- •1. Коротка історія латинської мови та її значення у міжнародній науковій термінології.
- •2. Латинський алфавіт (alphabētum latīnum)
- •3. Вимова голосних. Дифтонги і диграфи
- •Дифтонги і диграфи
- •4. Вимова приголосних
- •5. Наголос
- •Довгота і короткість складу
- •Лекція 2 морфологія. Дієслово план
- •1. Коротка характеристика граматичної будови латинської мови.
- •2. Частини мови
- •3. Граматичні категорії дієслова
- •4. Основні форми дієслова. Дієслівні основи
- •Дієслівні основи
- •5. Дієвідміни латинського дієслова
- •6. Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicatīvi actīvi)
- •Дієслово sum, fui, esse (бути)
- •7. Наказовий спосіб теперішнього часу (imperatīvus praesentis)
- •Зразок відмінювання дієслів і – іv дієвідмін в imperatīvus praesentis:
- •1. Граматичні категорії іменника та прикметника
- •2. Основні (словникові) форми іменника та прикметника
- •3. Перша відміна (Declinatio prima)
- •Іменники Прикметники Присвійні займенники
- •Порядкові числівники
- •6. Друга відміна (Declinatio secunda). Особливості іменників (прикметників) другої відміни
- •Іменники
- •Прикметники Присвійні займенники
- •Числівники
- •Зразки відмінювання словосполучень другої відміни:
- •Прикметник, дієприкметник
- •Дієслово
- •Сполучник, частка
- •1. Загальна характеристика третьої відміни
- •2. Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)
- •Зразок відмінювання іменників приголосної відміни
- •3. Третя голосна відміна (Classis vocālis)
- •1. Прикметники третьої відміни
- •Зразок відмінювання прикметників третьої голосної відміни
- •2. Іменники другої голосної відміни
- •Зразок відмінювання іменників голосної відміни
- •3. Рівноскладові іменники жіночого роду
- •Зразок відмінювання іменників:
- •Відмінювання іменника vis:
- •4. Третя мішана відміна (Classis mixta)
- •Зразок відмінювання іменників:
- •5. Зауваження до роду і числа іменників третьої відміни
- •6. Особливості відмінювання іменників третьої відміни
- •Лекція 5 часи системи інфекта план
- •1. Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi)
- •Зразок відмінювання дієслів і-іv дієвідмін в Imperfectum indicatīvi actīvi:
- •Відмінювання допоміжного дієслова sum, esse (бути)
- •2. Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi)
- •Відмінювання допоміжного дієслова sum, esse (бути):
- •3. Пасивний стан часів системи інфекта
- •4. Особливості утворення часів системи інфекта
- •5. Синтаксис відмінків у пасивній конструкції
- •6. Займенники (вказівні, відносні, зворотний, питальні)
- •1. Вказівні займенники (Pronomĭna demonstratīva)
- •Зразок відмінювання займенника is, ea, id:
- •Відмінювання займенників ille, illa, illud; iste, ista, istud:
- •2. Відносні займенники (Pronomĭna relatīva)
- •Відмінювання відносних займенників qui (m), quae (f), quod (n):
- •3. Питальні займенники (pronomĭna interrogativa)
- •4. Зворотний займенник (pronōmen reflexīvum) – sui (себе)
- •1. Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta)
- •2. Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta)
- •Зведена таблиця відмінкових закінчень п’яти відмін іменників
- •3. Особові, неозначені, заперечні займенники
- •1. Особові займеннки (Pronomĭna personalia):
- •3. Заперечні займеннки (Pronomĭna negatīva).
- •4. Прислівники. Утворення прислівників
- •Утворення прислівників
- •1. Вищий ступінь порівняння прикметників (gradus comparatīvus)
- •2. Найвищий ступінь порівняння прикметників (gradus superlatīvus)
- •3. Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників
- •4. Неправильні ступені порівняння прикметників
- •5. Неповні ступені порівняння
- •6. Ступені порівняння прислівників
- •Приклади прислівників у всіх ступенях порівняння
- •Суплетивні ступені порівняння прислівників
- •7. Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників
- •1. Орудний порівняння (Ablatīvus comparatiōnis).
- •2. Родовий частковий (Genetīvus partitīvus).
- •8. Дієприкметники (Participiа)
- •1. Дієприкметник теперішнього часу активного стану (Participium praesentis actīvi).
- •2. Дієприкметник минулого часу доконаного виду пасивного стану (Participium perfecti passīvi).
- •Лекція 8 числівник
- •1. Кількісні й порядкові числівники (numeralia cardinalia et ordinalia)
- •1. Утворення кількісних числівників.
- •2. Утворення порядкових числівників.
