Питання для самоконтролю:

1. Які види лабораторних тварин використовують у вірусологічній практиці; які вимоги до них ставлять? 2. З якою метою використовують лабораторних тварин? 3. Де і як утримують лабораторних тварин? 4. Як мітять лабораторних тварин? 5. Які методи введення вірусовмісних матеріалів лабораторним тваринам ви знаєте ознаки розмноження вірусу? 6. Які ознаки розмноження вірусу можна виявити в організмі лабораторних тварин? 7. З якою метою виконують розтин лабораторних тварин? 8. На чому ґрунтується вибір органа як патологічного вірусовмісного матеріалу для досліджень? 9. Назвіть особливості розтину лабораторних тварин із метою виявлення патологічних змін та отримання вірусовмісного матеріалу. 10. Як здійснюють розтин черепної порожнини й відбір головного мозку в лабораторних тварин? 11. Опишіть найпоширеніші методи відбору крові у тварин. 12. Як отримують еритроцити тварин?

Методика Заняття №3

Проведення лабораторного заняття з дисципліни «Ветеринарна вірусологія» до розділу „ Загальна вірусологія ” для студентів 2-го курсу факультету ветеринарна медицина з повним терміном навчання на тему „ Використання курячих ембріонів у вірусології ”.

Мета роботи: ознайомити студентів із будовою курячих ембріонів і методами зараження їх вірусовмісним матеріалом; навчити студентів визначати наявність вірусу в курячому ембріоні й отримувати вірусовмісний матеріал.

Тривалість роботи: 4 години.

Матеріали й устатковання: кювета з кількома шарами марлі, просоченої дезінфекційним розчином; стерилізатор із голками й шприцом, ножицями, бияком, пінцетом; підставка для КЕ; йодований спирт, чашка Петрі з ватою, «ватиками»; парафін, лейкопластир; кювета з потрійним шаром марлі, змоченої 5%-м розчином фенолу; банка з йодованим спиртом; стерилізатор зі стерильними інструментами (ножицями, пінцетом, бияком); груша й стерильні піпетки (пастерівські та мірні на 1, 2, 5, 10 мл); підставка для курячих ембріонів; стерильні флакони з гумовими пробками для відбору вірусовмісного матеріалу.

Місце проведення: 205 аудиторія кафедри епізоотології та інфекційних хвороб тварин, лабораторія кафедри, віварій.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

1. Організаційний момент.

2. Опитування за темою заняття– 20-30 хв.

3. Виконання завдань. – 110-120 хв.

4. Підведення підсумків заняття та оголошення наступної теми – 10 хв.

Література

Основна

1. Ветеринарна вірусологія: підручник /О. С. Калініна, І. І. Панікар, В. Г. Скибіцький. – К.: Вища освіта, 2004. – 432 с.

2. Практикум з ветеринарної вірусології / В. Г. Скибіцький, І. І. Паникар, О. А. Ткаченко [та ін.]. – К.: Вища освіта, 2005. – 208 с.

3. Вирусные болезни животных / В. М. Сюрин, А. Я. Самуйленко, Б. В. Соловьев, Н. В. Фомина. – М.: ВНИТИБП, 1998. –924 с.

Додаткова

4. Сюрин В. М. Ветеринарная вирусология / В. М. Сюрин, В. Р. Белоусова, Н. В. Фомина. – М.: Колос, 1984. – 240 с.

5. Практикум по ветеринарной вирусологии Н. И. Троценко [и др.]. – М.: Колос, 1989. – 324 с.

6. Панікар І. І. Практикум з ветеринарної вірусології / І. І. Панікар, В. Г. Скибіцький, О. С. Калініна. – Суми:Козацький вал, 1990. – 232 с.