1. Проведіть ідентифікацію вірусів діареї, ірт, пг-3, аві або рсі в реакціях дифузійної преципітації та імунофлуоресценції.

Вірусна діарея.

Будова вірусу.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лабораторна діагностика.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Інфекційний ринотрахеїт

Будова вірусу.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лабораторна діагностика.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Аденовірусна й респіраторно-синцитіальна інфекції

Будова вірусу.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лабораторна діагностика.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок викладача про роботу студента:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка:

Підпис

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 12

Розв’язання діагностичних задач.

Мета роботи: навчити студентів правильно ставити діагноз, орієнтуючись на наведені показники та симптоми.

Тривалість роботи: 2 години.

Матеріали і обладнання. Плакати, атласи, практикуми, методичні рекомендації, таблиці, фотографії, мультимедійне обладнання, програми.

Місце проведення: аудиторія кафедри епізоотології та інфекційних хвороб тварин, лабораторія кафедри, віварій.

Завдання:

1. На свинофермі захворіли поросята-сисуни та відлучені поросята. Захворювання мало такі клінічні ознаки: пригнічення, сонливість, підвищення температури тіла до 41 – 42 °С, слизисті витікання з носа й очей, кашель, задишка. Зовні здорові поросята раптово збуджувалися, робили манежні рухи, судомно рухали кінцівками, спостерігалися судоми шийних і жувальних м’язів, потім розвивався параліч м’язів кінцівок. Хвороба тривала від кількох годин до трьох діб. Загибель поросят сягала 60%. У деяких дорослих свиней відзначалися ознаки риніту й кон’юнктивіту, підвищення температури тіла. Через 3 – 4 доби дорослі свині видужували. Під час розтину загиблих поросят встановлено: слизові оболонки носової порожнини й гортані гіперемійовані, набряклі; осередки гострої катаральної бронхопневмонії. Оболонки головного й спинного мозку набряклі, з крововиливами.

2. На іподромі впродовж тижня захворіло 450 коней із 600. Клінічні ознаки: підвищення температури тіла до 39 – 41 °С (утримувалась 4 – 6 діб), втрата апетиту, сльозотеча, набряк повік, світлобоязнь, сухий кашель, задишка. У легенях прослуховувались бронхіальні хрипи й крепітація. Спостерігались незначне збільшення й болючість регіонарних лімфовузлів. Загибелі тварин не було.

3. На птахофабриці захворіли кури. Клінічно хвороба виявлялася пригніченням, сонливістю, зниженням апетиту, кашлем. Дихання утруднене, зі свистячими звуками при відкритому дзьобі й витягнутій догори і вперед шиї. Спостерігалися гіперемія кон’юнктиви одного чи обох очей, деформація очної щілини й виділення ексудату, що склеював повіки. Під третьою повікою накопичувалися казеозні маси. Під час розтину встановлено: на слизовій ротової порожнини білувато-жовтуваті чи фібринозно-сирнисті нашарування; у деяких казеозні пробки або слизисто-кров’янистий ексудат у просвіті гортані й трахеї.

4. На одній із ферм свинарського господарства виникло захворювання серед свиней різних вікових груп. Захворювання характеризувалося такими клінічними ознаками: підвищення температури тіла до 41 – 42 °С, пригнічення, слизисте витікання з носа, сухий кашель, сльозотеча. В ділянці рийки крустоподібні кірочки. Летальність — 5 %. Під час розтину загиблих тварин установлено: слизові оболонки носа, гортані, глотки, трахеї гіперемійовані, набряклі, із крапчастими крововиливами, у трахеї пінява рідина; лімфатичні вузли (заглоткові, бронхіальні) збільшені, з крововиливами. Іноді — емфізема легень і бронхопневмонія.

5. На птахофабриці швидко поширюється захворювання курей усіх технологічних груп. Виявляються пригнічення, сонливість, сльозотеча; утруднене дихання з «каркаючими» звуками, пронос, тремор голови, хиткість ходи, парез крил і ніг. Летальність молодняку сягає 100 %. У процесі розтину встановлено: катаральне запалення слизових оболонок очей, гортані, трахеї; слизові оболонки травного каналу гіперемійовані, крововиливи на переході залозистого шлунка в м’язовий і на біфуркації сліпих відростків.

6. Серед телят 5 – 6-місячного віку виникло захворювання, що мало такі клінічні ознаки: гарячка (39,5 – 42 °С), прискорене й утруднене дихання, гіперемія й набряклість кон’юнктиви та слизової оболонки носової й ротової порожнин, рясна сльозотеча, слиновиділення й витікання із носової порожнини слизистого чи слизисто-гнійного характеру, сильний кашель. Через 1 – 3 доби після появи перших ознак захворювання почалася профузна діарея. Безліч ерозій і виразок на слизовій оболонці ротової порожнини. Близько 10 % захворілих телят мали помутніння рогівки ока.

Захворюваність — 80, летальність — 8 %. Під час розтину встановлено: ерозії на слизовій оболонці губ, щік, гортані, стравоходу та сичуга; слизова оболонка тонкої кишки гіперемійована, з крововиливами.

7. На птахофабриці серед курок-несучок виникло захворювання, що характеризувалося такими клінічними ознаками: відсутність апетиту, млявість, сльозотеча, утруднене дихання, різке зниження несучості. На шкірі гребеня, борідок, повік, живота — блідо-жовтуваті цятки, які пізніше вкриваються сірою або червоно-бурою кров’янистою крустою. У ротовій порожнині деяких курей дифтеритичні плівки. Летальність — 5 %. Під час розтину птиці встановлено: на гребені, борідці, сережках, в основі дзьоба бородавчасті утвори, покриті бурою кров’янистою крустою; у деяких курей — дифтеритичне запалення слизової оболонки ротової порожнини.

