Завдання для практичних занять

Підготувати доповіді за темами:

1. Створення та розвиток статистичних служб та статистичних підрозділів спеціалізованих агенцій Організації Об‘єднаних Націй.

2. Статистичні служби інших міжнародних організацій (МОП, МВФ, ОЕСР, СОТ та інші).

3. Інші міжнародні статистичні служби та установи (Міждержавний статистичний комітет країн СНД, Євростат, Інститут статистики ЮНЕСКО та інші).

4. Основні міжнародні статистичні кворуми та зібрання.

Завдання для самостійної роботи

Підготувати доповіді за темами:

• Статистичні служби міжнародних організацій.

• Основні міжнародні статистичні кворуми та зібрання.

• Характеристика національних статистичних служб розвинутих країн світу.

• Співпраця державної статистики України зі статистичними службами країн ЄС.

Питання для самоконтролю

1. Які існують сучасні правові засади та рекомендації міжнародної статистичної діяльності?

2. Як можна охарактеризувати національні статистичні служби розвинених країн світу?

3. Які принципові засади створення та розвитку сучасної глобальної системи планування та організації міжнародної статистичної діяльності?

4. Які ви знаєте міжнародні статистичні стандарти?

5. Яким чином побудована співпраця органів державної статистики України та ЄВРОСТАТу?

Тема 3. Міжнародні класифікації та реєстри

План практичного зняття

1. Особливості КВЕД в Україні порівняно з міжнародною та європейською класифікаціями.

2. Принципи визначення основного виду діяльності підприємств та організацій.

3. Торговельні класифікації товарів, які існують в практиці міжнародної статистики.

Рекомендовані джерела

Основні: 1, 2, 3

Додаткові: 6,9,10,21,29

Інтернет-ресурси: 1, 2, 8

Методичні рекомендації до вивчення теми

Класифікація – це розподіл елементів сукупності за певною ознакою чи декількома атрибутивними ознаками. Класифікації мають сталий характер і забезпечують співставимість даних у просторі і часі.

Як свідчить історія, створення перших версій міжнародних центральних статистичних класифікацій обумовлювалось необхідністю забезпечення ефективного функціонування насамперед ринку товарів, зокрема, у 1938 році було створено Міжнародну стандартну торгову класифікацію (SITC).

Заснування у 1945 р. Організації Об’єднаних Націй призвело до певних політичних та економічних процесів у країнах світу, що знайшло прояв у створенні у 1948 р. однієї з найважливіших статистичних класифікацій світу – Міжнародної стандартної галузевої класифікації усіх видів економічної діяльності (ISIC).

Необхідність проведення аналітичної роботи на макро- і мікроекономічному рівнях і комерційного маркетингу для країн світу призвела до прийняття у 1989 р. Класифікації основної продукції (CPC).

Проведення єдиної митної політики у країнах світу знайшло прояв у впровадженні з 1987 р. митно-статистичної класифікації міжнародного рівня, якою є Гармонізована система опису та кодування товарів (HS). До цього часу країни світу широко використовували найстарішу із всесвітніх центральних статистичних класифікацій – Міжнародну стандартну торгову класифікацію (SITC).

Центральними національними статистичними класифікації в Україні є:

0. Класифікація видів економічної діяльності – КВЕД;

1. Центральна статистична класифікація продукції – ЦСКП;

2. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності – УКТЗЕД.

Виходячи з методології статистики та враховуючи її значення для економіки країни, годовною національною статистичною класифікацією вважається Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД).

Метою створення КВЕД є групування видів діяльності для подальшої класифікації будь-якого об'єкта за видом економічної діяльності, що здійснюється ним. Вид діяльності визначається тим виробництвом, яке здійснює статистична одиниця. За цією ознакою обрана одиниця групується з іншими одиницями задля досягнення відповідних цілей статистичного дослідження, наприклад, для створення галузевої статистики. В даний час державною статистикою України здійснюється перехід на останню версію КВЕД-2010.

