4 Курс, 8 семестр

Змістовий модуль 13. ТЕОРІЯ ВЕБ-ДИЗАЙНУ.

Лекція 13.1. Етапи розробки сайту. Принципи юзабіліті.

1. Рівні інформації та їх супідрядність. Етапи створення макету майбутнього сайту.

2. Аналіз користувачів сайту (цільової аудиторії).

3. Задачи користувачів, завдання замовників сайту. Розробка структури web-ресурсу. Принципи візуалізації інформації.

4. Поняття «юзабіліті». Загальні принципи юзабіліті, що використовуються при проектуванні веб-сайтів.

5. Напрямки веб-дизайну в контексті – рекламний, сайт-візитка, комерційний і бізнес, портфоліо, магазин, портал новин, форуми

Література: 3-7, 12, 18, 19, 21

«Сайт – це місце в Інтернеті, визначене за своєю адресою, власником і утворене з веб- сторінок , які сприймаються як єдине ціле», – це визначення дає Завалишин Д. у «Интернетско-русском разговорнике» [ 16 . с.82 . ].

«Сайт – вузол. Група тісно пов'язаних конфігураційних даних. Може бути ім'ям фізичного сховища. або одного з сегментів системи » [40. с.23.].

Веб-сайт є основною ланкою інформацеонной структури Інтернет, а сам Інтернет є інформаційним простором з навігационной системою, по якій користувач переміщається за допомогою активізації гіперпосилань. Спосіб пошуку інформації в Інтернеті багато в чому нагадує аналогічні процеси в реальному для людини світі. Однак простір Інтернету не має тих орієнтирів, на які користувач спирається у своєму житті, знаходячись у тривимірному просторі. У своїй книзі «Веб- дизайн, або не змушуйте мене думати» С. Круг пише: «Відсутність реальних фізичних орієнтирів має як позитивні, так і негативні сторони. Відчуття «невагомості» – коли немає понять ліво, право, верх, низ – досить захоплююче і частково пояснює, чому в Інтернеті так легко втратити орієнтир часу, подібно до того, як ми занурюємось у зміст гарної книги» [18. с.66 . ].

У сьогоденні різнохарактерна інформація сприймається частіше за все не стільки завдяки нашому бажанню, скільки всупереч ньому. Подорожуючи по мережі Internet, ми кожного разу отримуємо крім тієї інформації, що нам була потрібна, порцію нової, можливо навіть шкідливої (швидше за все дезінформації). Це одна з проблем мережі Internet, де на веб-сторінках нам зустрічається скупчення великої кількості інформації, вірогідність якої є сумнівною. Звідси виникає суспільно обґрунтована потреба встановити й деталізовано вивчити ті механізми й засоби, що сприяють активізації сприйняття та посилюють ступінь запам’ятовування інформації.

Зайшовши на сайт, користувач повинен орієнтуватись в його змістовому наповненні, призначенні та вірогідності інформації. Більше того, користувач повинен розуміти своє місце положення, як відносно цілого інтернету, так і відносно структури веб-сайту. Якщо в першому питанні ідеться мова про місце перебування користувача, то в наступному потрібно нагадувати, де він є за допомогою логотипів, розміщуючи назву сторінки, тощо. І нарешті, щодо третьго питання, користувач має право на те, щоб вільно пересуватись по мережі інтернет і знати, куди і як йому потрапити на іншу сторінку. Так чи інакше користувач, який би шлях він не обрав, явним чином має отримати відповідь на своє питання.

Небувале зростання популярності Інтернет, звичайно, сприяє і збільшенню кількості веб-сайтів на ньому. Ця кількість щороку подвоюється. При всьому різноманітті і розмаїтності інформації, зібраної в мережі, Інтернет зі сховища інформації швидко перетворився на звалище, де необхідні дані «поховані» під великою кількістю «інформационного сміття», – зауважує Бородаєв Д. С. [6. с. 92.]. Будучи масовим комунікативним продуктом, твори графічного дизайну впливають на розвиток суспільства, створюючи нові системи цінностей, виховуючи почуття приналежності індивідума до конкретного соціуму.

