Тема №1 предмет, система та основні поняття курсу «судові та правоохоронні органи україни»

1. Правоохоронна діяльність: її ознаки, поняття. Напрямки та функції правоохоронної діяльності, судова діяльність, правозахисна діяльність.

2. Предмет дисципліни «Судові та правоохоронні органи України», її система та співвідношення з іншими юридичними дисциплінами.

3. Взаємовідносини судових та правоохоронних органів з іншими органами державної влади та управління.

4. Основні джерела курсу «Судові та правоохоронні органи України».

1.Правоохоронна діяльність: її ознаки, поняття. Напрямки та функції правоохоронної діяльності, судова діяльність, правозахисна діяльність.

В державі створені і є одними з основних органами що забезпечують правопорядок та законність, тобто здійснюють діяльність, яка отримала назву правоохоронної.

Цей вид державної діяльності має ряд суттєвих ознак:

1) така діяльність може здійснюватися не у будь-який спосіб, а лише за допомогою застосування юридичних заходів впливу, до яких можна віднести заходи державного примусу та стягнення. Наприклад, якщо скоєно злочин, то може бути призначене покарання, встановлене кримінальним законом; якщо заподіюється шкода майну, то може бути покладений обов'язок відшкодувати цю шкоду;

2) юридичні заходи впливу, які застосовуються в ході здійснення правоохоронної діяльності, повинні суворо відповідати приписам закону або іншого нормативного акту; тільки закон або інший нормативно-правовий акт можуть бути підставою застосування конкретного заходу впливу і чітко визначають її зміст.

3) правоохоронна діяльність реалізується у встановленому законом порядку, із дотриманням певних процедур. Наприклад, вирок суду, який призначає кримінальне покарання, звільняє від нього або виправдовує підсудного, може бути постановлений тільки після проведення судового розгляду, всебічного обговорення судом.

4) здійснення правоохоронної діяльності покладається, насамперед, на спеціально створювані державні органи, які комплектуються відповідним чином підготовленими службовцями, в основному юристами, а також іншими спеціалістами, які мають спеціальні знання в інших областях, їм надаються необхідні матеріальні та технічні засоби.

З урахуванням сказаного, правоохоронну діяльність можна визначити як таку державну діяльність, що здійснюється з метою охорони права спеціально уповноваженими органами шляхом застосування юридичних заходів впливу в суворій відповідності до закону і при неухильному дотриманні встановленого ним порядку.

Основні задачі правоохоронної діяльності полягають в:

1) охороні та захисті перш за все прав та основних свобод людини, її життя, здоров'я, честі, гідності, власності.

2) в охороні закріпленого Конституцією України суспільного ладу, його економічної і політичної системи, прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій і об'єднань громадян, у зміцненні законності і правопорядку.

Правоохоронна діяльність включає в себе декілька конкретних напрямків, кожний з який має свої специфічні задачі і реалізується характерними для нього методами.

До числа таких напрямків відносяться:

1) прокурорський нагляд;

2) виявлення та розслідування злочинів;

3) захист по кримінальних справах та надання іншої юридичної допомоги;

4) конституційний контроль;

5) правосуддя;

6) організаційне забезпечення діяльності судів; деякі інші.

Виділяють наступні правоохоронні функції:

— головні, до яких відносяться:

1) профілактична (профілактика правопорушень, які тягнуть за собою юридичну відповідальність у сфері публічного права);

2) захисна (захист життя, здоров'я, прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб);

3) охорони громадського порядку, громадської безпеки і власності;

4) ресоціалізаційна (ця функція є найбільш характерною для органів і служб у справах неповнолітніх, служб);

5) оперативно-розшукова;

6) розслідування злочинів;

7) судового розгляду справ;

8) розгляду справ про адміністративні правопорушення;

9) розгляду справ про фінансові та адміністративно-господарські правопорушення;

10) виконання вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов орган дізнання і досудового слідства та прокурорів.

— другорядні та допоміжні, до яких відносяться:

1) контрольна (наглядова);

2) дозвільна (надання дозволів на здійснення певної діяльності, у тому числі підприємницької, або вчинення певних дій);

3) правороз'яснювальна (у тому числі функція подання правової допомоги);

4) аналітична та/або методична;

5) інформаційна (інформування інших державних органів, у тому числі правоохоронних);

6) нормотворча (з правом видання актів міжвідомчого характеру);

7) координаційна.

Нарешті, правоохоронні органи можуть виконувати й інші функції, які взагалі можна віднести до правоохоронних: розвідувальна, забезпечення урядового зв'язку, подання соціальної допомоги тощо.