Міністерство освіти і науки Полтавський національний педагогічний університет імені в.Г. Короленка

Історичний факультет

Кафедра всесвітньої історії та методики викладання історії

ЗАХІДНИЙ СВІТ У РАННІЙ НОВИЙ ЧАС

(навчально-методичний комплекс

для студентів IІ курсу історичного факультету)

Галузь знань: 01. Освіта

Напрям підготовки: 014. Середня освіта

Укладач: Год Б.В.,

доктор педагогічних,

кандидат історичних наук,

професор

Полтава – 2017

Тема 1. Винаходи та відкриття в галузі природничих наук і техніки в XV – XVII століттях (2 години)

План:

1. Загальна характеристика епохи Відродження та її вплив на наукову думку.

2. Технічний прогрес в різних галузях індустрії в XV-XVII ст.

3. Передумови, характер і значення Великих географічних відкриттів.

4. Розвиток природничих наук в XV-XVII ст. Революція в галузі астрономії (Копернік, Бруно. Галілей, Кеплер).

Методичні поради:

Тема семінарського заняття присвячена «науковому прориву Відродження» – одному з найзнаковіших періодів в історії людської думки. Це був час, у якому під впливом внутрішніх змін відбулося пробудження творчих сил – продуктивних, духовних – середньовічної Європи. З іншого боку, унаслідок результативних контактів зі Сходом в Європу проникають нові духовні віяння – нові арабські, призабуті античні тощо. Це й стало підґрунтям того наукового прориву, який мав місце в Європі в XV-XVII ст.

При розкритті першого питання слід зауважити, що нас цікавить не сама епоха Відродження – явище епохальне. Тому вмістити його в межі семінарського заняття неможливо. Мова йтиме про зародження нового світогляду, нового типу мислення, яке відбулося в той час. Студент повинен з’ясувати основні складники нового (гуманістичного) світогляду: гуманізм, антропоморфізм, натуралізм, раціоналізм, критицизм тощо.

Даний період позначився небаченим раніше проривом в економіці, особливо в базових галузях – землеробстві, металургії, гірничій справі, транспорті, виробництві зброї тощо. Саме в цей час відбулися нові відкриття і винаходи в різних галузях, що заклали підмурівок подальшого технічного прогресу людства. Показовим є той факт, що особливістю розвитку науки на даному етапі був її прагматичний характер. Тому завданням студентів при підготовці другого питання плану є встановлення передумов і чинників, що зумовили починаючи з XV ст. прогрес в економіці Європи. Також слід простежити основні принципові винаходи та нововведення в базових галузях.

Великі географічні відкриття становлять цілу епоху в історії людства як в силу своїх хронологічних меж (майже три століття), так і завдяки своїй глобальній значущості. Перш за все студенти повинні визначити передумови – соціально-економічні, внутрішньо-та зовнішньополітичні, науково-технічні й навіть вплив людського чинника – даних подій. Після цього необхідно простежити хронологію та напрями основних подорожей. Нотатки в конспекті можна зробити у вигляді таблиці. Обов’язковою є робота з мапою. Характеризуючи наслідки географічних відкриттів, логічно поділити їх на групи – політичні, соціально-економічні, наукові, демографічні тощо. При цьому слід уникати однобокості при трактуванні цих подій. Якщо для європейців відкриття стали чинником бурхливого подальшого розвитку, то для цілих народів вони принесли розпач і страждання, ганебне рабство, колоніальну експлуатацію тощо.

При розгляді останнього питання в центрі уваги має стати революція у галузі астрономії, що замінила усталену схоластичну геоцентричну систему устрою Всесвіту на геліоцентричну. При цьому основна увага студентів повинна бути приділена науковим здобуткам видатних учених того часу – Миколаю Коперніку, Джордано Бруно, Галілео Галілею та Іоганну Кеплеру та ін.