Сьогодні, інтернет, а його складова веб-сайт, переживає надзвичайно велику напругу і навантаження, як зауважує К. Уодтке, у своїй книзі «Информационная архитектура: начертания для сайта», – «Колись Інтернет складався з одних домашніх сторінок. Такі односторінкові сайти знайомили з компанією або з людиною, трохи розповідали про тему і пропонували адресу електронної пошти, щоб звязатись з власником сайту. Було достатньо однієї людини, щоб розробити, спроектувати і написати код такого сайту, і це було нескладно. Через кілька років у мережі зявилось все, що тільки можна собі уявити: багато сторінкові газети-сайти, онлайн-календарі, фотовиставки і магазини. Створенням таких сайтів заняті, величезні колективи, що обєднують різних фахівців: дизайнерів, інженерів, програмістів, та продюсерів. У підсумку має вийти шедевр. Так чому ж багатьма сайтами так важко користуватись ?». [42. с. 11.].

Ці проблеми виникають в результаті того, що мало уваги приділяється структурному та образно-інформаційному пректуванню. Веб-дизайнери часто забувають про головні складові, і замість того, щоб розробляти структуру сайту, як одну з важливих складових самого дизайну, вони зосереджують увагу на розробці кольорових констант. Це є помилкою, що веде за собою непотрібні наслідки для замовників.

Бородаєв Д. пише: – «Важливо відзначити, що дизайн веб-сайту починається з продумування структури сайту: як буде розташована на ньому інформація, як користувач буде пересуватись по сайту, вивчаючи сторінки, яким чином буде додаватися нова інформація на сайт, і чи не зашкодить розширенню сайту, зручності його експлуатації». [6. с. 94.].

Розробка дизайну веб-сайту – робота з упорядкування, структурування та представлення інформації за певним змістовим спрямуванням. Саме дизайн сайту сформує в користувача враження про його володарів. Адже інформація, розміщена на сайті, завжди є різнорівневою як по відношенню до її значущості, так і за способами представлення. Отже, дизайн-сайту передбачає розподіл всієї інформації на змістові блоки, виділення серед них пріоритетних та супідрядних з наступним пошуком найкращих способів кодування змісту кожного з блоків за рахунок варіювання способами кодування.

Існує феномен, коли добре продумане і якісне оформлення сайтів підвищує «вагомість». Це дало можливість невеликим компаніям вигравати в боротьбі за клієнтів у більш великих конкурентів. Також велику роль дизайн сайту грає у просуванні вже сформованого і впізнаваного бренда або корпоративного стилю.

Необхідність упорядкування, структурування та варіативного кодування інформації, поданої на сайті, зумовлена потребою вирішення задач забезпечення зручності роботи з ним. Зручність навігації, комфортність роботи з ним, ефективне надання необхідної користувачеві інформації - це теж входить у вимоги до дизайну сайта.

Узагальнюючи результати досліджень С. Круга «Не заставляйте меня думать» [18,19], Патрика Макнейла «Веб-дизайн. Идеи. Секреты. Советы» [32], Я. Нільсена [36], М. Монтейро «Дизайн — это работа» [30], можна визначити основні елементи, без яких неможлива побудова веб-сторінок. До них слід віднести: логотип, елементи навігації, засоби пошуку, вибір мови, заставка, інформаційне поле.

За твердженнями Келлі Готто, удосконалення структури, як з точки зору схематизації сайту, так і з точки зору взаємодії різних способів кодування інформації на сторінках, дозволяють інформаційному дизайнеру уявити й організувати вміст таким чином, який буде логічно зрозумілий користувачу. Структурування сайту на папері перед початком візуального проектування – дуже важливий етап правильного адресування до цільової аудиторії. Ефективний інфор-маційний дизайн непомітний для користувача. Однак, якщо він погано продуманий, користувачі одразу відчують незручність і навіть роздратування. На жаль, розробка надійної структури сайту – є тим етапом завдання інформаційного дизайнера, яким найбільш часто нехтують при розробці веб-проектів, [12. ст 39. ]

