплачені, переносяться у Книгу обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань наступного року (рис. 10.3).

Рис. 10.3. Блок-схема обліку доходів загального фонду

Для обліку асигнувань використовують платіжне доручення. Регістром аналітичного обліку доходів загального фонду є виписка з особового, реєстраційного або поточного рахунку установи, а синтетичного обліку - меморіальний ордер № 2 - Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного ДКСУ України (установах банків) форма № 381 (бюджет).

Доходами спеціального фонду є надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством та інші джерела власних надходжень бюджетних установ. Порядок документального оформлення та методика і техніка аналітичного і синтетичного обліку доходів спеціального фонду залежать від їх виду. Доходи спеціального фонду, що є грошовими коштами, зараховують на рахунки бюджетних установ на основі платіжних доручень. Регістром аналітичного обліку таких доходів є виписки зі спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих в установах ДКСУ. Регістром синтетичного обліку є меморіальний ордер № 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного ДКСУ України (установах банків)» – форма 382 (бюджет). Ордер використовується для обліку операцій з надходження на рахунок установи доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду.

Для обліку доходів у вигляді плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством розробляється порядок їх документування; методика і техніка аналітичного і синтетичного обліку; вибирають носії первинної вхідної, постійної та вихідної інформації, а також систему обробки показників.

До доходів від додаткової (господарської) діяльності належать доходи від реалізації виробів виробничих (навчальних) майстерень, продукції підсобних (навчальних) сільськогосподарських господарств закладів середньої освіти та доходів від реалізації науково-дослідних робіт (НДР). Науково-дослідні роботи виконуються за договорами, що укладаються між бюджетними установами та замовниками. Доходи від реалізації виробів виробничих (навчальних) майстерень, підсобних (навчальних) сільських господарств та виконання науково-дослідних робіт відображують на основі угод, договорів, актів виконаних робіт (послуг), накладних, тощо.

Аналітичний облік доходів від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт відображається на багатографних картках ф. 292-а (книзі ф. 292) (рис. 10.4).

звірка

Рис. 10.4. Блок-схема обліку доходів спеціального фонду

Відомості аналітичного обліку відкривають за видами доходів, центрами відповідальності та видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, за регіонами збуту та іншими напрямками, визначеними бюджетною установою. Їх заповнюють на основі первинної документації з обліку відвантаження продукції, виконання робіт або надання послуг (товарно-транспортна накладна, накладна на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, квитанції, тощо).

Для обліку операцій з нарахування доходів спеціального фонду призначено меморіальний ордер № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ» - (форма № 409 (бюджет). На кожен вид доходів спеціального фонду відкриваються окремі меморіальні ордери, які нумеруються відповідно № 14-1, 14-2, 14-3. У кінці місяця підбиваються всі підсумки та позиція "Сума оборотів за меморіальним ордером" у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги "Журнал-головна".

Дохід від реалізації майна відображують у формі № 4-1д або № 4-1м «Звіт про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами» у графі 8 «Надійшло коштів за звітний період (рік)».

3. Організація обліку видатків

Об'єктами організації обліку видатків та обліково-економічними завданнями, розв’язання яких забезпечує підсистема, є: облік видатків за кодами економічної класифікації; облік касових видатків; облік фактичних видатків; облік видатків загального фонду; облік видатків спеціального фонду; облік витрат виробничих (навчальних) майстерень, підсобних (навчальних) сільськогосподарських господарств закладів середньої освіти та науково-дослідних робіт (НДР); калькулювання собівартості виробів виробничих (навчальних) майстерень, продукції підсобних (навчальних) сільськогосподарських господарств закладів середньої освіти та науково-дослідних робіт (НДР); організація роботи апарату бухгалтерської служби.

На організацію обліку видатків впливає їх складна структура (рис. 10.5).

Перші три класифікаційні групи виконують адресну функцію щодо видатків відповідних розпорядників коштів. Вони мають досить обмежене використання у бухгалтерському обліку. Коди класифікацій виступають одним із основних реквізитів облікових реєстрів. Економічна класифікація видатків безпосередньо застосовується у системі бухгалтерського обліку. За кодами економічної класифікації видатків здійснюється планування та облік видатків бюджетних установ.

