Механізація водопостачання.

1. Водопостачання ферм та напування тварин.

2. Значення води у тваринництві.Вимоги до якості води.

3. Джерела водопостачання і водозабірні споруди.

4. Баштові і без баштові установки водопостачання.

5. Насоси.

6. Водопровідні мережі і напірні споруди.

7. Напувалки.

8. Автоматичний контроль за тех, процесом.

1.Водопостачання ферм та напування тварин. Значення води у тваринництві. Вимоги до якості води.

Механізація водопостачання включає підняття, подачу та розподіл води. У систему водопостачання входить джерело води, водозабірна споруда, насосна станція, очисна споруда, водонапірна башта, зовнішній і внутрішній водопровід, водозабірні пристосування.

Кількість води, яку одержують з джерела за одиницю часу, називають його дебетом.

Шахтні колодязі обладнують для забору води з малосильних водоносних пластів, що залягають на глибині не більш як 40 м.

Свердловини (трубчасті колодязі) застосовують для забору води з водоносних пластів, які залягають на глибині 30— 100 м.

Горизонтальні водозабори обладнують для забору підземних вод малосильних водоносних пластів, що залягають на глибині 7—10 м.

2.Значення води у тваринництві.Вимоги до якості води.

Якщо подивитись на нашу планету з космосу, вона має блакитний колір, що вказує, що на Землі величезні запаси води (близько ¾ (перевірити) її поверхні). Проте на уся вона придатна до вживання. В морях і океанах накопичена солона вода. На долю прісної води припадає лише 2,8%, з них 2,1% в Антарктиді і лише 0,7% - в зонах розселення людей.

Вода є джерелом життя. Навіть коли шукають позаземне життя в першу чергу звертають увагу на планети де є певний вміст H₂O. На Землі ж усі життєво необхідні процеси відбуваються у водних розчинах (кров, шлунковий і кишковий сік, …). Та й людина (як і, скажімо, корова) складаються з цих молекул (близько на 2/3(перевірити)). Це життєво необхідна речовина. Якщо тварина голодує, але забезпечена водою в змозі прожити 30-40 днів (хоча при цьому може втратити до 50% жирів, вуглеводів і білків), то при повному залишенні її без води тварина гине через 4…8 днів.

Вода – мінеральне багатство Землі. В багатьох країнах світу прийнято закон про охорону води, як цінного мінералу, заборонено застосовувати питну воду для поливу, миття машин – для цих цілей застосовують технічну воду з рециркуляції.

За деякими даними близько 1/3 лікарняних ліжок на Землі для хворих від поганої води. Тому для контролю за якістю води вона стандартизується.

Продуктивність і стан здоров'я тварин та птиці залежать не тільки від рівня годівлі, а також від своєчасного забезпечення їх доброякісною водою. Тому при вирішенні проблеми водозабезпечення ферми обов'язково враховують вимоги до питної води [1].

Вода призначена для тварин мало чим відрізняється від води для людей.

Вода для напування тварин і виконання інших технологічних процесів на фермах має бути чистою, прозорою, безбарвною, без за­паху, не містити шкідливих речовин і бактерій. Показники санітар­но-гігієнічних якостей води для напування регламентують стандар­ти, де зазначено допустимі значення її фізичних, хімічних і бактеріо­логічних властивостей [2]. Зокрема в Україні користуються ГОСТ 2874-73 «Вода питна». Якість оцінюється за фізичними, хімічними і бактеріологічними характеристиками.

