4. Організація обліку виробничої діяльності бюджетних установ

Витрати бюджетних установ виникають у виробничій діяльності, зокрема діяльності з виготовлення продукції виробничих (навчальних) майстерень, продукції підсобних (навчальних) сільськогосподарських господарств закладів середньої освіти та при виконанні науково-дослідних робіт (НДР та дослідно-конструкторських робіт, а також при наданні платних послуг. Організація обліку витрат визначається видами виробничої діяльності чи діяльності з надання платних послуг.

Організація обліку витрат бюджетних установ включає: визначення нормативної бази; розробку науково обґрунтованої класифікації витрат; розробку переліку статей витрат та визначення їх складу; розробку переліку номенклатур; вибір носіїв облікової інформації; розробку методики і техніки обліку витрат; організацію калькулювання собівартості продукції, послуг, робіт.

У первинних документах, якими оформляються операції по використанню праці, виробничих запасів та інших ресурсів, необхідно вказувати показники, які б забезпечували одержання інформації для обліку витрат за центрами відповідальності, за місцями виникнення витрат та об'єктами калькулювання (табл. 10.5).

Таблиця 10.5

Перелік номенклатур з обліку витрат

Назва номенклатур	Призначення номенклатур	Носії інформації
Назва і код структурного підрозділу. Назва і код продукції, послуг, робіт
Технічно правильна назва виробничих запасів Кількість. Ціна. Вартість.	Для обліку матеріальних витрат	Лімітно-забірні картки Акт-вимога на додатковий відпуск (заміщення) матеріалів
Сума заробітної плати, нарахованої працівникам-погодинникам та працівникам-відрядникам	Для обліку витрат з оплати праці	Табель обліку відпрацьованого робочого часу. Наряд на відрядну роботу. Розрахунково-платіжна відомість (зведена)
Суми заробітної плати за категоріями працівників. Нормативи єдиного внеску.	Для обліку відрахувань на соціальні заходи	Розрахунок відрахувань на соціальні заходи Розробна таблиця за кодами витрат
Оплата послуг водопостачання та водовідведення, тощо	Для обліку інших витрат	Рахунки-фактури

Етапи обліку витрат. На першому етапі витрати звітного періоду групуються у відомостях аналітичного обліку. Їх відкривають для обліку витрат у кожному центрі відповідальності (структурному підрозділі) та за об’єктами калькулювання і заповнюють за показниками первинних документів і накопичувальних регістрів з обліку витрат. У кожному регістрі аналітичного обліку витрати групуються у розрізі статей витрат, передбачених номенклатурою витрат.

На другому етапі обліку витрат непрямі витрати списуються і розподіляються між об’єктами обліку за методикою, обраною бюджетною установою.

На третьому етапі відбувається зведення витрат виробництва й калькулюванням визначається собівартість готової продукції.

Організація зведеного обліку витрат включає: встановлення ступеня централізації обліку витрат; вибору варіанту метода їх узагальнення на рахунках обліку витрат; розробку методики та техніки узагальнення витрат, послідовності закриття рахунків обліку витрат та обліку незавершеного виробництва. Фактичні витрати виробництва узагальнюють по кожному структурному підрозділу, а потім у цілому по майстерні у спеціальній відомості. Такі відомості складають у розрізі статей витрат, визначених кошторисом.

Для обліку витрат обирають певний метод. Простий метод обліку витрат застосовується у разі виготовлення одного виду продукції або послуг. При його застосуванні собівартість усієї продукції визначається прямим підсумовуванням усіх витрат за місяць. Собівартість одиниці продукції визначається діленням усієї суми витрат на кількість виробленої продукції. Усі витрати, як правило, прямі.

Попередільний метод обліку витрат використовується у виробництвах, де готова продукція є результатом послідовної переробки вихідної сировини по окремих стадіях (переділах) на безперервній основі. При цьому, прямі витрати обліковуються по кожному переділу, а всередині переділу – за видами продукції, непрямі збирають у цілому по виробництву і розподіляють між переділами в установленому порядку. Собівартість визначається по кожному переділу, а за видами продукції всередині переділу – коефіцієнтним методом.

Позамовний метод застосовується в індивідуальних і дрібносерійних виробництвах. Об’єктом обліку витрат та калькулювання собівартості продукції є окреме замовлення, окремий виріб, окремий проект або партія продукції. На кожне замовлення відкривається картка аналітичного обліку витрат виробництва, в якій витрати збирають протягом усього виробничого процесу. Собівартість замовлення визначають прямим додаванням витрат.

В основу нормативного методу покладено складання нормативних калькуляцій собівартості окремих виробів за статтями калькулювання. У процесі виробництва ведеться облік відхилення від норм і зміни норм. Фактична собівартість продукції визначається як алгебраїчна сума витрат за нормами та відхилень від норм і зміни норм: [Фс = Н + ( – ) З+ ( – ) В; де: Фс – фактична собівартість продукції. Н – нормативна собівартість продукції. З – зміни норм. В – відхилення від норм].

Організація калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) включає: вибір об'єктів калькулювання; переліку статей калькулювання; встановлення періодів та термінів калькулювання, розробку методики і техніки калькулювання.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються бюджетною установою у наказі про облікову політику. Для калькулювання собівартості продукції використовують регістри аналітичного обліку – калькуляції (картки; вільні аркуші; книги; електронні носії інформації). Їх відкривають для кожного об'єкту калькулювання (виробу, замовленню, групі виробів, тощо) та заповнюють за показниками первинних документів з використання виробничих ресурсів (табл. 10.6).

Таблиця 10.6

Калькуляція стільців моделі НК-54 грн.

Статті калькулювання	НЗВ на початок місяця	Витрати за місяць	НЗВ на кінець місяця	Собівартість готової продукції
Основні матеріали	100	2600	50	2650
Допоміжні матеріали	20	400	30	390
Енергія на технологічні цілі	40	600	20	620
Основна заробітна плата	20	1200	10	1210
Додаткова заробітна плата	10	500	20	490
Непрямі витрати	50	800	20	830
Разом	240	6100	150	6190