Розробка структури сайту включає все, що стосується його вмісту та інформаційної стратегії, визначень, як повинна бути організована інформація, щоб користувачі сайту могли знайти її легко і швидко. Чи створюється сайт для нової компанії, або перепроектовується існуючий сайт, чи йде мова про бюджет в 5000 або в 250 тисяч доларів, – це неважливо: логічна структура необхідна будь-якому веб-сайту. Так, клієнта насамперед турбує зовнішнє оформлення і враження, вироблене сайтом, але розробка надійної, добре продуманої схеми покладає основу для всього іншого, включаючи і візуальний дизайн. [ 12, с. 120 ].

Оскільки веб-сайт складається з веб-сторінок, необхідно з'ясувати, як і за якою ознакою веб-сторінки об'єднуються в веб-сайт. Веб-сайти формуються з веб-сторінок за тематичними ознаками і часто є єдиним цілим, розбитим на сегменти для зручності читання. Так само, як книга або журнал мають загальні принципи побудови, ідентифікувати їх недвозначним чином (йдеться про такі елементи, як обкладинка, книжковий блок, зміст, членування тексту на частини і абзаци і т.д.), веб-сайт повинен мати щось подібне. Існування певних традицій, що в книжковому мистецтві вироблялися століттями, дає можливість користувачеві, одного разу дізнавшись ці принципи, навчитися користуватися цим продуктом або, принаймні, розуміти надані їм можливості. Оскільки веб-сайт за своєю структурою близький до друкованого інформаційного виданням, йому властива орієнтація на структуру друкованих видань. Можна розглянути цю інформаційну структуру на найпростішому рівні. Будь-яка інформація великого обсягу може бути розділена на сегменти. Так, в традиціях книги прийнято ділити видання на частини, розділи, підрозділи. Подібне членування необхідне для вираження в тексті основних думок і звізків між ними. Вони створюють іноді нескладну, іноді складну систему зв'язків різних частин тексту, – зазначає Адамов Є. [ 2, с. 46 ].

Показником зручності користування різними сайтами є юзабіліті, і за допомогою так званого юзабіліті тестування (юзабіліті-аудиту) можна даний показник оцінити. Юзабіліті тестування може проводитися як на етапі розробки сайту, так і протягом усього життєвого циклу сайту.

Юзабіліті аудит допомагає дізнатися, чи потребує сайт редизайну або перепроектування інтерфейсу користувача. Такий аудит необхідний всім сайтам, але особливо його потребують інтернет-магазини, оскільки даний тип сайтів працює «напряму» з потенційними покупцями. Для інтернет-магазинів юзабіліті-аудит допомагає вирішити наступні завдання:

дізнатися, чому рівень продажів нижчий, ніж очікувалося;

визначити, на якому етапі взаємодії у відвідувачів найчастіше виникають проблеми;виробити рішення для виявлених проблем.

Перш ніж проводити юзабіліті аудит інтернет-магазину, та й будь-якого іншого типу сайтів теж, необхідно спочатку якомога конкретніше визначити його цільову аудиторію. Для цього зазвичай складають портрет типового користувача сайту, який демонструє:

вік і матеріальне становище;

інтереси і властиву поведінку;

професійні навички;

рівень навичок інтернет-користувача.

Юзабіліті тестування може бути якісним і порівняльним. При якісному юзабіліті тестуванні вивчається поведінка і дії користувачів при роботі з сайтом, що тестується, а при порівняльному вивчаються дії користувачів при роботі відразу з декількома сайтами: тим, що тестується, і його конкурентами.

Необхідне обладнання для юзабіліті тестування сайту включає найчастіше власне комп'ютер користувача з доступом в інтернет, а також записувальну (реєструвальну) апаратуру для фіксації дій і поведінки респондента у час проведення тестування. У якості такої апаратури застосовуються зазвичай відеокамери або ж диктофони, ще може підійти для цієї мети веб камера (необхідно вести запис потоку даних, що передається камерою).

