Література:

1. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм (XV – XVIIІ ст.). – К., 1995.

2. Гарен Э. Проблемы итальянского Возрождения. – М., 1986.

3. Год Б.В. Виховання в епоху європейського Відродження (середина XIV — початок XVII століття). — Полтава, 2004.

4. Год Б.В. Епоха європейського Відродження в особах (історико-педагогічні нариси). — Полтава, 2006.

5. Год Б.В. Європейське Відродження: історія, політика, педагогічна думка (нариси). — Полтава, 2008.

6. Год Б.В. Педагогічна думка доби європейського Відродження (XV —XVI ст.): [ навч. посіб.-практикум ]. — Ч. 1. — Полтава, 2004.

7. Делюмо Ж. Цивилизация Возрождения. — Екатеринбург, 2006.

8. Дрепер Д. В. История умственного развития Европы. – СПб., 1886. – Т. 2.

9. История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. — Т. 2-3. — М., 1986.

10. История средних веков (V-ХVІІ вв.) : Хрестоматия / Сост. В. Е. Степанкова, А. Я. Шевеленко.– М., 1980. –Ч.2.

11. Магидович И. П. Очерки по истории Великих географических открытий. – М., 1983. – Т. 2.

12. Самаркин В. В. Историческая география Западной Европы в средние века. – М., 1976.

13. Советская историческая энциклопедия (статті про Коперніка, Бруно, Галілея, Кеплера).

14. Техника и её историческое развитие. От появления ручных орудий труда до становления техники машинно-фабричного производства. – М., 1979. – Т. 4.

15. Виргинский В. С. Очерки развития науки и техники XV – ХІХ вв. – М., 1984. – Т. 1.

Тема 2. Духовне життя Західної Європи в XV – першій половині XVII століття (4 години) План:

1. Поширення гуманістичних ідей в Європі.

2. Реформаційний рух у Західній Європі. Лютеранська, кальвіністська та королівська реформаційні церкви.

3. Контрреформація. Діяльність ордену єзуїтів.

4. Релігійні війни в Європі. Тридцятилітня війна.

Методичні поради:

У попередній темі Вами було розглянуто гуманізм як підсумок розвитку суспільної думки пізнього Середньовіччя і як початок становлення сучасного світогляду. Критикуючи релігійну картину світу, діячі Відродження так і не визначили своє місце між середньовічною вірою в чудеса і науковим підходом до аналізу дійсності. Вони швидше прагнули встановити паритетні відносини між ними. При цьому слід пам’ятати, що найпрогресивніші з них, прагнули до створення гармонійного світу, а передумовою цього вони вважали розкріпачення особистості. Саме на цьому шляху, стояла католицька церква, яка утримувала під своїм схоластичним впливом переважну більшість населення Європи.

На початку XVI століття в західноєвропейських країнах розпочався масовий рух, направлений на здійснення глибокої реформи католицької церкви – Реформація. Студенти повинні виокремити її різноманітні форм – теологічні диспути, виступи в газетах, народні повстання, релігійні війни, церковні розколи та утворення нових, непідвласних католицькій церкві, релігійних об’єднань і навіть нових церков. Вони доходять до висновку, що Реформація була направлена на оновлення віровчення, культу та організації діяльності католицької церкви.

На основі історичних документів, студенти повинні проаналізувати реформаторські ідеї Мартіна Лютера (монархізм) і Ульріха Цвінглі (республіканізм).

Інтерес аудиторії може викликати діяльність активного борця з католицизмом французького теолога Жана Кальвіна. Започаткований ним у Франції гугенотський рух привів до розколу єдиної церкви в країні.

Зазначимо, що в історії країн Західної Європи Реформація відіграла важливу роль. Окрім політичних і соціальних наслідків, вона стала справжнім переворотом у духовному житті суспільства, який змінив систему моральних орієнтирів людей. А лідери реформаційного руху запропонували такі норми і правила поведінки, які створили в суспільстві моральну атмосферу, найбільш сприятливу для розвитку капіталізму.

Розглядаючи третє питання теми, необхідно з’ясувати основний зміст Контрреформації, яка здійснювалася двома напрямами: оновлення самої католицької церкви засобами поміркованих реформ з метою повернення довіри людей і рішучої боротьби з протестантизмом. Ініціатором останньої був іспанський дворянин Ігнатій Лойола, який в 1540 році заснував орден єзуїтів. Аналізуючи його діяльність, радимо звернути увагу на такі основні засоби впливу єзуїтів на суспільство як виховання і державна служба.

Четверте питання практичного заняття присвячено аналізу основних рішень Тридентського собору 1545 року (католицька реформа), аналізу ситуації в англіканській церкві та боротьбі католиків з лютеранською церквою («релігійні війни»).

Аналізуючи міжнародні відносини першої половини XVII століття, студенти повинні з’ясувати основні причини та наслідки Тридцятилітньої війни 1618 – 1648 років, яка змінила ситуацію в міждержавних стосунках у Європі.