Зоотехнічні вимоги до води ГОСТ – 2874 – 73

Показник	Гранично-допустиме значення
Температура, °С	7 ... 15
Каламутність, м2/л	1,5
Колір, умовні градуси еталонної шкали	20°
Запах і присмак, балів	не більше 2
Сухий залишок, мг/л	не більше 1500
Жорсткість, градуси умовної шкали	до 20
Активна реакція, рН	6,5 ... 8,5
Вміст, мг/л
хлоридів	до 350
сульфатів	до 500
заліза	0,9
Мікробне число	100
Колі-індекс	до 3
Колі-титр	не менше 300

Для напування тварин залежно від їх виду та віку рекомендується вода, яка має температуру в межах 8—25 °С, без сторонніх запаху, смаку та кольору. Вода не повинна містити водних організмів, які видно неозброєним оком. Забрудненість (вміст органічних або мінеральних речовин) не повинна перевищувати 2 мг/л. Доброякісна питна вода повинна мати нейтральну або слаболужну реакцію на рівні рН 6,5—9,5, жорсткість (за вмістом солей кальцію і магнію) — не більше 7 мг-екв/л, окисленість (наявність вільного кисню) — не більше 2,5 мг/л, а вміст свинцю — не більше 0,1 мг/л. Кількість кишкових паличок в одному літрі води не повинна перевищувати трьох.

Художники, поети, скульптори з давніх часів оспівували красу жінки поряд з джерелом води. Пригадаєте хоч би витончені античні статуї з амфорами і глеками, пушкінський рядок: «Урну з водою упустившись, об кручу її діва розбила», фігурні фонтани, живописних сільських молодок у колодязя. Але є художні свідоцтва і зовсім іншого роду. Наприклад, картина В.Р. Перова, з гіркотою названа «Трійкою», де селянські діти надриваючись везуть на санях величезну обледенілу баддю. І дійсно, впродовж багатьох століть гніт важких відер в сільському побуті здавався неминучим. Це була щоденна, буденна праця: адже навіть в невеликому селянському господарстві вода потрібна і людям, і худобині. Що ж говорити про тваринницьку ферму! Правда, якийсь час положення рятував водовоз з бочкою на кінній упряжці. Пам'ятаєте веселого вусаня з кінокомедії «Волга-Волга» і його молодецьку пісеньку: «Удивительный вопрос, почему я водовоз? Потому что без воды и не туды и не сюды».

Але тваринництво розвивалося, ферми укрупнювалися і набирали силу, і, щоб не потрапити в положення «ні туды і ні сюды», потрібно було вирішувати питання водопостачання по-справжньому. Якщо на перших громадських фермах містилося по декілька десятків корів, трохи пізніше — по 100—120, то зараз стали звичайними ферми на 400—800 голів великої рогатої худоби, не говорячи вже про тваринницькі комплекси. Адже на ферму, скажімо, з 800 коровами необхідно кожну добу безперебійно доставляти понад 50 тонн води. З цією справою не справитися ні кінним упряжкам, ні навіть автомобільним цистернам.

Зараз система водопостачання – найбільш автоматизована ланка сучасної ферми фактично усіх видів і напрямків. Рівень її механізації складає понад 98%.

Вода на тваринницьких фермах потрібна для напування худо­би, приготування кормів, первинної обробки і переробки молока, миття посуду, тому вона не повинна містити шкідливих речовин і бактерій. Механізоване водопостачання дає змогу використовувати якісні підземні води, захищати їх від забруднення під час по­давання споживачам. Безперебійне постачання водою тварин­ницьких і птахівничих ферм позитивно відбивається на продук­тивності худоби та птиці, забезпечує підтримання належного са­нітарного стану в приміщеннях тощо. Механізоване водопоста­чання дає значний економічний ефект. Застосування насосних установок для подачі води підвищує продуктивність праці в 15 -20 разів порівняно з кінно-ручною доставкою води. Належним чи­ном налагоджений водопій сприяє підвищенню надоїв молока від корів на 25 - 30 %. У молочних корів з підвищенням надоїв потре­ба у воді зростає. На утворення 1 л молока корові потрібно 2,31 - 3,17 л води. Корова, що дає 12 кг молока, випиває за добу 35 - 40 л води[2].

Застосування автонапування підвищує надій молочних корів на 10 - 15 %, сприяє приросту живої маси великої рогатої худоби на 3 -5 %, свиней — на 14 - 18 %[2].

Практика сільськогосподарських підприємств засвідчує, що за­трати на механізацію водопостачання тваринницьких ферм, а та­кож пасовищ окуповуються за один рік[2].