- •2. Відмінювання числівників
- •3. Узгодження числівників з іменниками
- •4. Розділові та прислівникові числівники (numeralia distributīva et adverbia)
- •1) За допомогою порядкових числівників утворюються дробові:
- •5. Cитаксис відмінків при числівниках
- •6. Римський календар (рік, місяці, дні тижня)
- •Дні тижня
- •Римський календар
- •1. Часи системи перфекта дійсного способу активного стану
- •1. Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану (Perfectum indicatīvi actīvi).
- •Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути) у perfectum indicatīvi:
- •2. Давноминулий час дійсного способу активного стану (plusquamperfectum indicatīvi actīvi).
- •Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути) у plusquamperfectum indicatīvi:
- •3. Майбутній час доконаного виду дійсного способу активного стану (Futūrum II (secundum) indicatīvi actīvi).
- •2. Часи системи перфекта дійсного способу пасивного стану
- •1. Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану (Perfectum indicatīvi passīvi).
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел
Дні тижня
Староримський тиждень налічував 8 днів. Дев’ятий день називався nundīnae, ārum, f. Цього дня відбувався торг, налагоджувалися урядові справи. З часів Августа було запроваджено семиденний, так званий планетний тиждень, його узаконив імператор Костянтин 321 р. Також він узаконив вільний від праці день – dies Solis (неділя).
Назви днів тижня:
1. Dies Solis – день Сонця, неділя. Неділю за часів християнства називали dies dominĭca, що означає “господній день”.
2. Dies Lunae – день Місяця, понеділок.
3. Dies Martis – день Марса, вівторок.
4. Dies Mercurii – день Меркурія, середа.
5. Dies Iovis – день Юпітера, четвер.
6. Dies Venĕris – день Венери, п’ятниця.
7. Dies Saturni – день Сатурна, субота.
Доба ділилась на 24 години (hora): 12 годин день і 12 годин ніч. Тривалість години була різною, залежно від пори року, тому що день вважався від сходу і до заходу сонця, а ніч – відповідно від заходу до сходу сонця.
Ніч ділилась на чотири варти (vigilia). Кожна варта складалась із трьох годин:
prima vigilia – з 6 до 9 години вечора
secunda vigilia – 9 до 12 години ночі
tertia vigilia – з 12 години ночі до 3 години ранку
quarta vigilia – з 3 до 6 години ранку.
Римський календар
Березень, травень, липень, жовтень |
Січень, серпень, грудень |
Квітень, червень, вересень, листопад |
Лютий |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
Kalendis |
2 |
|
|
|
a. d. VI Nonas |
3 |
|
|
|
a. d. V Nonas |
4 |
2 |
2 |
2 |
a. d. IV Nonas |
5 |
3 |
3 |
3 |
a. d. III Nonas |
6 |
4 |
4 |
4 |
pridie Nonas |
7 |
5 |
5 |
5 |
Nonis |
8 |
6 |
6 |
6 |
a. d. VIII Idus |
9 |
7 |
7 |
7 |
a. d. VII Idus |
10 |
8 |
8 |
8 |
a. d. VI Idus |
11 |
9 |
9 |
9 |
a. d. V Idus |
12 |
10 |
10 |
10 |
a. d. IV Idus |
13 |
11 |
11 |
11 |
a. d. III Idus |
14 |
12 |
12 |
12 |
pridie Idus |
15 |
13 |
13 |
13 |
Idibus |
|
14 |
|
|
a. d. XIX Kalendas |
|
15 |
14 |
|
a. d. XVIII Kalendas |
16 |
16 |
15 |
|
a. d. XVII Kalendas |
17 |
17 |
16 |
14 |
a. d. XVI Kalendas |
18 |
18 |
17 |
15 |
a. d. XV Kalendas |
19 |
19 |
18 |
16 |
a. d. XIV Kalendas |
20 |
20 |
19 |
17 |
a. d. XIII Kalendas |
21 |
21 |
20 |
18 |
a. d. XII Kalendas |
22 |
22 |
21 |
19 |
a. d. XI Kalendas |
23 |
23 |
22 |
20 |
a. d. X Kalendas |
24 |
24 |
23 |
21 |
a. d. IX Kalendas |
25 |
25 |
24 |
22 |
a. d. VIII Kalendas |
26 |
26 |
25 |
23 |
a. d. VII Kalendas |
27 |
27 |
26 |
24 |
a. d. VI Kalendas |
28 |
28 |
27 |
25 |
a. d. V Kalendas |
29 |
29 |
28 |
26 |
a. d. IV Kalendas |
30 |
30 |
29 |
27 |
a. d. III Kalendas |
31 |
31 |
30 |
28 |
pridie Kalendas |
ЛЕКЦІЯ 9
СИСТЕМА ПЕРФЕКТА
(СИСТЕМА ДОКОНАНИХ ЧАСІВ)
ПЛАН
Часи системи перфекта дійсного способу активного стану.
Часи системи перфекта дійсного способу пасивного стану.