Останнім часом для проведення юзабіліті тестів стала використовуватися технологія eye tracking (айтрекінг) — технологія, що дозволяє визначити, як і куди по сторінці сайту рухається погляд користувача. Для застосування подібної технології потрібен спеціальний прилад eye tracker (айтрекер): за допомогою інфрачервоних променів цей прилад фіксує положення очей при перегляді і потім отримані дані наносять на спеціальні карти. Технологія айтрекінга дозволяє отримувати дуже точні дані, однак вона досить дорога.

Щоб провести юзабіліті аудит, слід відібрати певну кількість респондентів (5-8 буде достатньо), що відповідають портрету типового користувача сайту, підготувати обладнання. Також необхідно правильно сформулювати завдання для респондентів і скласти сценарій їх взаємодії з сайтом, що тестується. Крім того, слід визначити перелік метрик, за якими буде проводитися аналіз зібраних у ході тестування даних.

Під час проведення юзабіліті тестування важливо дати респондентам зрозуміти, що перевіряється саме сайт, а не вони самі, тому боятися зробити якусь помилку не потрібно. При тестуванні респонденти повинні обов'язково промовляти свої зауваження, емоції при взаємодії з сайтом, адже це теж характеризує рівень комфорту роботи з сайтом: якщо респондент супроводжує свої дії незадоволеними коментарями або ж злиться, то це може свідчити про те, що користування сайтом доставляє йому велику незручність.

Юзабіліті аудит не закінчується просто фіксацією даних про виявлені проблеми або помилки в роботі сайту. Після збору даних настає черга аналізу — мабуть, найскладнішого етапу у всьому тестуванні. Фахівці з юзабіліті повинні вивчити всі отримані дані, систематизувати їх і на їх основі зробити висновки про те, чи вимагає сайт доопрацювання або перепроектування.

Окремо юзабіліті тестуванням займаються компанії, що спеціалізуються на даному напрямку. Також юзабіліті аудит часто проводиться і веб-студіями при розробці або редизайні сайтів. Зокрема, студія веб-дизайну WebStudio2U під час розробки сайтів, а також розробки веб-дизайну або редизайну сайтів використовує дані юзабіліті-аналізу для створення рішень, що повною мірою відповідають сучасним вимогам до юзабіліті.

Напрямки вебдизайну в контексті – рекламний, сайт-візитка, комерційний і бізнес, портфоліо, магазин, портал новин, форуми.

Не один раз науковцями досліджувалися матеріали стосовно залежності веб-порталів від їх функціонального призначення. Так, Д. Бородаєв у авторефераті “Веб-сайт як об’єкт графічного дизайну” за функціональним призначенням, з урахуванням технологічно-програмного чинника, що впливає на візуальне оформлення веб-сайту, класифікує сайти наступним чином: сайт-визитівка, персональний сайт, блог, інтернет–крамниця, портали, сайти-сервіси, корпоративні сайти, тощо [3,4].

Бізнес-сайт — містить інформацію про компанію чи послуги, які вона надає. Таких сайтів дуже багато: кожна компанія, навіть маленька, намагається подати відомості про себе у мережі Інтернет.

Сайт електронної комерції — забезпечує функцію електронної торгівлі для купівлі та продажу різних товарів.

Громадський сайт — слугує потребам деякої громади, групи людей зі спільними інтересами, які хочуть спілкуватися між собою. Наприклад, сайт www.myspace.com, де міститься інформація, за якою людину можуть знайти однокласники чи друзі через багато років після закінчення школи.

База даних — призначений для пошуку та відображення записів бази даних, наприклад, www.imdb.com чи www.rada.gov.ua (сайт Верховної Ради України, на якому розміщено всі матеріали щодо законодавства нашої держави).

Каталог — сайт, де розміщено посилання, розподілені за категоріями

та підкатегоріями; до таких сайтів належать www.yahoo.com та meta.ua.

Сайт матеріалів — призначений для завантаження файлів, таких як програми, ігри, музика, зображення в електронному вигляді тощо. Користуючись цими сайтами, необхідно пам'ятати про авторське право та про особливості його застосування в Інтернеті.