Рис. 10.5. Класифікація видатків бюджетних установ

Економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ за економічними, предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, усі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються трансфертами населенню, та інші категорії).

Видатки бюджетних установ класифікують за групами: 2000 – «Поточні видатки»; 3000 – «Капітальні видатки»; 4000 – «Нерозподілені видатки». У межах кожної групи виділяють багаторівневі коди економічної класифікації видатків бюджету. Виходячи із КЕКВ із урахуванням специфіки діяльності бюджетних установ бухгалтерської служби потрібно розробляти робочу скорочену економічну класифікацію видатків. До її складу включити лише ті КЕКВ, які використовуються бюджетною установою для планування або обліку видатків. Таку роботу доцільно здійснювати до початку планування доходів і видатків, тобто перед складанням проекту кошторису. Для розробки робочої економічної класифікації видатків необхідно вивчити склад кожного з кодів економічної класифікації (табл. 10.3).

Таблиця 10.3

Перелік кодів економічної класифікації видатків

КЕКВ	Назва	Складові КЕКВ
2110	„Оплата праці працівників бюджетних установ”	Оплата праці всіх працівників бюджетних установ (організацій),
2111	„Заробітна плата”	а) заробітна плата за посадовими окладами; надбавка за вислугу років; доплата за ранг, надбавки та доплати обов'язкового характеру (за науковий ступінь, за знання та використання в роботі іноземної мови тощо); б) премії та інші види заохочень чи винагород відповідно до законодавства; в) матеріальна допомога; г) одноразова грошова допомога у зв'язку з виходом на пенсію.
2120	„Нарахування на заробітну плату”	Суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
2200	Використання товарів і послуг	Оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби
2210	„Предмети, матеріали, обладнання та інвентар”	а) придбання канцелярського, письмового приладдя, конвертів, марок для відправки службової кореспонденції тощо; б) придбання або передплата періодичних, довідкових, інформаційних видань; в) придбання матеріалів, інвентарю та інструментів для господарської діяльності;
2220	„Медикаменти та перев'язувальні матеріали”	а) придбання лікарських засобів; б) придбання виробів медичного призначення.
2230	„Продукти харчування”	придбання продуктів харчування та оплата послуг з харчування згідно із законодавством;
2240	„Оплата послуг (крім комунальних)”	оплата професійних послуг: з аудиту, юридичних, консультативних послуг;
2250	„Видатки на відрядження”	видатки на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень; оплата підйомних, проїзду, добових при переміщенні працівників, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу;
2270	„Оплата комунальних послуг та енергоносіїв”	платежі з оплати комунальних послуг та енергоносіїв.

Детальна характеристика кожного з кодів четвертого рівня дає змогу повністю ідентифікувати видатки бюджетних установ.

Касовими видатками вважаються всі суми проведені ДКСУ або установою банку з реєстраційного, спеціального реєстраційного та поточного рахунку як готівкою, так і шляхом безготівкової оплати рахунків.

Наприклад, оплачено рахунок за матеріальні цінності або ж послуги, отримано в касу за грошовим чеком тощо. Повернення коштів на рахунки відновлює касові видатки. Наприклад, зараховано на реєстраційний рахунок кредиторська заборгованість за неотримані матеріальні цінності чи послуги.

Основним завданням обліку касових видатків є контроль за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних призначень за кодами економічної класифікації видатків.

Фактичними видатками вважаються всі дійсні витрати по виконанню кошторису, що підтверджені первинними документами (наприклад, нарахована заробітна плата, списана вартість використаних матеріалів та ін.). Тобто, господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування: видатки відображаються в тому періоді, коли вони виникають, незалежно від того, коли

будуть сплачені кошти.

Фактичні видатки як правило не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі.

Оскільки частина придбаних матеріалів залишається в складі невикористаними, частина коштів залишається в розрахунках з різними організаціями.

Касові та фактичні видатки є окремими об’єктами бухгалтерського обліку, при цьому їх планують і обліковують за єдиною економічною класифікацією видатків.

Касові видатки є сумою асигнувань, яку одержали і витратили бюджетні установи у розрізі кодів економічної класифікації видатків. Організація обліку касових видатків дозволяє формувати інформацію про касове виконання кошторису та про залишки невикористаних асигнувань на певну дату.

