Завдання лабораторної роботи
1 Накреслити схему нафтогазогеологічного районування території України на схемі, що додається на рис. 2.1.
2 Дати пояснення тектонічних елементів, які входять до того чи іншого нафтогазоносного регіону.
3 Вказати, до яких адміністративних областей належить той чи інший нафтогазоносний регіон, область або район.
4 На схему нафтогазогеологічного районування нанести головні родовища нафти і газу.
Література
1 Атлас родовищ нафти і газу. – Львів: УНГА, 1998, том І-VІ.
2 Маєвський Б.Й. “Актуальні проблеми нафтогазової геології” навчальний посібник для студентів спеціальності “Геологія нафти і газу”. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2001, с. 6-8; с. 62-88.
3 Маєвський Б.Й., Євдощук М.І., Лозинський О.Є. “Нафтогазоносні провінції світу”. – Київ: наукова думка, 2002, с.11-20.
4 Орлов О.О., Мазур А.П., Калиній Т.В. Нафтові і газові родовища та підземні сховища газу України.- Конспект лекцій, частина І.- Івано-Франківськ: ІФНТУНГ.- електронний варіант.- 2010.
5 П.Ф.Шпак “Геологическое строение и нефтегазоносный потенциал Украины”. – Киев: ИГНАН Украины, 1992, 32 с.
Лабораторна робота №3
Тектонічне та нафтогазогеологічне районування ЗахідноУкраїнського нафтогазоносного регіону.
Літолого-стратиграфічний розріз Внутрішньої зони Передкарпатського прогину і Скибової зони Карпат, характеристика продуктивних відкладів та родовищ вуглеводнів
Основні положення
За сучасними даними у Західноукраїнському нафтогазоносному регіоні виділяються такі тектонічні одиниці (рис.3.1):
І – Львівський палеозойський прогин Волино-Подільської плити;
ІІ – Передкарпатський прогин:
ІІ1 – Зовнішня (Більче-Волицька) зона;
ІІ2 – Внутрішня зона;
ІІІ – Складчасті Карпати;
ІV – Закарпатський прогин.
Львівський палеозойський прогин розташований в межах Волино-Подільської плити Східно-Європейської платформи. В його межах виділяють дві зони: Зовнішню на східному борті прогину та Внутрішню.
Передкарпатський прогин має складну будову і характеризується наявністю різновікового фундаменту в різних його частинах. Передкарпатський прогин поділяють на дві структурно-тектонічні зони: Зовнішню (Більче-Волицьку), яка є його платформним схилом і Внутрішню – геосинклінальний схил прогину. У Внутрішній зоні в деяких літературних джерелах виділяється дві підзони: Самбірська і Бориславсько-Покутська. Важливою особливістю тектоніки прогину є насувно-покривний характер її будови. Внутрішня зона зі сходу насунута на Зовнішню з південного заходу на північний схід. Максимальна амплітуда цього насуву, відомого в літературі під назвою Стебницького, досягає 15-
20 км.
У Складчастих Карпатах виділяється Скибова зона, Кросненська, Дуклянська та ін. Скибова зона Карпат насунута на Внутрішню зону Передкарпатського прогину по Береговому насуву. Горизонтальне зміщення насуву досягає 25 км. У межах Скибової зони виділяється декілька насунутих одна на одну скиб (лусок): Берегова скиба, Борівська, Сколівська, Парашки, Зелем’янки, Ржанки.
Закарпатський неогеновий прогин обмежений на північному сході Закарпатським, а на південному заході – Припаннонським глибинними розломами. У Закарпатському прогині слід вирізняти моноклінальну, або крайову зону, центральну зону солянодіапірових і брахіантиклінальних складок і Брегівську зону розломів. На всі ці структури накладається Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо, яке побудоване пліоценовими ефузивами і ділить неогеновий прогин на дві частини (западини): Мукачівську (північно-західну) і Солотвинську (південно-східну).
Згідно нафтогазогеологічного районування у західному регіоні виділяється:
А Волино-Подільська нафтогазоносна область:
- Волинський нафтогазоносний район (НГР);
- Подільський перспективний район (ПР);
- Бузький газоносний район (ГР);
- Нестеровський перспективний район.
Б Передкарпатська нафтогазоносна область:
- Більче-Волицький нафтогазоносний район;
- Бориславсько-Покутський нафтогазоносний район.
В Карпатська нафтогазоносна область
- Скибовий нафтогазоносний район;
- Кросненський перспективний район
Г Закарпатська газоносна область:
- Мукачівський газоносний район;
- Солотвинський газоносний район.
Названі області та райони нерівноцінні за станом вивченості, потенціальними ресурсами вуглеводнів, кількістю родовищ та фазовим станом покладів.
У Волино-Подільській НГО відкрито лише два газових родовища: Великомостівське і Локачівське. Є підстави вважати, що при подальшому вивченні їх кількість збільшиться і можливе відкриття нафтових скупчень.
У Більче-Волицькому НГР з 44 родовищ 42 газові та газоконденсатні і тільки два нафтові – Коханівське (верхня юра) і Лопушнянське.
