- •Утворення Директорії Відновлення унр в умовах збройного конфлікту з радянською Росією
- •Відновлення унр в умовах збройного конфлікту з радянською Росією
- •Причини падіння Гетьманату
- •Програмні завдання Директорії, проголошені у Декларації
- •Відновлення унр
- •Становище нової влади
- •Унр відновлено у складній міжнародній обстановці. Країни Антанти домагалися відновлення єдиної і неподільної Росії і робили ставку на Денікіна. Заходи Директорії
- •Вирішення земельного питання
- •Зовнішня політика Директорії
- •Директорія і махновці
- •Отаманщина
- •Симон Петлюра
- •Погляди с. Петлюри
Утворення Директорії Відновлення унр в умовах збройного конфлікту з радянською Росією
Лише півтора місяці проіснував у Києві уряд УНР — Директорія, що виник на хвилі боротьби проти гетьманату та німецько-австрійських окупантів, але втриматись при владі так і не зміг.
Відновлення унр в умовах збройного конфлікту з радянською Росією
Опозиційні сили, які виступали проти гетьманату, об’єдналися навколо Українського національного союзу (УНС), що виник на початку серпня 1918 р. До його складу увійшли: українські есери; українські соціал-демократи; українські соціалісти-федералісти; низка дрібних громадсько-політичних організацій.
Голова УНС — В. Винниченко.
Початок жовтня 1918 р. - переговори гетьмана П. Скоропадського з УНС. Делегацію УНС представляли В. Винниченко, А. Ніковський, Ф. Швець.
Український національний союз поставив вимоги:
проведення аграрної реформи через ліквідацію великого землеволодіння і забезпечення землею трудового селянства;
встановлення демократичних свобод;
опрацювання демократичного виборчого закону.
Кінець жовтня 1918 р. П. Скоропадський погодився на входження до складу Ради міністрів Української держави представників УНС.
11 листопада 1918 р. в Комп`єнському лісі було підписано перемир'я, яке завершило Першу світову війну 1914–1918 рр.
Втративши підтримку держав Четверного союзу внаслідок їх поразки у Першій світовій війні, 14 листопада 1918 р. П. Скоропадський заявив про федерацію з небільшовицькою Росією і про «відновлення Великої Росії».
Відреченням від державної самостійності гетьман розраховував здобути якщо не допомогу, то хоча б прихильність з боку дипломатів Антанти.
Це викликало незадоволення і створення потужної опозиції проти гетьманату.
Відбулися таємні збори Українського національного союзу. Вирішено розпочати боротьбу проти гетьмана.
Для керівництва повстанням було створено Директорію УНР з п’яти осіб:
B. Винниченко (голова),
C. Петлюра (головний отаман військ УНР),
Ф. Швець (професор геології Київського університету),
О. Андрієвський (адвокат),
А. Макаренко (голова профспілки залізничників).
15 листопада 1918 р. Директорія звернулася до населення України з закликом до збройної боротьби проти Гетьманату.
Центром повстання стала Біла Церква.
Ядро військ Директорії — полк Євгена Коновальця, командира Січових стрільців.
16 листопада 1918 р. Початок збройного повстання, виступ Січових стрільців у Білій Церкві.
17 листопада 1918 р. Директорія підписала угоду з представниками окупаційних військ про їхній нейтралітет у подіях.
18 листопада 1918 р. Розгром гетьманських військ під Мотовилівкою
перехід значної частини гетьманських військ на бік повстанців.
Гетьман втратив усі військові сили.
Збройні сили Директорії поповнювалися селянськими загонами.
Німецькі війська дотримувалися нейтралітету.
14 грудня 1918 р. Гетьман зрікся влади. З допомогою німців він виїхав за кордон.
Влада в Україні перейшла до Директорії.
18 грудня 1918 р. Директорія Української Народної Республіки урочисто вступила до Києва.
