- •1. Поняття господарської діяльності, її ознаки та принципи. Господарська діяльність і
- •2. Господарські правовідносини як предмет господарського права, їх ознаки, склад і
- •3. Поняття та зміст підприємництва та некомерційної господарської діяльності.
- •4. Співвідношення господарського права з іншими галузями права.
- •5. Метод господарського права, його особливості.
- •6. Система господарського права.
- •7. Джерела господарського права, їх класифікація та загальна характеристика.
- •8. Принципи господарювання та підприємницької діяльності.
- •9. Поняття, ознаки та види суб’єктів господарювання.
- •11. Здійснення державної реєстрації суб’єктів господарювання.
- •12. Здійснення державної реєстрації суб’єктів господарювання за умов використання
- •13. Установчі документи суб'єкта господарювання та вимоги до них.
- •14. Модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю: поняття та загальні
- •15. Загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання.
- •16. Реорганізація суб’єктів господарської діяльності: поняття та види.
- •17. Поняття ліцензування. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
- •18. Поняття та види підприємств за законодавством України.
- •19. Правовий статус фізичних осіб – суб’єктів господарської діяльності.
- •20. Правовий статус, поняття та види господарських товариств.
- •21. Правовий статус державних та комунальних унітарних підприємств.
- •13.2. Комунальні унітарні підприємства
- •22. Правовий статус приватних підприємств.
- •23. Загальна характеристика об’єднання підприємств, їх правовий статус та види,
- •17.2. Організаційно-правові форми об'єднань підприємств
- •17.3. Правовий статус підприємства — учасника об'єднання підприємств
- •17.4. Правове положення промислово-фінансових груп
- •17.5. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії
- •24. Майно як об’єкт господарської діяльності. Джерела формування майна підприємства.
- •25. Право власності та інші правові режими майна. Право господарського відання та
- •26. Поняття, склад та сторони господарського зобов’язання.
- •27. Підстави виникнення і види господарських зобов’язань.
- •28. Поняття і значення договору в господарській діяльності.
- •29. Порядок та стадії укладення господарського договору. Порядок зміни та розірвання
- •30. Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин.
17.4. Правове положення промислово-фінансових груп
Підприємство може бути учасником промислово-фінансової групи (або транснаціональної промислово-фінансової групи, якщо до складу групи входять українські та іноземні юридичні особи).
Промислово-фінансова група є об'єднанням, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції.
До складу промислово-фінансової групи можуть входити промислові та інші підприємства, наукові та проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності. У складі промислово-фінансової групи визначається головне підприємство, яке має виключне право діяти від імені промислово-фінансової групи як учасника господарських відносин.
Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.
Порядок утворення та інші питання діяльності промислово-фінансових груп визначаються законом про промислово-фінансові групи, іншими нормативно-правовими актами.
17.5. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії
Асоційовані підприємства (господарські організації) — це група суб'єктів господарювання — юридичних осіб, пов'язаних відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі у статутному фонді та/або управлінні.
Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.
Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає тоді, коли одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/або установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів.
Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає тоді, коли між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства у статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України.
Про наявність простої чи вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано в органах преси відповідно до ст. 58 ГКУ.
Суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств), визнається холдинговою компанією. Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування відповідно до вимог ГКУ та законів України.
Якщо з вини контролюючого підприємства дочірнім підприємством було укладено (здійснено) невигідні для нього угоди або операції, то контролююче підприємство повинно компенсувати завдані дочірньому підприємству збитки.
Якщо дочірнє підприємство з вини контролюючого підприємства опиниться у стані неплатоспроможності й буде визнано банкрутом, то субсидіарну відповідальність перед кредиторами дочірнього підприємства нестиме контролююче підприємство.
Законом можуть визначатися й інші форми об'єднання інтересів підприємств: союзи, спілки, асоціації підприємців тощо.