1. Організація виконання та захисту дипломної роботи

1.1. Вибір теми дипломної роботи

Діяльність студента по виконанню дипломної роботи починається з вибору ним теми дипломної роботи та її керівника. Тематика дипломної роботи бакалавра визначається, як правило, на третьому курсі навчання. Обираючи тему слід пам’ятати, що наукові дослідження чи розробки, покладені в основу дипломної роботи бакалавра, можуть стати основою для виконання подальших досліджень в ході написання дипломної роботи спеціаліста або магістра.

Назва теми дипломної роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати суті наукової чи виробничої проблеми (задачі), вирішенню якої присвячена робота, вказувати на мету досліджень та їх завершеність. У назві не слід використовувати ускладнену термінологію, яка має псевдонауковий характер та в якій не відбито достатньою мірою сутність вирішуваної проблеми.

Керівниками дипломних робіт призначаються професори, доценти, викладачі та висококваліфіковані спеціалісти виробництва. Керівник роботи проводить індивідуальну співбесіду з прикріпленим студентом, вони спільно розробляють календарний план, програму і методику досліджень, визначаючи місце, періодичність та тривалість проведення консультацій, встановлюють термін подання роботи на кафедру для попереднього захисту.

Вибір теми дипломної роботи та її керівника документально підтверджується написанням заяви (додаток А), в якій вказується кафедра, на якій виконуватиметься робота, назва роботи, шифр змістового модуля з галузевого стандарту вищої освіти, якому відповідатиме зміст роботи, місце проходження виробничої переддипломної практики, науковий ступінь, вчене звання прізвище та ініціали керівника дипломної роботи. Заява подається студентом завідуючому випусковою кафедрою, на якій буде виконуватись дипломна робота, для узгодження теми роботи і кандидатури її керівника, що посвідчується підписом завідуючого. Після цього заяви студентів подаються випусковими кафедрами в деканат, який готує наказ про затвердження тем дипломних робіт та їх керівників, що затверджується ректором.

Тематика дипломних робіт повинна відповідати напряму підготовки фахівця, сучасним еколого-економічним умовам та вимогам виробництва, а також науковому напрямкові діяльності професорсько-викладацького складу випускової кафедри. Під час вибору теми дипломної роботи необхідно пам'ятати про те, що вона мас бути актуальною, мати практичне значення, сприяти вирішенню конкретних завдань щодо оцінки та прогнозування розвитку сучасної екологічної ситуації, забезпечення техногенно-екологічної та радіаційної безпеки, оптимізації систем екологічного управління, охорони і раціонального використання природних ресурсів тощо.

Тематичними спрямуваннями дипломного проектування можуть бути:

1. Проектування комплексної системи управління станом довкілля, екологічного моніторингу, техногенно-екологічної безпеки, системи екологічного менеджменту суб'єкта господарської діяльності.

2.  Прогнозування розвитку природно-ресурсного потенціалу конкретної адміністративно-територіальної одиниці (області, району, міста або кількох областей регіону) з метою визначення природних передумов соціально-економічного, екологічно зорієнтованого сталого розвитку тієї чи іншої території для збереження гармонійних відносин між біосферою та виробничою діяльністю людини.

3.  Оцінка сучасної екологічної ситуації території промислового комплексу та розробка заходів по її поліпшенню.

4.  Комплексна (інтегральна) оцінка стану або якості навколишнього середовища з урахуванням різних впливів на нього.

5.  Проект розрахунку нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) забруднюючих речовин в атмосферу для конкретного суб'єкта господарської діяльності.

6.  Проект розрахунку норм спеціального водокористування та нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин у водне середовище для конкретного суб'єкта господарської діяльності.

7.  Проект нормативів утворення відходів, їх знешкодження, утилізації або рекуперації для конкретного суб'єкта господарської діяльності.

8.  Вивчення впливу природних і антропогенних чинників на екологічний стан агро- та лісових екосистем.

9.  Вивчення напрямів формування й управління сталим розвитком урбо-, агро- та лісових екосистем.

10. Вивчення ґрунтотворних та гідрологічних процесів в екосистемах, міграції ксенобіотиків і радіонуклідів у трофічному ланцюгу грунт-рослина-тварина-людина.

11. Біоіндикація та біотестування довкілля. Оцінювання екологічного ризику територій.

12. Дослідження впливу різних чинників довкілля (переважно антропогенною походження) на біосистеми й агросистеми різного рівня інтеграції (організмового, популяційного, біоценотичного тощо).

13. Використання імунних і стійких до шкідливих організмів сортів і гібридів, біологічних препаратів різної природи для захисту й охорони рослин і тварин, а також сільськогосподарської продукції, з метою зменшення пестицидного навантаження на навколишнє природне середовище.

14. Розроблення технологій біологізації й екологізації аграрного та лісогосподарського виробництва шляхом реалізації системного підходу до організації сільськогосподарських і лісових ландшафтів, екологозабезпеченого земле- та лісокористування.

15. Удосконалення та створення нових ресурсозберігальних технологій використання органічних, мінеральних та органо-мінеральних добрив, управління процесами обміну речовин і енергії в лісових та агроекосистемах з метою підвищення їх стійкості та продуктивності.