Бориславсько-Покутський НГР є переважно нафтоносним: з 39 відкритих родовищ 37 нафтові, нафтогазові та нафтогазоконденсатні.
У Скибовому районі Карпатської НГО відомо лише декілька невеликих нафтових родовищ.
Із неогеновою товщею Закарпатської ГО пов’язані чотири газові родовища, з них три – у Мукачівському ГР і одне у Солотвинському ГР.
В геологічному розрізі Скибової зони Карпат і Внутрішньої зони Передкарпатського прогину беруть участь відклади крейдової та палеогенової систем. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину верхня частина розрізу складена також і неогеновими відкладами.
Крейдова система представлена відкладами нижнього і верхнього відділів. Нижній відділ складений породами спаської і головинської світ. Ці світи в основному виділяються в межах Скибової зони Карпат. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину вони розкриті в окремих свердловинах. Спаська світа представлена чорними аргілітами з прошарками алевролітів і пісковиків того ж кольору, розкриті товщини світи не перевищують 320-350 м. Головинська світа в основному складена зеленими аргілітами, середня її товщина 110-120 м.
Верхній відділ крейди представлений відкладами стрийської світи. Вона представлена чергуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів – це флішове чергування. Зустрічаються також мергелі, а подекуди гравеліти. Породи в основному сірого кольору з різними відтінками. Товщина утворень стрийської світи досягає 1000м.
Палеогенова система складається з порід палеоцену, еоцену, олігоцену. Палеоцен складений яремчанським горизонтом (в основі світи) і ямненськими пісковиками. Яремчанський горизонт представлений чергуванням зелених і червоних аргілітів з прошарками алевролітів. Товщина його, як правило, в середньому 25 м. Ямненські пісковики являють собою масивні піщані відклади світи сірого кольору часто з жовтуватими відтінками, окремі пласти їх сягають 50 і більше метрів. Загальна товщина ямненських пісковиків досягає 200м. Ці пісковики дуже добре спостерігаються в Бориславському нафтопромисловому районі, де вони, як правило, продуктивні і високодебітні (на старих площах, таких як МЕП).
Еоценові відклади складаються з манявської, вигодської, бистрицької світ.
Манявська світа представлена чергуванням аргілітів, алевролітів і глин сірого кольору. Середня товщина 175 м.
Вигодська світа – це в основному зеленувато-сірі пісковики з прошарками алевролітів, середня товщина 95 м .
Бистрицька світа – це сірі з зеленим відтінком, невапняковисті аргіліти. В нижній частині світи залягають сірі і темно-сірі пісковики, середня товщина 150 м .
Олігоценові відклади складаються з світ: нижньо-, середньо- та верхньоменілітової. Середньоменілітову ще називають лопянецькою. В основі нижньоменілітової світи залягають роговикові горизонти. Товщина вказаних маркуючих горизонтів – 20 м. В основній масі менілітові відклади – це типовий фліш, іноді в нижній частині кожного циклу осадконакопичення залягають прошарки аргілітів. Товщина Р2ml1 – до 280 м, Р2ml2 – до 150 м, Р3ml3 – до 120-130 м. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину в центральній і південно-східній частинах лопянецька світа розмита.
Неогенова система представлена поляницькою, воротищенською, стебницькою і баличською світами.
Поляницька світа – це циклічне чергування аргілітів , алевролітів і пісковиків сірого кольору, як правило, вапняковистих, товщини коливаються 250-800 м. В геологічній літературі ця світа деякими авторами відноситься ще до палеогену, але більшість геологів рахують її неогеновою.
Воротищенська світа підрозділяється на нижньо- та верхньоворотищенську. Нижньоворотищенська – це глини і аргіліти сірого і зеленого кольору з блакитним відтінком. Верхньоворотищенська – це глини сірого кольору, іноді блакитні, як правило, загіпсовані і засолені.
Стебницька світа представлена глинами рожевого, коричневого і червоного кольору, зустрічаються також зелені різноманітності, товщина – до 1000 м.
Баличська світа представлена глинами зеленувато-жовтими іноді сірими з жовтим відтінком. Товщина відкладів змінюється від 90 до 1500м.
Відклади Внутрішньої зони Передкарпатського прогину і Скибової зони Карпат характеризуються дуже високою дислокованістю. Вони зім’яті в складки, які насунуті одна на одну. Іноді ці складки є повністю лежачими. Скибова зона Карпат в цілому насунута на Внутрішню зону Передкарпатського прогину. Внутрішня зона в свою чергу підрозділяється на Бориславсько-Покутську і Самбірську підзони, причому перша насунута на другу. В цілому Внутрішня зона Передкарпатського прогину насунута на платформний схил Східноєвропейської платформи. Амплітуда насуву сягає іноді 25 метрів і більше.
Основні продуктивні горизонти в розрізі зон, що розглядаються, належать до стрийської світи, ямненських пісковиків палеогену, до відкладів манявської і вигодської світ еоцену. Зустрічаються також продуктивні горизонти в бистрицьких відкладах. Повсюди продуктивні менілітові відклади олігоцену. Зустрічаються поклади вуглеводнів в бистрицькій, поляницькій і воротищенській світах.