Організація обліку фактичних видатків дозволяє формувати інформацію про фактичні видатки бюджетної установи та виконання кошторису у цілому та дотримання норм видатків у розрізі кодів їх економічної класифікації.

Номенклатури з обліку видатків формуються окремо за касовими та фактичними видатками у розрізі кодів економічної класифікації (табл. 10.4).

Таблиця 10.4

Перелік номенклатур з обліку видатків

КЕКВ	Касові видатки	Фактичні видатки
2111	Отримано в касу кошти для виплати заробітної плати: сума коштів; дата виконання операції, призначення коштів	Нараховано заробітну плату: суми нарахованої заробітної плати за її видами та формами і категоріями персоналу
2120	Перераховано кошти єдиного внеску: сума коштів, дата виконання операції	Нараховано суми єдиного внеску: суми заробітної плати за ставками єдиного внеску, ставки єдиного внеску
2210	Перераховано кошти іншим кредиторам: назва кредиторів та їх платіжні реквізити, сума коштів, їх призначення	Оприбутковано канцелярське, письмове приладдя, конверти, марки для відправки службової кореспонденції
2250	Отримано кошти в касу для видачі під звіт на відрядження	Затверджено звіт про використання сум, виданих під звіт та на відрядження

Вибір форм документів залежить від виду видатків:

для касових видатків носіями інформації є платіжні документи, якими оформлюється перерахування грошових коштів з реєстраційного, поточного, особового рахунків (платіжні доручення) або надходження готівки у касу устави, а також регістри обліку (виписки з особових, реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків з органів ДКСУ та звіти касира);

для фактичних видатків носіями інформації є документи, якими оформлюють виконання робіт (акти виконаних робіт), надходження запасів (накладні), нарахування заробітної плати та стипендій (табель обліку відпрацьованого робочого часу, (розрахунково-платіжні відомості), звіти про використання сум виданих під звіт та на відрядження, тощо.

Схему обліку видатків унаочнює рис. 10.6.

звірка

Рис. 8.7. Блок-схема обліку видатків

Регістром аналітичного обліку касових видатків у бюджетних установах та централізованих бухгалтеріях є Картка аналітичного обліку касових видатків. Картка ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків. За кожним кодом програмної класифікації видатків, за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами. Картка відкривається щомісячно та заповнюється щоденно бухгалтером на підставі виписки органу Державного ДКСУ (установи банку). Суми відшкодованих касових видатків записуються на зворотному боці картки. Картка аналітичного обліку касових видатків підписується виконавцем та особою, що перевірила картку.

Картка аналітичного обліку фактичних видатків використовується бюджетними установами та централізованими бухгалтеріями для аналітичного обліку фактичних видатків. Картка ведеться щомісячно у розрізі кодів економічної класифікації видатків. За кожним кодом програмної класифікації видатків, за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма установами, що обслуговуються. Записи про суми фактичних видатків установи здійснюються на підставі даних меморіальних ордерів. Суми відшкодованих фактичних видатків записуються на зворотному боці картки. Картка підписується виконавцем та особою, що її перевірила.

Картка аналітичного обліку капітальних видатків призначена для відображення придбання необоротних активів (у тому числі основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів), виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт будівель, споруд і об'єктів та супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, видатків з найму транспорту для будівельних робіт і капітального ремонту будівель, які належать до капітального будівництва та капітального ремонту. Картка ведеться щомісячно у розрізі коду економічної класифікації видатків 2000 "Капітальні видатки" за загальним та спеціальним фондами. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма установами, що обслуговуються. У графі 23 "Інші" відображаються суми коштів, які не відносяться на збільшення вартості необоротних активів. Картка підписується виконавцем та особою, що її перевірила.

Синтетич­ний облік касових видатків загального фонду ведеться у меморіальному ордері № 2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного ДКСУ України (установах банків)» форми 381 (бюджет), а спеціального фонду – у меморіальному ордері 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного ДКСУ України (установах банків)» форми 382 (бюджет).

Синтетич­ний облік фактичних видатків ведуть за кодами економічної класифікації видатків у меморіальних ордерах № 4, 5, 6, 8, 12, 13.