Комплексне кваліфікаційне завдання № 1
з професії: 4222 «Адміністратор»
І рівень — початковий
1. Найважливішою класифікаційною ознакою документа є його: в) зміст.
2. Як співвідносяться поняття «менеджмент» і «управління персоналом»: г) управління персоналом включає менеджмент.
3 Внаслідок порушення процесів терморегуляції на організм дії холодового фактору настає: б) переохолодження.
ІІ рівень — середній
1. Які основні поняття визначає Закон «Про рекламу» ? 1. Закон України “Про рекламу” визначає основні принципи рекламної діяльності в Україні, регулює правові відносини, що виникають у процесі створення, поширення та одержання реклами.
2. Охарактеризуйте визначення термінів «психодіагностика» і «демократичний стиль управління».
2. Психодіагностика - галузь психології, яка вивчає теорію й практику визначення психологічного діагнозу.
Демократичний стиль – це поведінка керівника, який намагається не нав’язувати свою волю підлеглим, а створює клімат у колективі, де працівники мотивують себе самі до праці через потреби вищого рівня.
3. Дайте визначення компетенції організації.
Компетенція організації - це поєднання знань і здібностей її працівників у визначений час.
Компетенція організації — коло повноважень будь-якої організації, установи чи особи; коло питань, в яких дана особа має певні повноваження, знання, досвід.
ІІІ рівень — достатній
1. Перепишіть речення, займенники в дужках поставте у відповідній формі.
а) (Наше) підприємство має (свій) пансіонат відпочинку, оздоровчо-профілактичний санаторій.
б) Експеримент (вашої) фірми не дав (жодних) результатів.
в. На (скількох) заводах проведено інвентаризацію меблів.
г. У відрядженні (наші) фермери (дещо) навчились.
д. Всі прилади привезені на (чиїхось) машинах.
ж. (Наша) група працювала в цеху до (самого) вечора.
2. Система управління персоналом включає перелік підсистем: опишіть елементи підсистем які відносяться до управління оплатою праці.
2. Управління оплатою праці.
Мотивація персоналу: розробка систем мотивації, вироблення систем оплати праці, участі персоналу в прибутках і капіталі підприємства, розробка форм морального стимулювання персоналу.
Облік співробітників підприємства: облік прийому, переміщення, винагород співробітників та стягнень з них, звільнення персоналу, організація ефективного використання персоналу, управління зайнятістю персоналу, кадрове діловодство.
Організація трудових відносин на підприємстві: оцінювання виконання персоналом своїх функціональних обов'язків, формування у співробітників почуття відповідальності, аналіз та регулювання групових і міжособистісних відносин, управління виробничими конфліктами та стресами, соціально-психологічна діагностика, встановлення норм корпоративної культури, робота зі скаргами на трудові відносини.
Створення умов праці: створення безпечних умов для праці співробітників; дотримання норм психофізіології праці, ергономіки, технічної естетики; кадрова безпека.
Соціальний розвиток та соціальне партнерство: організація харчування, медичного і побутового обслуговування, відпочинку та культурно-оздоровчих заходів, управління конфліктами та стресами, організація соціального страхування.
ІV рівень — високий
Проаналізуйте відмінність між поняттями «особистість» та «індивідуальність».
1. Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». Людина - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям «індивід».
Поняття «особистість» більш вузьке ніж поняття «людина». Коли ми говоримо про особистість, ми виходимо з суспільної сутності і соціальних функцій індивіда. Особистість - системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин.
При цьому виникає питання: якщо особистість є ознакою індивіда, то чи будь-який індивід має цю ознаку? Річ у тім, що особистість - це ознака свідомого індивіда, який займає певну позицію у суспільстві і виконує певні соціальні ролі. Індивід, який народжений з глибокими відхиленнями у психіці, або той, що виріс поза людським оточенням, не зможе стати особистістю. Але це дуже рідкісні випадки. Набагато частіше трапляються, випадки, коли в людини недостатньо чітко сформована позиція особистості - стала система її ставлень до тих чи інших характеристик дійсності, яка виявляється у певній поведінці й вчинках.
Неповторність, оригінальність особистості, сукупність тільки їй притаманних своєрідних особливостей складають індивідуальність людини, яка в одних має дуже яскраву палітру, в інших - малопомітна. Вона може проявлятися в одній або одночасно у декількох сферах людської психіки. Задоволення людини наслідками своєї праці, становищем у суспільстві, взаємовідносинами з іншими людьми значною мірою пов'язане з можливістю розвитку і реалізації індивідуальних рис характеру. Цим пояснюється необхідність детального вивчення індивідуальних якостей особистості в педагогіці, управлінні та інших галузях.