КВЕД побудовано за ієрархічною системою кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. Літерні позначення секцій використовуються як рубрикатор та не використовуються при кодуванні. Подальша деталізація секцій та підсекцій КВЕД – розділ, група, клас, підклас – позначається цифровими кодами.

Загальне кодове позначення об’єктів КВЕД має таку структуру:

Y	ХХ. ХХ. Х
Де	Y	- секція (літери латинської абетки від А до U)
	ХХ	- розділ
	ХХ.Х	- група
	ХХ.ХХ	- клас
	ХХ.ХХ.Х	- підклас

Структура КВЕД на рівні Y XX (розділ) відповідає міжнародній класифікації ISIC (International Standard Industrial Classification of All Economic Activities), прийнятій Статистичною комісією Організації Об’єднаних Націй.

Структура КВЕД на рівні Y XX.ХХ (клас) відповідає класифі­кації Європейського Союзу NACE .

Національний рівень КВЕД Y XX.ХХ.Х (підклас) утворено шляхом деталізації класів NACE.

Код КВЕД містить крапки після другого та четвертого знаків, які відокремлюють відповідні рівні класифікації – світовий, європейський та національний.

Код виду діяльності є одним з основних показників стратифікації статистичної сукупності для організації суцільних та вибіркових статистичних спостережень і основним його призначенням є забезпечення:

- статистичного обліку підприємств і організацій за видами економічної діяльності у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);

- проведення статистичних обстежень економічної діяльності та аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів та послуг відповідно до системи національних рахунків);

- зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною шляхом застосування єдиної статистичної термінології, статистичних одиниць та принципів визначення та зміни видів економічної діяльності підприємств та організацій.

Більшість інституційних одиниць здійснюють декілька видів економічної діяльності.

Основний вид економічної діяльності – вид діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або визначений інший критерій). При цьому, вибір показника для визначення основного виду діяльності, як правило, не впливає на результат. Якщо на рівні підкласу понад 50% валової доданої вартості виробляється даним видом діяльності, то класифікація одиниці визначається цим видом діяльності. У всіх інших випадках слід дотримуватись визначених правил класифікації за методом “зверху-вниз” (top down).

Другорядний вид економічної діяльності – будь-який інший (крім основного) вид економічної діяльності статистичної одиниці з виробництва товарів або надання послуг.

Допоміжні види економічної діяльності – види діяльності, які здійснюються переважно у сфері обслуговування виробництва та призначаються для використання тільки цією одиницею (управління підприємством, бухгалтерський облік, транспортування, складування, закупівля, збут, ремонт, технічне обслуговування тощо).

Правила визначення основного виду економічної діяльності методом “зверху-вниз”(top down):

Для визначення основного фактичного виду діяльності одиниці необхідно:

1. Скласти перелік видів економічної діяльності одиниці з кодами на рівні підкласу та даними щодо валової доданої вартості (або іншого показника) за останні 12 місяців.

2. Визначити секцію КВЕД, відносна частка якої за обраним показником є найбільшою.

3. В межах цієї секції визначити розділ КВЕД, відносна частка якого за обраним показником є найбільшою.

4. В межах цього розділу визначити групу КВЕД, відносна частка якої за обраним показником є найбільшою.

5. В межах цієї групи визначити клас, відносна частка якого за обраним показником є найбільшою. Цей клас і визначає основний вид економічної діяльності.

Якщо підприємство не має даних щодо валової доданої вартості, то для визначення основного виду діяльності використовують показники обсяг реалізованої продукції у грошових одиницях (далі реалізація) або чисельність працівників, зайнятих кожним видом діяльності (далі – чисельність). Причому для визначення секції використовується показник “реалізація”, а далі:

а) якщо основний вид діяльності знаходиться у секціях від А до E – використовується показник “чисельність”;

б) якщо основний вид діяльності знаходиться у секціях від F до U – продовжує використовуватись показник “реалізація”.

Класифікації служать інформаційною базою аналізу структури і структурних зрушень в економіці.

