14

Херсонський базовий медичний коледж Херсонської обласної ради пцк хіміко-біологічних дисциплін

Контрольна робота та питання до диференційного заліку

з аналітичної хімії

для студентів спеціальності 5.120 20 101“Фармація”.

(Заочна форма навчання II курс)

Викладач хімії Бочкарьова Т.В.

Розглянуто та схвалено на засіданні

П(Ц)К хіміко - біологічних дисциплін

Протокол № 5від 11.01. 2016р

Голова П(Ц)К _____Т.В.Бочкарьова

М.Херсон

2016

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальну програму з дисципліни ”Аналітична хімія” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12020101 “Фармація” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

“Аналітична хімія” як дисципліна професійного-практичного циклу забезпечує проведення якісного і кількісного аналізу іонів, речовин та сумішей відомого і невідомого складу, контроль якості лікарських засобів у фармації.

Вивчення аналітичної хімії майбутніми фахівцями в галузі фармації закладає теоретичні основи і надає практичні навички, необхідні для опанування ними профільних дисциплін.

Дисципліна “Аналітична хімія” ґрунтується на знаннях неорганічної, органічної хімії, техніки лабораторних робіт і є основою для вивчення фармацевтичної хімії.

Лабораторний практикум з якісного аналізу рекомендовано виконувати напівмікрометодом, вивчаючи специфічні фармакопейні реакції ідентифікації на катіони згідно з кислотно-основною класифікацією та аніони, які класифіковані за розчинністю солей Барію та Арґентуму.

Для самостійної роботи студентів і для контролю їх знань пропонується використання алгоритму “Характеристика йону (катіону/аніону)”:

1. Належність до аналітичної групи.

2. Забарвлення в розчині. Ступінь окиснення. Розчинність солей у воді.

3. Формула і властивості основи/кислоти, що характерні для йону.

4. Здатність гідролізувати (реакція гідролізу).

5. Наявність окисно-відновних властивостей.

6. Здатність до комплексоутворення.

7. Дія групового реагенту (хімізм, аналітичний ефект).

8. Реакції ідентифікації на іон (умови проведення, хімізм, аналітичний ефект).

9. Застосування сполук у медицині та їх біологічна роль.

Підсумком навчальної практики з якісного аналізу є дослідження розчиненої у воді солі невідомого складу.

У розділі кількісного аналізу пропонується вивчення методів титриметричного аналізу, основаних на реакціях кислотно-основної, окисно-відновної взаємодії, реакціях осадження, комплексоутворення; найпоширеніших у лабораторній практиці фізико-хімічних (інструментальних) методів аналізу: оптичних (рефрактометрія, фотометрія, поляриметрія), електрохімічних та хроматографічних.

При вивченні титриметричних методів аналізу пропонується використання алгоритму “Характеристика методу об’ємного аналізу”:

1. Сутність і основне рівняння методу.

2. Робочий розчин (методика приготування).

3. Вихідний стандартний розчин (методика приготування).

4. Стандартизація титранту (методика, хімізм, розрахунки).

5. Індикатор, його дія.

6. Умови титрування.

7. Способи титрування.

8. Приклади застосування методу в аналізі лікарських препаратів и (методика, хімізм, розрахунки).

Навчальна практика з кількісного аналізу включатиме експериментальні роботи з приготування розчинів, встановлення вмісту розчиненої речовини в розчині, концентрації розчинів, вимірювання фізико-хімічними (інструментальними) методами аналітичних сигналів та їх обробка з метою ідентифікації речовин або визначення кількісного складу розчинів.

Оцінювання навчальної практики повинно враховувати правильність техніки виконання роботи, точності отриманих результатів, якості оформлення.

Як зазначено у пояснювальній записці до затвердженого примірного навчального плану, курс аналітичної хімії передбачає вивчення питань з охорони праці в галузі. До таких питань належать правила безпечної роботи в лабораторії аналітичної хімії; робота з отруйними, сильнодійними, горючими і легкозаймистими речовинами.

Після вивчення навчальної дисципліни у студентів повинні бути сформовані компетенції:

• загальнопрофесійні: володіння методами ідентифікації; випробування речовин на чистоту; кількісного визначення досліджуваних речовин;

• спеціалізовано-професійні: здатність використовувати професійно-профільовані знання й практичні навички в галузі аналітичної хімії для дослідження фармацевтичних об’єктів.

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

• мету вивчення дисципліни “Аналітична хімія”;

• основні аналітичні операції, види хімічного посуду і техніку його використання;

• методи якісного аналізу;

• аналітичну класифікацію катіонів та аніонів;

• якісні реакції, що використовуються у фармацевтичному аналізі;

• методику визначення вмісту домішок у лікарських препаратах;

• хід якісного аналізу невідомої речовини;

• методи кількісного аналізу;

• ОСНОВНІ поняття титриметричного методу аналізу;

• класифікацію та характеристику титриметричних методів;

• техніку приготування первинних і вторинних стандартних розчинів;

• сутність і застосування фізико-хімічних методів аналізу (рефрактометричного, поляриметричного, фотометричного, потенціометричного, йонообмінної та тонкошарової хроматографії).

