- •Дієслово як центральна частина мови, його категоріальне значення
- •Семантичні групи дієслова
- •3. Морфологічні категорії дієслова
- •4. Система дієслівних форм
- •5. Синтаксичні властивості дієслова
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •1. Дві основи дієслова
- •Структурні (морфологічні) класи дієслів
- •Загальна характеристика категорії виду
- •Видова пара. Способи і засоби творення видових пар
- •Творення форм недоконаного виду від доконаного
- •5. Поняття про роди дієслівної дії
- •6. Одно – та двовидові дієслова
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •Практичне заняття 10
- •2. Семантичні групи дієслів.
- •6. Система граматичних форм дієслова.
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •Завдання для самостійної роботи (із перевіркою на практичному занятті)
Загальна характеристика категорії виду
Категорія виду (аспект) – це дієслівна морфологічна категорія мішаного, словозмінно-словотвірного, типу, яка вказує на відношення дії, названої дієсловом, до її внутрішньої межі і результату. Ця категорія ґрунтується на протиставленні двох значень – недоконаного і доконаного виду.
Видові значення властиві всім дієсловам і всім дієслівним формам.
Розділ граматики, який вивчає дієслівний вид і всю сферу видових і суміжних з ними значень, називається аспектологією. Аспектологія розглядає також, наприклад, способи дієслівної дії, видові компоненти тексту, що виражаються недієслівною лексикою і засобами синтаксису.
Одні дієслова називають дію, обмежену в часі початком або кінцем. Це дієслова доконаного виду, вони відповідають на питання що зробити? Дієслова доконаного виду можуть мати такі додаткові значення:
початок дії: заговорило (радіо), вилетів (літак), зашумів (ліс), рушив (поїзд), загриміло, заплакали;
кінець (завершеність) дії: поїсти, надрукувати, виголосити (промову), скошено, підпишемо;
одноразовість (однократність) дії: кивнути, смикнути, гукнув, мигнув;
багатократність обмеженої в часі дії: понасмічувати, понамальовувати, попоїсти;
результативність дії: захистити (дисертацію), довести (теорему), розв’язати (задачу).
Доконаний вид характеризує дію такими рисами, як динамічність, граничність, обмеженість дії і маркованість її кінця.
Дієслова доконаного виду не мають форм теперішнього часу, а можуть мати лише форму давноминулого, минулого і простого майбутнього часу (був знайшов, знайшов, знайду), пасивні дієприкметники (проспіваний), активні дієприкметники доконаного виду (пожовтілий) та дієприслівники доконаного виду (проспівавши, пожовтівши).
Дієслова недоконаного виду виражають дію, незавершену, не обмежену в часі, без вказівки на її межу (початок, кінець), результат і відповідають на питання що робити?
Дієслова недоконаного виду можуть мати такі додаткові елементи значення:
1) постійна неперервність дії: тече річка, світить, та не гріє сонце золоте; синіє море;
2) регулярна повторюваність незавершеної дії: пригладжувати, приголублювати, призбирувати, відраховувати. Це значення виражається здебільшого префіксами при-, від- із суфіксами -ува-;
нерегулярна повторюваність дії, яка виникає час від часу: налагоджувати, підморгувати, підмовляти, поглядати, , посміюватися. Це значення виражається переважно префіксами на-, під-, по- із суфіксами -ува-, -а-;
здатність до дії, яка є постійною ознакою суб’єкта: пес кусається, корова б’ється, троянда пахне;
протяжність дії, яка означає рух у певному напрямку: бігти, летіти, нести, брести;
повторюваність дії, яка означає різноспрямований необмежений рух: бігати, літати, носити, бродити.
Недоконаний вид характеризує дію такими рисами: статичність, непервність, необмеженість у часі, безвідносність до її внутрішньої межі, тобто недосяжність до її кінця, немаркованість кінця дії.
Від дієслів недоконаного виду творяться минулий, теперішній та складний і складений майбутній часи (ліпив, ліплю, ліпитиму, буду ліпити), рідко пасивні дієприкметники (ліплений), активні дієприкметники недоконаного виду (зеленіючий) та дієприслівники недоконаного виду (ліплячи, зеленіючи).