Структурні зрушення виявляються зміною часток розподілу і вимірюються відсотковими пунктами: , де d₁ та d₀ – частки відповідно поточного та базисного періодів. Для оцінки ефективності структурних зрушень в цілому по сукупності, яка поділяється на т складових, найчастіше використовують середнє лінійне відхилення часток: .

На порівнянні часток однойменних груп двох країн чи регіонів (d_a , d_b) ґрунтується оцінювання подібності галузевих структур. Коефіцієнт подібності структур визначається за формулою: .

Якщо структури однакові, h=1. Чим більше різняться структури, тим менше значення коефіцієнта h.

Коефіцієнти локалізації розраховуються відношенням часток двох розподілів, наприклад, за чисельністю працюючих ( ) і за кількістю підприємств ( ): .

Якщо >1, то це свідчить про концентрацію працюючих у певних галузях економіки регіону.

Для міжтериторіальних порівнянь структури доцільно використовувати J_R критерій, який розраховується за наступною формулою:

.

Для оцінки міри структурних відмінностей за J_R критерієм використовується наступна шкала:

Інтервали значень JR	Міра структурних зрушень
0,000-0,030	Тотожність структур
0,031-0,070	Дуже низький рівень розходження
0,071-0,150	Низький рівень розходження
0,151-0,300	Суттєвий рівень розходження
0,301-0,500	Значний рівень розходження
0,501-0,700	Достатньо значний рівень розходження
0,701-0,900	Протилежний тип структур
0,901 і більше	Повна протилежність структур

Такі розрахунки дають можливість порівнювати структуру економіки різних країн та регіонів.

Типова задача.

За даними про частку доданої вартості кожного виду діяльності статистичної одиниці, визначити коди економічної діяльності підприємства та основний вид діяльності.

Розв’язання:

Етап 1: статистична одиниця здійснює такі види економічної діяльності

Секція	Розділ	Клас	Найменування класу	Частка доданої вартості
D	28	28.71	Виробництво бочок та аналогічних металевих ємностей	7%
	29	29.31	Виробництво тракторів для сільського та лісового господарства	8%
		29.41	Виробництво електромеханічних та пневматичних інструментів	3%
		29.53	Виробництво машин та устатковання для перероблення сільгосппродуктів	21%
		29.55	Виробництво машин та устатковання для виробництва паперу та картону	8%
	34	34.30	Виробництво вузлів, деталей та приладдя для автомобілів та їх двигунів	5%
G	51	51.14	Посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками	7%
		51.88	Оптова торгівля сільськогосподарською технікою	28%
К	74	74.20	Діяльність у сферах інжинірингу, геології та геодезії	13%

Етап 2: визначення основної секції

Секція D	Переробна промисловість	52%
Секція G	Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	35%
Секція К	Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	13%

Етап 3: визначення основного розділу

Розділ 28	Виробництво готових металевих виробів	7%
Розділ 29	Виробництво машин та устаткування	40%
Розділ 34	Виробництво автомобілів, причепів та напівпричепів	5%

Етап 4: визначення основної групи

Група 29.3	Виробництво машин та устатковання для сільського та лісового господарства	8%
Група 29.4	Виробництво верстатів	3%
Група 29.5	Виробництво інших машин та устатковання спеціального призначення	29%

Етап 5: визначення основного класу

Клас 29.53	Виробництво машин та устатковання для перероблення сільгосппродуктів	21%
Клас 29.55	Виробництво машин та устатковання для виробництва паперу та картону	8%

Висновок. Отже, основний вид економічної діяльності відповідає класу 29.53 “Виробництво машин та устатковання для перероблення сільгосппродуктів”, не зважаючи на те, що класом з найбільшою відносною часткою доданої вартості є клас 51.88 “Оптова торгівля сільськогосподарською технікою”.

Класифікація цієї одиниці безпосередньо у класі з найбільшою відносною часткою доданої вартості (28%) призвело б до нелогічного наслідку, а саме до виключення цього підприємства зі сфери переробної промисловості, сумарна частка якої становить 52%.