- •Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу кнтеу Заборонено
- •Міжнародна статистика
- •Тематичний план дисципліни
- •Тема 1. Предмет, метод та історія міжнародної статистики
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Завдання для практичних занять
- •Завдання для самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Сучасна глобальна система міжнародної статистичної діяльності
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Завдання для практичних занять
- •Завдання для самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Міжнародні класифікації та реєстри
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Завдання для практичних занять.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Міжнародна система національних рахунків
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Індекс споживчих цін, ісц
- •Завдання для практичних занять
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Міжнародна промислова статистика та статистика регіонального розвитку
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Завдання для практичних занять
- •Завдання для самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Статистика міжнародної торгівлі План практичного зняття
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Завдання для практичних занять
- •Завдання для самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Міжнародна статистика фінансів
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Завдання для самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Міжнародна статистика населення та його життєвого рівня
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Завдання для практичних занять.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Міжнародна статистика праці
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Завдання для практичних занять
- •Завдання для самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Методологічні засади проведення міжнародних зіставлень. Організація та види спільних міжнародних спостережень
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованих джерел: Основні джерела
- •Додаткові джерела
- •Список Інтернет – ресурсів
- •Порядок розрахунку зведених індексів експорту (імпорту) товарів
Методичні рекомендації до вивчення теми
Система абсолютних показників міжнародної торгівлі складається з таких елементів:
1.Загальний імпорт (експорт)
2.Прямий транзит.
3.Побічний транзит.
4.Спеціальний експорт.
5.Спеціальний імпорт.
6.Реекспорт.
7.Чистий експорт.
8.Чистий імпорт.
Загальний імпорт охоплює весь обсяг увезення іноземних товарів на митні склади, вільні зони та відкриті порти незалежно від подальшого призначення цих товарів. Загальний експорт характеризується сумою обсягів товарів, що вивозяться з країни, за підзвітний період.
Прямий транзит здійснюється національним транспортом через територію країни без зупинки в ній та оминаючи її митні склади. Він не враховується в імпорті цієї країни.
Побічний транзит – коли товари, що імпортуються, проходять через митні склади країни зх. Подальшим їхнім вивезенням за кордон без будь-якої переробки. Ці товари не призначені для продажу на внутрішньому ринку.
Спеціальний експорт складається з вивезених товарів вітчизняного виробництва, іноземних товарів, які пройшли в країні переробку зі зміною їхніх властивостей або якостей.
Спеціальний імпорт розраховується відніманням від загального імпорту побічного транзиту.
Реекспорт включає вивезення національних закордонних товарів, які пройшли митну очистку, товарів з приписних митних складів і вільних гаваней. Це побічний імпорт, тобто перепродаж товарів, що імпортуються іншій країні.
Чистий експорт одержують тоді, коли різниця між експортом та імпортом (у натуральному виразі) має додатне значення.
Чистий імпорт – додатна різниця між імпортом та експортом (у натуральному виразі).
Чистий експорт та чистий імпорт, що обчислюються у вартісному виразі називають сальдо зовнішньої торгівлі.
Товарна структура зовнішньої торгівлі є динамічною. Зміна часток окремих видів продукції в загальному обсязі експорту-імпорту свідчить про структурні зрушення. Для оцінювання інтенсивності структурних зрушень загалом для сукупності, що поділяється на m складових, найчастіше використовують середнє лінійне відхилення:
,
де
– середній
лінійний коефіцієнт структурних зрушень;
та
– питома вага, відповідно, поточного
та базисного періодів;
– кількість складових сукупності.
Середні ціни на експортні та імпортні товари в статистиці зовнішньої торгівлі розраховуються за формулою середньої арифметичної зваженої.
Важливою задачею статистики цін зовнішньої торгівлі є розробка і впровадження методичних підходів щодо розрахунків різних видів середніх цін на експорт та імпорт товарів і послуг. Саме середні ціни зовнішньої торгівлі є методологічною основою щодо побудови і обчислення індексів цін, фізичного обсягу та умов торгівлі, що являють собою важливий елемент в процесі здійснення аналітичних досліджень статистикою зовнішньоекономічної діяльності в цілому.
Індекс цін зовнішньої торгівлі відображає зміну вартості експорту-імпорту за рахунок зміни цін при незмінному фізичному обсязі товарів. Це статистичний показник, що характеризує зміну рівня цін на різні товари поточного періоду у порівнянні з попереднім. Розрахунок проводиться за допомогою середніх цін.