16. Застосування сучасник методів моніторингу, зокрема кризових явищ, що відбуваються в урбоекосистемах, лісових і сільськогосподарських ландшафтах шляхом використання дистанційного аерокосмічного зондування, геоінформаційних технологій, створення спеціальних програмних комплексів, баз агро- та лісоекологічних даних з метою запобігання забрудненню сільськогосподарської та лісогосподарської продукції та використання при підготовці управлінських рішень.

17. Розроблення математичних моделей, сценарію та технологій формування урбо-, агро- та лісових екосистем різної спеціалізації з оптимальними витратами ресурсів за різних форм господарювання й екологічне обґрунтування застосування їх у практиці.

18. Дослідження біоти урбо-, агро- та лісових екосистем з метою з'ясування закономірностей поширення аборигенної й адвентивної синантропної флори.

19.  Вивчення коеволюції розвитку корисних і шкідливих організмів, їх консортивних зв'язків, екологічної стійкості лісових і сільськогосподарських рослин і тварин до несприятливих чинників середовища.

20.  Вивчення чинників і обсягів техногенного впливу на урбо-, агро-, лісові та водні екосистеми, визначення його наслідків на розвиток біоти, продуктивність екосистем.

21.  Розроблення та застосування технологій і регламентів виробництва екологічно безпечної продукції, зокрема за допомогою альтернативних систем землеробства.

22.  Проблеми аут- і популяційної екології й екології екосистем. Вивчення структурно-функціональної організації популяцій, угрупувань рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів в урбо-, агро- та лісових екосистемах.

23.  Вивчення негативних змін землекористування, пов'язаних із деградацією ґрунтового покриву, забрудненням водних об'єктів продуктами ерозії.

24.  Розроблення комплексних заходів щодо відновлення екологічної рівноваги в урбо-, агро- та лісових ландшафтах за зміни форми земельних відносин.

25. Вивчення процесів евтрофікації водних об'єктів, екологічне нормування якості водних екосистем.

26.  Оцінювання антропогенного навантаження на басейни річок, методи моніторингу стану водних екосистем, поліпшення екологічного стану в басейнах річок методами залуження, лісорозведення тощо.

27.  Радіоекологія та її вплив на екосистеми різних рівнів.

28.  Вивчення й розроблення ефективних методів екологічного контролю, управління, екологічного аудиту, експертизи та маркетингу в сільськогосподарському та лісогосподарському виробництві.

29.  Дослідження соціоекологічних показників і розроблення стратегій сталого розвитку агроекосистем сільських селітебних територій та регіонів.

30.  Комплексна оцінка як надійна наукова база реалізації державної політики в галузі екологічної безпеки

31.  Оцінка екологічного стану довкілля.

32.  Чинники екологічного стану і екологічної небезпеки.

33.  Оцінка природних умов виробництва України.

34.  Інтегральна оцінка природно-кліматичних умов.

35.  Оцінка комплексу екологічних умов виробництва.

36.  Оцінка екологічного стану земельних ресурсів.

37.  Інтегральна оцінка деградації земельних ресурсів.

38.  Оцінка екологічного стану водних ресурсів.

39.  Інтегральна оцінка екологічного стану водних об’єктів.

40.  Оцінка екологічного стану атмосферного повітря.

41.  Інтегральна оцінка забруднення атмосферного повітря.

42.  Оцінка стану і ризику техногенно-екологічної небезпеки в Україні.

43.  Інтегральна оцінка небезпечних екологічних явищ.

44.  Територіальні особливості ризиків екологічної небезпеки.

45.  Інтегрована оцінка впливу екологічного стану довкілля на здоров’я населення і якість життя людини.

46.  Основні фактори впливу довкілля на здоров’я населення.

47.  Залежність здоров’я населення від стану забруднення природних сфер.

48.  Вплив небезпечних забруднювачів довкілля на стан здоров’я людей.

49.  Вплив стану довкілля на медико-демографічні характеристики та проблеми охорони здоров’я населення.

50.  Кількісна оцінка взаємозв’язків суспільства і довкілля.

51.  Вивчення перспектив впровадження екологічного менеджменту на підприємствах Житомирської області.

52.  Оцінка життєвого циклу продукції та розробка заходів щодо зменшення його впливу на довкілля.

53. Органічне виробництво як основний напрямок екологізації сільського господарства.

54.  Дослідження енергетичного потенціалу твердих побутових відходів в Житомирській області.

55.  Використання вторинних ресурсів як один із напрямів вирішення проблеми ресурсозбереження в Україні.

56.  Вивчення стану поводження з твердими побутовими відходами в Житомирській області та розробка заходів щодо його поліпшення.

Зміна теми дипломної роботи після її затвердження дозволяється у виключних випадках і оформлюється додатковим наказом за підписом ректора. Підставою для такої зміни може бути: відсутність можливості збирання матеріалів, необхідних для виконання дипломної роботи за затвердженою темою на належному рівні через реорганізацію, банкрутство, зміну форми власності бази практики: зміна місця роботи, проживання керівника дипломної роботи, його вихід на пенсію тощо.