Студенти повинні вміти:

• дотримувати правил безпечної роботи в хімічній лабораторії;

• підбирати лабораторний посуд та обладнання за призначенням;

• визначати катіони й аніони досліджуваних речовин;

• проводити ідентифікацію досліджуваних речовин хімічними та фізико-хімічними методами;

• зважувати на терезах різних типів;

• відмірювати рідини за допомогою вимірювального посуду;

• готувати первинні і вторинні стандартні розчини;

• проводити стандартизацію титрантів;

• проводити кількісний аналіз хімічними та інструментальними методами;

• виконувати розрахунки за результатами аналізу;

• аналізувати одержані результати.

Тема №1 Швидкість хімічних реакцій, хімічна рівновага

1. Що вивчає хімічна кінетика і яке її теоретичне та практичне значення?

2. Як впливає концентрація реагентів на швидкість хімічних реакцій і як називають основний закон кінетики?

3. Що означає кінетичне рівняння? Напишіть кінетичні рівняння для таких реакцій:

а) окиснення сульфур (IV) оксиду;

б) синтезу аміаку;

в) взаємодії заліза з хлором;

г) взаємодії водню з хлором;

д) розкладання оксиду нітрогену (V).

4. Який фізичний зміст і розмірність константи швидкості хім. реакції і від чого вона залежить?

5. Що таке температурний коефіцієнт швидкості й енергія активації реакції? Яке значення цих параметрів для хімічних та біологічних реакцій?

6. Як поділяються хімічні реакції за ознакою оборотності?

7. Хімічна рівновага. У чому суть принципу Ле-Шательє?

8. Напишіть математичний вираз константи рівноваги для оборотних реакцій:

а ) 2SO₃ 2SO₂ + O₂ в) 2О₃ 3О₂

б ) 2СO(г) 2C (гр) + O₂ (г) г) СО(г) +2Н₂ (г) СН₃ОН (г)

9. Яким чином можна змістити рівновагу хімічних реакцій? Пояснити прикладами.

10. Теорія хімічної кінетики.

11. У скільки разів збільшиться швидкість хімічної реакції при підвищенні

Температури від 25 до 75ºС, якщо γ=2?

Тема №2 Рівновага в розчинах електролітів

12. Теорія електролітичної дисоціації. Сильні і слабкі електроліти. Наведіть приклади.

13. Кислоти – з точки зору теорії Арреніуса.

14. Солі – з точки зору теорії Арреніуса.

15. Роль електролітів у життєдіяльності організму. Напишіть формули найважливіших іонів, які надходять до складу різних біологічних рідин.

16. Константа дисоціації.

17. Суть протолітичної теорії Бренстеда – Лоурі.

18. Іонний добуток води. поняття про рН середовища.

19. Яка з фізіологічних рідин організму має найбільшу, а яка – найменшу кислотність? Яким чином підтримується стале значення рН біологічних рідин?

20. Буферні системи. Механізм їх дії на організм людини.

21. Що розуміють під гідролізом взагалі і гідролізом солей конкретно? навести відповідні приклади.

22. Які з наведених солей зазнають гідролізу: CoCl3;AlCl3; KCN; CuSO₄ ;Al₂S_3; KNO₃ Скласти рівняння відповідних реакцій.

Тема №3 Комплексні сполуки (КС)

23. Визначте ступінь окиснення центрального атома у координаційних сполуках і назвіть за систематичною номенклатурою:

[ Cr (NH3)6] Cl3 ; Na [Al(OH)₄(H₂O)₂] ; [Cu (SCN)2 (NH3)2] ;

[ Cr (NH3)5Br] SO4 ; K2[HgI4]; Fe(CO)₅

24. Складіть формули К.С.

а) пентаамінтіоціонаткобальт (III) нітрит;

б) натрій дитіосульфатоаргентат;

в) калій дигідроксотетрахлороплатинат (IV);

г) дигліцинокупрум (ІІ) моногідрат;

д) гексаакваферум(III) хлорид.

25. Напишіть координаційні формули сполук кобальту, якщо координаційні числа йона Со (III) дорівнює 6:

а) CoCl3 · 4H2O ; б) CoBr3 · 2NH3· H2O ; в) 3NaF · CoF6

26. Які комплексні сполуки належать до ізомерів? Назвіть приклади структурної, геометричної, гідратної та оптичної ізомерії К.С.

27. Напишіть математичний вираз константи стійкості комплексних іонів:

[HgI4]^2– ; [Fe(CN)6]^3–

Який зв'язок констант стійкості та дисоціації комплексу зі стійкістю координаційних сполук у розчинах? Розмістіть наведені комплексні іони за зростанням їх стійкості в ряду:

[Со(NH₃) ₄]²⁺ →

[Zn(NH₃) ₄]²⁺ →

[Сu(NH₃) ₄]²⁺ →

28. Яка функція амінокислот у реакціях комплексоутворення? Який тип К.С. утворюється за їх участю?

29. До якого типу К.С. належить комплекс Fe(II) з порфіном? Яка його біологічна роль?

30. Допишіть реакції комплексоутворення:

а) AgCN + KCN → в) AlCl3 + 6 H2O →

б) Cr(OH)3 + KOH → г) CuBr2 + NH3 →

д) СuВr₂ + H₂N — CH₂ — COOH →

31. Що таке циклічні та внутрішньокомплексні сполуки? Наведіть приклади. Яке значення мають ці сполуки в аналітичній хімії та медицині?

32. Класифікація К.С. Наведіть приклади.

33. Властивості комплексних сполук: стійкість, дисоціація.