8. На птахофабриці виникло захворювання молодняку. Клінічні ознаки: у курчат 1 – 2-місячного віку масові, тимчасові парези кінцівок, крил, шиї, хвоста. Змінено колір райдужної оболонки (сіроокість). Летальність — 2 – 3 %. Під час розтину птиці встановлено: пухлини у внутрішніх органах, частіше в яєчниках і сім’яниках; у печінці й селезінці множинні сіруваті пухлиноподібні осередки різного розміру; кишки катарально запалені; дифузно-осередкові потовщення нервових стовбурів.

9. На вівцефермі захворіли ягнята. Клінічні ознаки: короткочасне підвищення температури тіла на 1 – 2 °С, зниження апетиту, набряк підшкірної клітковини, набрякання повік; на малошерстих ділянках голови, внутрішній поверхні кінцівок і хвоста — розеоли, некротизовані папули, крусти. Загинуло двоє ягнят. Під час патологоанатомічного дослідження встановлено: на шкірному покриві наявність папул, везикул, пустул, кірочок, абсцеси й флегмони. Регіонарні лімфовузли дещо збільшені.

10. На свинофермі господарства захворіли поросята до 10-денного віку. Захворювання супроводжувалося блюванням, водянистими зеленувато-жовтими фекаліями зі шматочками молока, що зсілося, й неприємним запахом. Поросята скупчувалися. Шкірний покрив хворих тварин — сірого кольору, брудний, вологий. Летальність сягала 70 – 100 %. Перехворіли й свиноматки. Клінічні ознаки: підвищення температури тіла, у деяких блювання, пронос, агалактія. У процесі розтину поросят встановлено: кишки заповнені рідиною й газами; стінки тонкого відділу кишок мають вигляд пергаменту, у просвіті — неперетравлене молоко; шлунок переповнений. Мезентеріальні лімфовузли збільшені. У деяких поросят крапчасті крововиливи в нирках.

11. У приватному секторі захворів собака. Захворювання мало такі клінічні ознаки: підвищення температури тіла до 39,5 – 40 °С, пригнічення, озноб, сльозотеча, гнійно-катаральне витікання з носової порожнини, блювання; запор, що змінюється проносом, у калових масах слиз із домішкою крові; зроговіння шкіри лап, параліч задніх кінцівок. Тварина загинула. Під час розтину встановлено: навколо очей і носа кірочки засохлого ексудату; слизова носової порожнини набрякла, у просвіті слиз. Очі запали. Судини мозкових оболонок і мозку ін’єктовані, речовина головного мозку набрякла. Слизові оболонки шлунка й кишок гіперемійовані, з крововиливами та ерозіями.

12. На свинофермі виникло захворювання серед свиней різного віку. Захворювання мало такі клінічні ознаки: підвищення температури тіла до 40 – 41 °С, пригнічення, слабкість, відмова від корму, слизисто-гнійні витікання з носа й очей, повіки набряклі. У деяких тварин блювання, запор, а потім пронос; сечовипускання утруднене, сеча темно-червоного кольору. На шкірі внутрішніх ділянок стегон, живота, шиї — крапчасті крововиливи, темно-червоні (багрові) плями. В окремих тварин хвороба супроводжувалася судомами та парезами задніх кінцівок. Летальність — 70 %. Під час розтину встановлено: лімфатичні вузли чорно-червоні з мармуровим малюнком на розрізі, крововиливи в селезінці, на слизових оболонках гортані, трахеї, сечоводів, сечового міхура, кишок. Нирки набряклі, з крововиливами.

Висновок викладача про роботу студента:

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка:

Підпис

ЛІТЕРАТУРА

1. Ветеринарна вірусологія: підручник /О. С. Калініна, І. І. Панікар, В. Г. Скибіцький. – К.: Вища освіта, 2004. – 432 с.

2. Практикум з ветеринарної вірусології / В. Г. Скибіцький, І. І. Паникар, О. А. Ткаченко [та ін.]. – К.: Вища освіта, 2005. – 208 с.

3. Сюрин В. М. Частная ветеринарная вірусологія: справочная книга / В. М. Сюрин, Н. В. Фомина. – М.: Колос, 1979. – 472 с.

4. Вирусные болезни животных / В. М. Сюрин, А. Я. Самуйленко, Б. В. Соловьев, Н. В. Фомина. – М.: ВНИТИБП, 1998. –924 с.

5. Коляков Я. Е. Ветеринарная иммунология / Я. Е. Коляковю – М.: Агропромиздат, 1986. – 272с.

6. Методы лабораторной диагностики вирусных заболеваний с/х животных: справочник / В. М. Сюрин, В. Р. Белоусова, Б. В. Соловьев, Н. В. Фомина. – М: Агропромиздат, 1986. – 57 с.

7. Лабораторная диагностика вирусных заболеваний животных / В. М. Сюрин, Г. А. Иванова, Е. А. Краснобаев [и др.]. – М: Колос,1972. – 129 с

8. Сюрин В. М. Ветеринарная вирусология / В. М. Сюрин, В. Р. Белоусова, Н. В. Фомина. – М.: Колос, 1991. – 456 с.

9. Сюрин В. М. Ветеринарная вирусология / В. М. Сюрин, В. Р. Белоусова, Н. В. Фомина. – М.: Колос, 1984. – 240 с.

10. Практикум по ветеринарной вирусологии Н. И. Троценко [и др.]. – М.: Колос, 1989. – 324 с.

11. Панікар І. І. Практикум з ветеринарної вірусології / І. І. Панікар, В. Г. Скибіцький, О. С. Калініна. – Суми:Козацький вал, 1990. – 232 с.

ДЛЯ НОТАТОК