Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
RGR_3.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
439.81 Кб
Скачать

Міністерство аграрної політики україни

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСІТЕТ

Еколого-меліоративний факультет

Методичні вказівки

до РГР №1 «Проектування водозабору підземних вод» з дисципліни “ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ” для студентів спеціальності 6.092600 «Гідромеліорація»

ДНІПРОПЕТРОВСЬК–2011

Методичні вказівки до виконання РГР №1 “Проектування водозабору підземних вод”. Дисципліна “Водопостачання та водовідведення” / Дніпропетровський державний аграрний університет. – 2011, 11 с.

Методичні вказівки містять загальні відомості про складання схеми водозабору зі свердловини; визначення продуктивності трубчастих колодязів; розрахунок взаємодіючих свердловин; розрахунок збірних трубопроводів; визначення продуктивності насоса і вибір його типу; визначення діаметру фільтра свердловини.

Матеріал вказівок відповідає вимогам діючих норм і правил. Призначені для студентів, які навчаються за спеціальністю 6.092600 “Гідромеліорація».

Укладачі: к.т.н., доц. Пащенко А.В.,

ас. Запорожченко В.Ю.

Рецензенти: к.т.н., доц. Бєгун О.І.

Розглянуті і схвалені

на засіданні кафедри ЕГМС і ТБ

(протокол № від « »_______2011 р.)

Зав. кафедрою, д.геол.н., проф. ______О.В.Орлінська

Розглянуті і затверджені методичною радою

Еколого-меліоративного факультету

(протокол № від « »_______2011 р.)

Голова НМР, к.с.-г.н., доц._________В.В.Коваленко

Відповідальний за випуск проф.О.В.Орлінська

Проектування водозабору підземних вод

  1. Складання схеми водозабору зі свердловини

Схема водозабору зі свердловини 1 представлена рис.1.1, виходячи з вихідних даних (додаток 1, 2) за табл.1.1 вибираємо потужність та глибину залягання підошви водоносного шару.

Рис.1.1. Схема водозабору зі свердловини.

Відповідно до розрізу для водопостачання заданого населеного пункту можуть бути, використані три водоносних горизонти. Вибір експлуатаційного горизонту проводимо шляхом порівняння їх між собою.

Якщо якість води водоносного горизонту, що передбачена для водопостачання задовільна, тоді немає необхідності в пристрої очисної станції. 3і свердловини вода насосом подається в збірний водовід, що подає воду до резервуарів чистої води, з якого вона насосною станцією II підйому подається у водонапірну башту, а з неї по мережі водопостачання.

Перший водоносний горизонт представлений мілкозернистим піском, у якого дуже низька водовіддача, безнапірний, тому використання його нераціональне. Другий водоносний горизонт представлений сірим глинистим вапняком, зруйнованим (напірним), проте має сильно мінералізовану воду і для господарсько-питного водопостачання не придатний. Третій водоносний горизонт представлений світло-сірим крупнозернистим піском, має воду питної і великий напір. Цей горизонт приймаємо для експлуатації.

  1. Визначення продуктивності трубчатих колодязів

При проектуванні водоприймачів підземних вод однією з основних задач є розрахунок продуктивності водозабору при можливому зниженні статичного рівня експлуатаційного водоносного горизонту, як у самому водозаборі, так і в зоні його впливу при заборі розрахункової кількості води. У більшості випадків при розрахунках потрібно визначити можливий дебіт однієї свердловини або групи свердловин у конкретних гідрогеологічних умовах при визначених потужності водоносного шару, характеристики водоносних порід, гідравлічних умов і т.д., для того, щоб в остаточному підсумку з'ясувати необхідне число свердловин для водозабору потрібної (розрахункової) кількості води.

Розрахунок продуктивності трубчастих колодязів проводимо на підставі законів руху підземних вод (тобто фільтрації), з урахуванням гідравлічних умов стану підземного потоку (напірного або безнапірного), а також розташування водоприймальної частини свердловини, прийнятої до експлуатації.

При тривалій експлуатації свердловини при постійній витраті і зниженні статичного рівня її продуктивності визначається за формулою [3]

, (1.1)

де – коефіцієнт фільтрації експлуатаційного водоносного горизонту, м/доб;

– радіус впливу свердловини, тобто відстань від свердловини до точки в якій сходяться статичний і динамічний рівні, м;

– радіус свердловини ( =0,1–0,2), м;

– потужність експлуатаційного водоносного шару, м;

– зниження рівня води в свердловині, м.

Допустиме зниження води в свердловині для напірних шарів обчислюємо за формулою

, (1.2)

де – втрати напору у фільтрі ( = 3–5 ), м;

– занурення насосу під динамічний рівень, приймається =5м;

– напір водоносного шару від підошви до статичного рівня, м.

Схема до розрахунку допустимого зниження води в свердловині представлена на рис.1.2.

Рис.1.2. Схема до розрахунку допустимого зниження води в свердловині.

Число свердловин розраховуємо за формулою

, (1.3)

де – розрахункова максимальна добова витрата води, мЗ/доб.

Відповідно до ВБН 46/33–2.5–5–96 приймаємо одну резервну свердловину

. (1.4)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]