Індекс цін експортних поставок характеризує зміну цін на товари, що Україна продає іншім країнам світу.
Індекс цін імпортних надходжень відображає зміну цін на товари, що Україна закуповує в інших країнах.
Групові індекси відображають поступові зміни цін на більш високих рівнях агрегації і за різноманітними товарними позиціями, групами продукції і розділами зовнішньоекономічної діяльності згідно з УКТЗЕД. Вони визначаються на основі індивідуальних індексів цін, що розраховуються за відібраними товарами з використанням базисних ваг.
Розрахунок групових індексів цін на державному рівні складається із декількох етапів:
індекс цін по товарній позиції - визначається як середньозважена величина із індексів цін, що розраховані за окремими товарами;
індекс цін по групі товарів - розраховується як середньозважена із індексів цін товарних позицій, що входять у цю групу;
індекс цін за розділом зовнішньоекономічної діяльності – це середньозважений показник із індексів цін за товарними групами, що входять у склад розділу;
зведений індекс у цілому по експортних (імпортних) поставках розраховується на основі індексів цін за розділами експорту (імпорту).
Індексні показники на продукцію експортних поставок та імпортних надходжень розраховується за формулами Пааше або Ласпейреса. Вибір формул залежить від того, які періоди необхідно порівнювати.
Для проведення аналізу динаміки зовнішньоторгового обороту України групи УКТЗЕД об’єднуються у 21 аналітичну групу.
Порядок розрахунку зведених індексів по групах товарів наведено у додатку 1.
Товари
з екстремальними (максимальними і
мінімальними) змінами після відповідного
аналізу на вірогідність виключаються
із розрахунків зведених індексів
середніх цін експорту та імпорту.
Проведені в різних країнах розрахунки
показали що для забезпечення необхідного
рівня точності граничні значення індексу
не повинні виходити за інтервал [0,3:3,0].
Тобто дані перевіряються на аномальні
значення по критерію: 0,3
3,0.
Розрахунок зведеного індексу середніх цін Ласпейреса для кожної товарної групи створюється підсумовуванням добутків індивідуальних індексів цін товарів на їх питому вагу в обсязі експорту (імпорту) відповідної товарної групи за базисний рік
,
де
-
питома вага товару в обсязі експорту
(імпорту) по відповідній товарній групі
за базисний рік;
- середня ціна експорту (імпорту) одиниці
товару в поточному місяці;
- середня ціна експорту (імпорту) одиниці
товару в базисному році.
У міжнародній практиці, вживають у якості офіційного результату індекс середніх цін Фішера – середньогеометричне значення індексів Ласпейреса і Пааше .
Розрахунок індексу фізичного обсягу Пааше проводиться розподілом індексу вартості на відповідний індекс середніх цін Ласпейреса. При цьому індекс вартості розраховується як співвідношення вартості експорту (імпорту) за певний період і вартості експорту (імпорту) за період, з яким проводиться порівняння.
Розрахунок індексу фізичного обсягу Ласпейреса проводиться шляхом поділу індексу вартості на відповідний індекс середніх цін Пааше.
Розрахунок індексу фізичного обсягу Фішера також проводиться за допомогою індексу вартості шляхом поділу індексу вартості на індекс середніх цін Фішера.
Індекс
середніх цін до попереднього (будь-якого
іншого) місяця періоду розраховується
як відношення індексу поточного місяця
до індексу за попередній (будь-який
інший) місяць періоду(
),
що розрахований до середньорічної ціни
базисного року (
)
.
Показник умов торгівлі вимірює відносну динаміку експортних цін за певний період і розраховується для проведення аналізу зовнішньоторговельної діяльності, що вимірюється співвідношенням середньої виручки від експорту товарів та середніх витрат на імпорт за певний період часу, розраховуються “цінові” і “кількісні” показники умов торгівлі за формулами:
де:
-
цінові умови торгівлі;
-
зведений індекс середньої вартості
експорту за поточний період у порівнянні
з базисним періодом;
-
зведений індекс середньої вартості
імпорту за поточний період у порівнянні
з базисним періодом.
де
:
-
кількісні умови торгівлі;
-
індекс фізичного обсягу експорту за
поточний період у порівнянні з базисним
періодом;
-
індекс фізичного обсягу імпорту за
поточний період у порівнянні з базисним
періодом.
Індекс умов торгівлі є одним з найважливіших показників, що використовується при аналізі тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі. Він визначається кількісно і за його допомогою можна з‘ясувати наскільки сприятливими або несприятливими були умови торгівлі країни у періоді, що вивчається, у порівнянні з базисним періодом.