Сайт працевлаштування — дає змогу працедавцям розміщувати інформацію щодо вакансій. Потенційний працівник може її знайти і заповнити анкету чи надіслати резюме, яке відповідає вибраній посаді. Приклад: www.job.ua.

Ігровий сайт — пропонує майданчик для гри. Прикладами можуть бути www.buka.ru, game.km.ru.

Гумористичний сайт — містить анекдоти, жарти, веселі історії чи будь-які інші гумористичні матеріали для розваги (www. kulichki.ru, www.exler.ru).

Інформаційний сайт — призначений для інформування відвідувачів, але необов'язково з комерційною метою. Більшість урядових, освітніх та неприбуткових організацій мають інформаційні сайти, наприклад. Львівська міська рада (www.city-adm.lviv.ua).

Сайт новин — схожий на інформаційний, однак призначений для поширення новин та коментарів до них (www.bbc.co.uk, www. korespondent.net).

Сайт відгуків — на ньому відвідувачі можуть залишити відгуки про різноманітні продукти чи послуги (www.ayda.ru — відгуки про

відпочинок, www.mrqe.com — рецензії на фільми).

Пошуковий сайт — дає змогу виконувати пошук інформації чи посилань в Інтернаті, наприклад www.google.com.

Особистий сайт — підтримується однією людиною або группою людей (наприклад, сім'єю); містить різну інформацію, яку автори вважають за потрібне розмістити.

Веб-портал — універсальний сайт, через який можна вийти на інші ресурси Інтернету (www.bigmir.net).

Вікі-сайт — сайт, який редагують кілька чи багато людей. Наприклад, вільна енциклопедія uk.wikipedia.org. Кожен відвідувач може зареєструватись у ній і внести інформацію про певний термін, людину, географічний об'єкт, подію тощо.

Сайт портфоліо – це сайт, який складається з декількох сторінок, де, наприклад, фотограф представляє публіці свої фотографії. Також на цьому сайті можуть бути різні тематичні розділи, наприклад, сторінка зі списком послуг, блог, відгуки клієнтів, контакти та інше. Сайт-портфоліо може бути побудований на базі якого-небудь движка або без CMS. Залежно від покладених на нього завдань, він може бути і односторінковим.

Деякі сайти можна віднести до кількох категорій одночасно. Наприклад,

на сайті електронної комерції може рекламуватися певна продукція, а також він може містити інформаційні документи, звіти тощо. [31, с. 278-279].

Етапи створення макету майбутнього сайту. Аналіз користувачів сайту (цільової аудиторії). Задачи користувачів, завдання замовників сайту.

Лекція 13. 2. Вимоги до оформлення веб-ресурсів

1. Елементи дизайну : об'єкт, фон, колір, текст, шрифт. Розміри. Графічні компоненти web- сторінок

2. Стилі графічного дизайну для web- сайтів, особливості застосування. Стиль web 2.0

3. Колір - принципи використання, елементи колірної композиції.

4. Комп'ютерна система зберігання інформації про колір. Сучасні тенденції web- дизайну.

5. Кольорові палітри веб-дизайну, ступінь ризику відтворення кожної з них.

6. Відмінності між індексованою (index), адитивною (RGB) та субтрактивною (CMYK) кольоровими палітрами.

Література: 16, 21, 29, 30.

У сучасному світі із динамічним розвитком інформаційних технологій, а з ними і веб-ресурсів, дуже часто напротязі короткого часу міняються не лише поняття та терміни, а й, в першу чергу, ідеологічні принципи, які мають нові філософські погляди. Із застосуванням технології AJAX (що прийшла на зміну класичному HTML) з'явилися нові «віяння» в стилістичний аспект веб- дизайну. По ряду причин на заході термін «Веб-дизайн» розглядають з утилітарною точки зору (як процес HTML верстки ), в Росії та Україні, в основному, як один з напрямків мистецтва. Звідси і виникають проблеми з класифікацією стилю. Якщо розглядати термін «стиль» як сукупність художніх прийомів і особливостей, що визначають єдність індивідуальних рис, характерних якомусь автору, жанру, течії, то необхідно дати чітке визначення заявленому «Веб 2.0 стилю».

