6.040106 – «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

Виконав	______________________________________ (особистий підпис, повні прізвище, ім’я, по-батькові автора роботи)
Науковий керівник	______________________________________ (особистий підпис, науковий ступінь, вчене звання, повні прізвище, ім’я, по-батькові)

Житомир 2015

Додаток ж

(приклад реферату дипломної роботи бакалавра)

Реферат

Дипломна робота містить ____ сторінок, ____ таблиць, ____ рисунків, ____ додатків.

Список використаних літературних джерел налічує _____ позицію.

Ключові слова: техногенна безпека, екологічна безпека, потенційно небезпечний об'єкт, хімічно небезпечний об'єкт, небезпечні метеорологічні та геологічні явища

В 2014–2015 рр. проводились дослідження згідно затвердженого завдання на виконання дипломної роботи, куди увійшли питання оцінки стану техногенної та екологічної безпеки на території Житомирської області.

Розділ 1 роботи присвячений аналізу літературних джерел з теми дослідження та обґрунтуванню вибраного напряму досліджень. На підставі огляду літературних джерел в ньому висвітлені питання ролі екологічної і техногенної безпеки в забезпеченні національної безпеки України.

В розділі 2 наведена програма і методика проведення досліджень, а також дана характеристика умов проведення досліджень.

Розділ 3 роботи присвячений висвітленню питань оцінки стану екологічної і техногенної безпеки на території Житомирської області та її динаміці за останні три роки.

Додаток з

(приклад вступу до дипломної роботи)

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Важкі метали займають сьогодні одне з провідних місць серед антропогенних забруднювачів педосфери. Потрапляючи в грунт в кількостях, що перевищують їх гранично-допустимі концентрації, вони негативно впливають на екологічні функції грунту, його хімічні і фізичні властивості, погіршуючи тим самим родючість і таким чином виявляючи прямий вплив на фітоценози.

Традиційно проблема забруднення важкими металами компонентів довкілля розглядалась по відношенню до територій великих мегаполісів та урбоекосистем, розташованих у регіонах з високим ступенем концентрації промислового виробництва, тоді як аграрні регіони залишились переважно поза увагою дослідників. Дослідження, які проводились, стосувались, насамперед, земель бувших колективних сільськогосподарських підприємств, тоді як землі присадибного фонду взагалі не піддавались агроекологічному моніторингу, в тому числі й в напрямку оцінки забруднення їх важкими металами.

Враховуючи те, що основна частка овочів і картоплі в сучасних умовах виробляється у приватному секторі, виключно актуальними є питання оцінки екологічної якості продукції, отримуваної на землях присадибного фонду, адже її моніторинг також практично відсутній.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень була агроекологічна оцінка урбоедафотопів селітебної та рекреаційної зон м. Житомира, а також ґрунтового покриву і сільськогосподарської продукції, вирощеної в приватному секторі приміської 15-кілометрової селітебної зони, прилеглої до автомагістралей для розроблення ефективних заходів, спрямованих на детоксикацію забруднених важкими металами ґрунтів.

Для досягнення поставленої мети досліджень передбачалось вирішити наступні завдання:

– оцінити рівень забруднення рухомими формами важких металів (мідь, свинець, кадмій, цинк) ґрунтового покриву і фітоценозів селітебної та рекреаційної зон м. Житомира;

– встановити рівень забруднення рухомими формами важких металів (свинець, цинк, мідь, кадмій) ґрунтового покриву присадибних ділянок в приватному секторі приміської селітебної зони, прилеглої до автомагістралей;

– встановити рівень забруднення рухомими формами важких металів (свинець, цинк, мідь, кадмій) картоплі та овочів, вирощуваних на цій території;

– визначити особливості акумуляції важких металів (свинець, цинк, мідь, кадмій) в едафотопах і фітоценозах, що межують з автомагістралями:

– розробити заходи, спрямовані на детоксикацію забруднених важкими металами дерново-підзолистих ґрунтів.

Об'єкт дослідження – закономірності забруднення важкими металами урбоедафотопів і фітоценозів селітебних зон під дією антропогенних чинників.

Предмет дослідження – ґрунтовий покрив в межах селітебної зони м. Житомира і його 15-кілометрової приміської зони та рослинницька продукція, вирощувана в приватному секторі.

Методи дослідження. В процесі виконання роботи були використані загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: польовий (у процесі відбору ґрунтових та рослинних зразків); лабораторний (під час визначення вмісту важких металів у ґрунті та рослинах); біологічні (для визначення чисельності мікроорганізмів, аскорбатоксидазної активності грунту), вимірювально-ваговий (при визначенні фітотоксичності грунту, продуктивності фітомаси сільськогосподарських культур), порівняльно-розрахунковий і статистичний (під час розрахунку економічної ефективності застосування вапнякових матеріалів та обробки експериментальних даних).

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень знайшли практичне застосування, зокрема, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області при розробці екологічного паспорта області та регіональної доповіді "Про стан навколишнього природного середовища в Житомирській області"; Житомирським національним агроекологічним університетом при викладанні дисципліни "Екологічна безпека" для студентів спеціальності 6.07.0800 "Екологія та охорона навколишнього середовища". Акти про впровадження результатів досліджень у виробництво та навчальний процес наведені в додатках до дипломної роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати досліджень у 2008-2009 рр. апробовані на наукових семінарах і представлені на конференціях, зокрема: III–й Міжвузівській конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Сучасні проблеми екології" (Житомир, 2008), III–й Міжвузівській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Наука Молодь. Екологія – 2009" (Житомир, 2009).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 3 наукових працях, 1 з яких - у фахових виданнях, 2 публікації є одноосібними.

Основні положення, що виносяться на захист:

– техногрунти рекреаційної та селітебної зон м. Житомира забруднені рухомими формами міді, цинку та свинцю;

– в рослинницькій продукції, вирощеній на ґрунтах присадибних ділянок в межах індивідуальної житлової забудови м. Житомира, спостерігається підвищений вміст Сu, РЬ, Са і Zn, а найбільше забруднення фіксується по свинцю та кадмію;

– пріоритетними забруднювачами ґрунтів присадибних ділянок в населених пунктах приміської зони м. Житомира є мідь, цинк і свинець;

– в овочевій продукції та картоплі, вирощених на присадибних ділянках приміської зони м. Житомира, зафіксовано підвищений вміст кадмію, свинцю та цинку.