Форми спільної діяльності батьків і дітей, які виступають регулятором міжособистісного спілкування у сім'ї

Вечір спогадів. Щоб вечір пройшов організовано, цікаво, уся сім'я має готу­ватися до нього заздалегідь: дідусь і бабуся пригадують пам'ятні історії з життя; батько дбає про запис пісень і мелодій часів їхньої молодості; діти упорядкову­ють родинні світлини, за допомогою батьків складають орієнтований план зустрічі. Така робота сприяє поліпшенню міжособистісного спілкування в сім'ї, зростанню інтересу підлітків до минулих подій із життя сім'ї, народу.

Вивчення родоводу сім'ї. Батьки і діти збирають і систематизують фактич­ний матеріал — історію родоводу. Велике моральне задоволення отримує вся родина, коли спільно під час клопіткої, але цікавої і захопливої пошукової робо­ти, віднаходять перекази, легенди про гідних пошани і наслідування представ­ників свого роду, детальніше дізнаються про життя і рід занять своїх пращурів. Спільними зусиллями створюється і поповнюється сімейний альбом — своєрі­дний літопис роду, у якому, окрім світлини, записуються імена і прізвища ро­дичів, названо професії, хто де жив і працював, як закінчив свій земний шлях. Так батьки мудро й переконливо підводять дітей до реалізації сімейної педагогіки через заповідь: "Мій ідеал — у моєму роді".

Класифікація методів виховання у підлітків поваги до старших

Методи організації практичної діяльності	Методи переко­нання словом	Методи спонукання	Методи самовихо­вання
Привчання Доручення Вправляння у пра­вильних вчинках Організація режиму праці і відпочинку Вимога	Роз'яснення Повчання Діалог Порада Застереження Дискусія Схвалення	Змагання Заохочення Покарання Колективна думка Орієнтація на очікувану радість	Самоаналіз Самоконтроль Самоспостереження Самопереконання Орієнтування на родинний ідеал

Відзначимо, що батькам варто від давати перевагу тим формам і методам, які формують моральну свідомість підлітків, сприяють нагромадженню в них прак­тичного досвіду, стимулюють поведінку та організацію спільної діяльності дітей і їхніх рідних, що, зокрема, справляє позитивний вплив на виховання у підлітків поваги до старших.

Родина та її функції

Основна функція родини — продовження людського роду, народження і виховання дітей.

Батько — духовна опора, голова родини, моральний, юридичний, фізичний захисник сімейства.

Дружина — незамінний помічник чоловіка, батька. Особлива роль матері у вихованні й прищепленні дітям доброти й сердечності. Дружина—охоронниця домашнього вогнища.

Сім'я — це мала соціальна група, важлива форма організації особистого побуту, що заснована на подружній співдружності та родинних зв'язках. Як соціальний інститут, сім'я виконує різноманітні функції: господарсько-побутову, емоційну, первинного соціального контролю, виховну, духовного і культур­ного спілкування. Сім'я може бути як могутнім чинником розвитку й емоційно-психологічної підтримки особистості, так і джерелом психічної травми людини і пов'язаними з нею різноманітними особистісними розладами.

До сімейної атмосфери, стану її перспектив людина чутлива впродовж усьо­го життя. Утім, найбільше сім'я впливає на особистісний розвиток людини. У сім'ї формується ставлення дитини до самої себе і до навколишніх: у ній відбувається первинна соціалізація, закладаються основні життєві цінності. Батьки природним чином впливають на дітей через механізми наслідування, ідентифікації та інтеріо­ризації зразків власної поведінки. Сімейне виховання має в якості унікального каталізатора родинні почуття, є індивідуальним і не може бути заміненим ніякими сурогатами анонімного виховання. Відсутність сімейного виховання або його недоліки в дитинстві майже неможливо компенсувати у подальшому житті людини.