Згідно з керівництвом МВФ по платіжному балансу (5-е видання) платіжний баланс (ПБ) визначається як статистичний звіт за певний період, в якому систематично враховуються економічні угоди даної країни з іншими країнами. Операції, що здійснюються у своєї більшості між постійними жителями і нерезидентами, стосуються товарів, послуг і надходжень, фінансових претензій і боргових зобов”язань щодо інших країн і трансфертів.
Торговельний баланс показує перевищення вартості експорту над вартістю імпорту товарів за певний період. Торговельний баланс називається активним, якщо вартість експорту за даний період перевищує вартість імпорту, і пасивним, якщо вартість імпорту вище вартості експорту.
Баланс поточних операцій вимірює вартість чистих доходів країни або чистих витрат, що виникають в результаті міжнародних операцій з товарами, послугами, доходами та трансфертами.
Відношення експорту до імпорту розглядають як міру збалансованості зовнішньої торгівлі та називають коефіцієнтом покриття експортом імпорту:
,
де
– вартість
обсягів експорту;
– вартість обсягів імпорту.
За
активного сальдо торговельного балансу
значення коефіцієнта покриття експортом
імпорту більше одиниці, а за пасивного
– навпаки. Результат різниці між одиницею
та коефіцієнтом покриття експортом
імпорту
характеризує масштаб дефіциту
торговельного балансу. Якщо при оцінюванні
зовнішньої торгівлі виявиться дефіцит
експорту, це свідчитиме про існування
певних труднощів у економіці.
Показник збалансованості є елементом методу балансового узагальнення, який дозволяє отримувати взаємопов’язані підсумкові значення для зовнішньої торгівлі товарами, розширювати статистичне охоплення процесів у цій сфері, вивчати співвідношення між експортом та імпортом товарів загалом та за окремими групами товарів або країн, знаходити резерви для покращання стану платіжного балансу.
Характеристикою
відкритості економіки країни та ступеня
її участі у міжнародному розподілі
праці є відношення зовнішньоторговельного
обороту до валового внутрішнього
продукту:
,
де
– валовий
внутрішній продукт;
– обсяг
зовнішньоторговельного обороту.
За умов ринкової економіки, відкритість економіки країни буде тим більшою, чим менший її економічний потенціал (сумарний ВВП). Серед факторів відкритості економіки важливу роль відіграє ступінь її галузевої диверсифікації. Значна питома вага базових галузей призводить до меншого залучення такої економіки до міжнародного розподілу праці.
Іншим
важливим напрямом оцінювання відкритості
економіки є коефіцієнт еластичності,
який визначає темпи зростання відкритості.
При цьому окремо досліджуються коефіцієнти
для експорту та для імпорту товарів.
Якщо протягом тривалого часу значний
експорт не супроводжується відповідним
імпортом, це є проявом автаркії в
економіці:
,
де
– темп
приросту обсягів експорту;
– темп приросту обсягів ВВП.
При
посиленні експортної експансії
>1,
а при зростанні імпортної залежності,
навпаки,
<1.
Експортною
квотою
на макрорівні називають відношення
обсягу експорту товарів і послуг до
ВВП:
.
На рівні галузі визначає частку експортованої продукції (товарів) у загальному обсязі виробництва.
Її рівень залежить від здатності країни конкурувати на світовому ринку та від потреби країни в імпорті, оскільки доходи від експорту мають перекривати витрати на імпорт. Якщо експортна квота галузі вище, ніж загалом в економіці, це свідчить про напрямок спеціалізації країни в міжнародній торгівлі. У міжнародних зіставленнях експортну квоту використовують для характеристики не тільки рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й рівня відкритості її економіки та її участі в міжнародному розподілі праці.
За критерієм Світового банку, економіка країни вважається відкритою, якщо її експортна квота перевищує 35%.
Типова задача
У поточному році експорт товарів складав 175,3 млрд. грн., імпорт – 184,8 млрд. грн., ВВП у фактичних цінах – 418,5 млрд. грн. Коефіцієнт відкритості економіки:
.
При обчисленні цього показника, з метою забезпечення порівнянності чисельника і знаменника, необхідно або перерахувати ВВП в долари США, або обсяги експорту-імпорту – в гривні.
Отриманий коефіцієнт свідчить про надвідкритість економіки України, тобто про залежність її від кон’юнктури світових ринків і вразливість до зовнішніх потрясінь.
