6. Розвиток промисловості:

• поновлювалися в правах власники фабрик, заводів, рудників, шахт;

• націоналізовані підприємства повергали попереднім власникам;відновлено приватну власність;

• поступово відновлено залізничний рух;

• засновано нові акціонерні компанії;

• відроджено промислові підприємства та біржі;

• промислові та торговельні кола дістали можливість суттєво впливати на економічну політику влади;

• Постачання продовольства до Австро-Угорщини та Німеччини;

• скасовано 8-годинний, робочий день;

• господарі на свій розсуд визначали рівень заробітної платні й тривалість робочого дня;

• встановлювалися покарання за участь у страйках;

• обмежувалися фінансові й економічні функції профспілок

• швидко зростало безробіття. Організація громадських робіт.

Ці заходи викликали невдоволення робітників. Уже в червні розпочалися масові виступи. Відбувався тривалий страйк робітників.

7. Для зміцнення грошової системи:

• організовано діяльність міністерства фінансів;

• налагоджено грошовий обіг і вдосконалено грошову систему. Українські гроші (гривні), забезпечені природними багатствами України (головним чином цукром), стали стабільними;

• створено державний бюджет;

• відкрито кілька українських банків.

8. Створення регулярної української армії:

• оголошено про відновлення козацтва як окремого, стану населення і частини війська;

• для підготовки офіцерів засновано спеціальні військові школи;

• Введено погони і військові звання; затверджено текст урочистої присяги на вірність гетьману;

• реорганізовано і зміцнено державний флот. У жовтні 1918 р. понад 70% кораблів Чорноморського флоту підняли українські прапори та прийняли присягу на вірність Україні.

• прийнято закон про заборону військовим вступати до партій та об’єднань, що мали політичний характер, а також брати участь у мітингах маніфестаціях;

• Початок створення регулярної української армії (в планах - 300 тис)

• на листопад було призначено мобілізацію, яка мала дати 85 тис. вояків, але подальші події зірвали ці плани;

9. У галузі культури:

• відкрито понад 150 українських гімназій;

• українську мову визнано державною;

• прийнято закон про обов’язкове вивчення української мови, історії, географії України, історії української літератури;

• вийшло з друку кілька мільйонів примірників українських підручників;

• відкрито два українських державних університети — у Києві та Кам’янці-Подільському;

• у російських університетах (Київському, Харківському, Одеському) почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права;

• засновано широку мережу загальнокультурних закладів та установ:

Державний український архів,

Національну галерею мистецтв,

Український історичний музей,

Українську національну бібліотеку,

Український театр драми та опери,

Українську державну капелу під керівництвом О. Кошиця,

Державний симфонічний оркестр під керівництвом О. Горілого

• у листопаді 1918 р. відкрито Українську академію наук, президентом якої став В. Вернадський. Мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний та соціально-економічний.

Перші академіки: Д. Багалій, А. Кримський, М. Петров, С. Смаль-Стоцький, B.Вернадський, М. Кащенко,C. Тимошенко, М. Туган-Барановсъкий, О. Левицький, П.Тутковський, В. Косинський, Ф. Тарнавський.

• Влітку 1918 р. було створено Українську автокефальну православну церкву на чолі з митрополитом В. Липківьским.