3. Групи методів науково-педагогічних досліджень, їх характеристика.

1. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ.

• спостереження

• опитування (бесіда, анкетування, інтерв'ю)

• вивчення шкільної документації

• аналіз результатів діяльності

• експеримент

• рейтинг

• узагальнення незалежних характеристик

2. МЕТОДИ РОБОТИ З ЛІТЕРАТУРОЮ.

• бібліотечно-бібліографічні

• логічної обробки матеріалу

• творчої діяльності

3. МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ.

• реєстрування

• ранжування

• моделювання

• статистичні методи

1. Методи вивчення досвіду

Спостереження

є найдавнішим емпіричним(чуттєвий досвід сприймання) методом педагогіки.

Спостереження, як метод дослідження – це більш або менш продовжене в часі споглядання явищ, процесів, об'єктів, які вивчаються.

Даний метод використовується в усіх науках без виключення, і тому являється універсальним методом.

Наукове спостереження від епізодичного споглядання відрізняється тим, що має спеціальну мету, визначені об'єкти спостереження і проводиться систематично без втручання дослідника в навчально-виховний процес.

Метод спостереження надзвичайно важливий. Без нього не може обійтись жодне педагогічне дослідження, чи то теоретичне, чи експериментальне в області дидактики, чи дослідження в області виховання. На перший погляд здається, що цей метод простий. Можливо це тому, що спостережливість як якість сосбистості притаманна більшості людей. Якщо вже говорити про спостережливість як якість особистості, то необхідно підкреслити, що нікому вона так не допомагає в щоденній роботі, як учителю.(Адже динамізм педагогічних ситуацій, які постійно змінюються, настільки багатогранний, що тільки при умові “всебачення” вчитель в змозі приймати правильні рішення, розумно керувати педагогічним процесом). Вчитись спостерігати, розвивати у собі спостережливість – важливе завдання кожного вчителя. Вдвічі важливіше це для того педагога, який вирішив присвятити себе не тільки педагогічній діяльності, а й дослідженням в області педагогіки.

Метод спостереження має і свої недоліки.

По-перше, не завжди є можливість співставити, порівняти дані спостережень певних явищ із подібними явищами, які відбуваються в інших ситуаціях. Але для того, щоб висновки були справді наукові, аргументовані, таке співставлення є іноді необхідним.

По-друге, щоб отримати достатньо даних для певного висновку, необхідно іноді провести величезну кількість спостережень, зафіксувати сотні і тисячі окремих фактів. Це не завжди можливо, іноді у дослідника не вистачає терпіння і він робить поспішні висновки, які не являються цінними для науки.

Вимоги до спостереження:

1. Чіткість мети.

2. Систематичність, різнобічність.

3. Достатня кількість фіксованих фактів.

4. Своєчасність, правильність, об'єктивність.

5. Ретельна, вдумлива обробка матеріалу.

6. Простота і економність техніки запису.

7. Відсутність упередженості в тлумаченні матеріалу.

Організація і техніка спостереження:

1. Визначається мета і завдання спостереження, які підпорядковані загальній меті дослідження.

2. Складається план спостереження, де вказується:

• його тривалість;

• коли конкретно (час, пора року та ін.) необхідно вести спостереження.

3. Складається детальна програма або методика спостереження.

4. Визначається кількість об'єктів, за якими буде вестись спостереження. Адже, якщо послідовне, то може спостерігати дослідник, якщо паралельне, то дослідник повинен підготувати собі помічника.

5. Розробляється техніка фіксації явищ, об'єктів, що спостерігаються.

Фіксація може бути різноманітна:

1. Протокольний запис всього, що спостерігалось.

2. Вибірковий запис найбільш характерних чи важливих на думку дослідника даних.

3. Записи в щоденнику дослідження.

4. Матричний запис, який передбачає фіксацію кількісних показників у спеціально підготовленій таблиці.

5. Скрите фотографування.

6. Магнітофонний запис та інші.

За допомогою лише методу спостереження неможливо розкрити глибинні процеси педагогічних явищ. Він дає лише загальне і неповне уявлення про об'єкти дослідження. Це – переважно початковий етап дослідження. Тому в педагогіці використовуються і інші методи, які допомагають зібрати додаткові дані для дослідження.

Опитування

• бесіда;

• анкетування;

• інтерв'ю.

Бесіда. Це теж один із самих давніх, давно відомих способів двостороннього або багатосторонього спілкування між людьми. Бесіда, як метод дослідження, часто використовується з метою отримати додаткові дані, скоректувати ті, які вже отримали за допомогою інших методів. Мистецтво вести бесіду – не проста справа. Особливо це стосується бесіди, як методу дослідження. Адже наукова цінність матеріалів, отриманих таким шляхом, знаходиться в прямій залежності від педагога-дослідника, його вміння викликати симпатію до себе у співбесідника, викликати у нього бажання до правдивої розмови.

Бесіда є:

• індивідуальна;

• групова.