Реалізація ідей «стилю Web 2.0» неможлива без технічного забезпечення. Технологія AJAX сама по собі ще не є Web 2.0, так як поєднує в собі елементи, що застосовуються вже довгі роки. До Web 2.0 відносяться принципи та ідеї, одними з яких є зручність і утилітаризм [117].

Якщо розглядати з точки зору графічного дизайну, то визначення поняття «веб 2.0 стилю» на сучасному етапі викликає ряд труднощів через відсутність чіткого формулювання відмінних ознак. Особливо, якщо врахувати, що в Інтернет-дизайні існує кілька напрямків (текстовий дизайн, поліграфічний дизайн, інтерфейсний, або юзабіліті-дизайн, динамічний дизайн тощо) [4].

Для Web 2.0 дизайну існує ряд модних «стильових» ознак: простота, центральне вирівнювання, невелика кількість колонок, окрема шапка, виділення областей кольором, проста навігація, чіткі логотипи, крупний текст, крупний вступний текст, яскраві кольори, 3D Ефекти, градієнти, відбитки, оригінальні іконки, спалахи [115].

На жаль, даний перелік не має новизни, яку можна обгрунтовано віднести до розряду «Веб 2.0 стилю». Найбільше підходять такі принципи, що мають у собі всеосяжні ознаки, які не посилаються на окремі випадки графічних прийомів, а мають концептуальну парадигму:

• користувач може самостійно міняти дизайн інтерфейсу сайту (колірне рішення, наповнення блоками). Бере активну участь у підстроюванні інтерфейсу під себе;

• кросплатформеність;

• статичний сайт замінюється динамічним;

• меню навігації сайту для роботи з цим сайтом замінюється на інтерфейс для роботи з даними всій Мережі;

• для отримання контенту не потрібне відвідування сайту. Мережа розглядається як ціле.

Найчастіше мова йде про модні тенденції в графічному дизайні, ніж про конкретну реалізацію принципів покладених в Web 2.0. «Просто» не означає зручно. Простота повинна бути в сприйнятті, а не в зовнішньому оформленні. Додаткові «зайві» елементи якраз і покликані для того, щоб забезпечити цей принцип.

Принцип «горизонтальної розбивки», так часто вживаний до багатьох сайтів, не підпадає ні під один з принципів парадигми Web 2.0. Так сайти ChurchPlantMedia.com і www.netnova.com.au (рис. Б.1) мають «фіксований дизайн», де контент розташовується по центру. Фіксований дизайн ні як не може узгоджуватися з тезою: «користувач самостійно може змінювати дизайн інтерфейсу». Тут мова, швидше за все, може йти про застосування одного з вдалих «шаблонів», реалізує принцип концентрації уваги на важливому (розташованому в центрі) [116].

Ефект «мокрого столу» (рис. Б.2) запозичений здебільшого з інтерфейсу Apple Macintosh не може претендувати на унікальність, так як є звичайним дизайнерським прийомом.

Інший приклад: «хмара тегів» (рис. Б.3). Показ більш популярною посилання (запиту) реалізований непогано (з технічної точки зору), але це, тим не менш, збиває користувача з пантелику, коли він намагається знайти потрібну інформацію. Користувач відволікається на ресурси, що мають більший рейтинг. Виправданий спосіб, коли після заслання вказується кількість разів її відвідувань (лічильник), вже реалізований в багатьох сайтах. Або можна сортувати ресурси по порядку їх популярності.

Реалізація принципу «багатоплатформеності», невдала, унаслідок поганої підтримки браузерами стандартів W3C. Поява нових засобів виходу в Інтернет, наприклад мобільних пристроїв, ще сильніше погіршують ситуацію. До моменту реалізації основними виробниками пристроїв однакових правил відображення інформації, у дизайнерів будуть виникати труднощі зі створенням прогнозованого однорідного графічного дизайну.

