Нікопольський медичний коледж

Методична розробка теоретичного заняття № 9

Дисципліна: Мікробіологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Спеціалізація «Сестринська справа»

Тема: «Збудники повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій».

Курс І

Кількість навчальних годин: 2

І. Науково-методичне обґрунтування теми:

Дифтерія була відома ще в античний період. Сучасний період вивчення цієї хвороби почався ХІХ столітті, коли французькі лікарі Бретонно і Труссо описали цю хворобу і запропонували сучасну назву. Наприкінці ХХ століття у Східній Європі виникла епідемія дифтерії. Збудником коклюшу є паличка Борде-Жангу (Bordetella pertussis), свою назву ця "злісна" паличка отримала на честь вченого Ж. Борде і французького О. Жангу, які вперше її описали.. Коклюш є одним із самих заразних захворювань. Найчастіше хворіють діти дошкільного віку, на дорослих людей доводиться тільки близько 5-ти відсотків. В кінці ХІХ століття – на початку ХХ століття була всесвітня епідемія туберкульозу. Ця небезпека для людства стала поштовхом до значних відкриттів стосовно перемоги на туберкульозом. У 1882 р. німецький вчений Роберт Кох відкрив збудника туберкульозу, якого назвали його ім’ям – паличкою Коха, а зараз цього збудника називають мікобактерією туберкульозу.

ІІ. Навчальні цілі лекції:

Ознайомитись (L- I):

• Короткі дані про морфологію та біологічні властивості коринебактерій дифтерії.

• Патогенез дифтерії. Імунітет.

• Особливості взяття матеріалу для дослідження від хворих на дифтерію та транспортування його до лабораторії.

• Основні етапи лабораторної діагностики. Специфічне лікування.

• Профілактика.

Знати (L - II):

• Короткі дані про збудника коклюшу.

• Особливості взяття матеріалу для дослідження.

• Специфічна профілактика коклюшу.

• Мікобактерії туберкульозу.

• Морфологія, короткі дані про біологічні властивості збудника туберкульозу.

• Токсичні речовини. Патогенез туберкульозу. Імунітет. Правила збирання харкотиння, дезінфекція плювальниць.

• Заходи безпеки під час роботи.

• Лабораторна діагностика туберкульозу. Проба Манту.

• Специфічна профілактика.

• Протитуберкульозні хіміотерапевтичні препарати.

• Медична етика і деонтологія.

ІІІ. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця (виховні цілі):

• Виховання на рівні підсвідомості знань та умінь до організації здорового способу життя.

• Вміти орієнтуватися в визначенні розглянутих питань та понять.

• Давати визначенню дифтерія, кашлюк, дифтерія, туберкульоз та вміти проводити профілактичні заходи.

ІV. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна	Знати	Вміти
1. Попередні (забезпечуючі) дисципліни: фізіологія.	Знати визначення поняття організм та складові людського організму.	Давати визначення понять про здоров’я, фактори впливу на людський організм.
2. Наступні дисципліни (що забезпечуються): інфекційні хвороби	Розповсюдження дифтерії, туберкульозу, кашлюку.	Вміти провести профілактичні заходи для збереження здоров’я населення.
3.Внутрішньдисциплінарна інтеграція (теми даної дисципліни, з якими інтегрується та, що вивчається): Рикетсії. Хламідії. Мікоплазми. Патогенні гриби	Загальна характеристика рикетсій. Загальні дані про збудника висипного тифу. Імунітет. Взяття матеріалу і заходи безпеки. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика. Медична етика і деонтологія.	оформлення супровідної документації;  первинне висівання матеріалу на поживні середовища;  вибір препаратів для специфічного лікування та профілактики;