Ще однією з проблем для споживача ресурсів, що виникає із застосуванням технології AJAX, є відсутність посилань до документа. Бо документ, сформований з різних джерел, фактично «розмитий» по всьому Інтернету. Причина проста: в результаті реалізації «сервісу» як одного з принципів, призводить до того, що кінцева сторінка стає результатом «процесу» в якому сам користувач так само бере активну участь. Це призводить до відсутності чіткої адресації. У підсумку виникає питання про реалізацію механізму гіперпосилань, що лежить в основі вебу як такого.

Веб-дизайн схильний до впливу різних стилів і напрямків наявних і тих, що з'являються в мистецтві. Але при цьому веб-дизайн як феномен, сам може бути основою для створення нових стилів у галузях мистецтва. Унаслідок тісному взаємозв'язку різних видів мистецтв з звичайним життям, можливі появи нових стилів і течій в області веб-дизайну [61].

Дмитрій Курсанов у своїй книзі “Веб-дизайн” пояснює, що свої виразно помітні стилі веб-дизайн успадкував від інших видів інформаційного дизайну, з якими він знаходиться в близькій спорідненості (і які також не стоять на місці), — насамперед від дизайну книжково-журнального і рекламного [15]. І вже звичайно, дизайнерска думка підтримується феноменальною швидкістю розвитку інтернетівських технологй і темпами зростання самої мережі. Дизайн ніколи не був особливо консервативним мистецтвом, — але, схрестившись з самою дінамічною областю сучасної техніки, він побив всі свої колишні рекорди. Також Курсанов наводить найхарактерніші технологічні особливості веб-дизайну, — а отже, і особливості тих його творчих аспектів, які найсильніше залежать від використовуваних технологій. Накладені на цю область дизайну обмеження розпадаються на три основні групи: обмеження пристроїв виводу (насамперед комп'ютерного екрану), обмеження каналу передачі інформації (насамперед модемної лінії, яка зв’язує кінцевого користувача з провайдером) і абсолютно вже не залежні від техніки вроджені обмеження самих технологій і визначення їх стандартів. Також більшість цих обмежень у різних користувачів проявляються по-різному, так що дизайнерам доводиться орієнтуватися навіть не на середній рівень, а на деякий «найменший загальний знаменник» всіх існуючих комп'ютерів, браузерів і каналів доступу до Інтернету [21].

Висновки Дмитрія Курсанова були зроблені у 2006 році, але залишаються актуальними й сьогодні. Стиль веб-дизайну напряму залежить від розвитку технологій. Але сьогодні мова йде не лише про комп’ютери; це і лінійка мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, моніторів та інших сучасних пристроїв, які різняться якістю, чіткістю та передачею кольорів на екранах, та власне своїм дизайном. Сьогоднішній дизайн сайту, повинен бути розроблений таким чином, щоб він міг абсолютно точно та однокаво демонструватися на усіх приладах. І, зазвичай, це зробити не легко [14]. Пройшло 8 років, і, здавалося б, проблем зі швидкістю інтернету бути не повинно. Так, швидкість прийому та передачі даних досягла майже космічного показника, але графіка також не стоїть на місті. Якісне цифрове зображення може досягати розміру 27.9 x 18.6 мм і це близько 5 мб на диску. Таке зображення на сайті навіть при максимальній швидкості інтернету буде загружатися з затримкою. Таким чином, веб-дизайн не зможе обігнати розвиток сучасних технологій, і деякі проблеми так і залишаться невирішеними [55].

Колір — це властивість видимих предметів, яка безпосередньо сприймається оком. Художники, поліграфісти та комп'ютерні дизайнери знають про важливість ретельного опису кольорів при виведенні зображення на монітор чи принтер, а також при скануванні картинок чи перенесенні зображень з одного носія на іншій, або з одного пристрою виведення на інший.

Для розуміння утворення комп’ютерних колірних зображень варто розглянути наступні поняття:

• Роздільність.

• Глибина кольору.

• Колірна модель.