Р озкол оун

Закордонний структура ОУН на західно-

провід А.Мельника українських землях

С.Бандери

очолював з 1933 р.

Р озбіжності почалися під час подій у Карпатській Україні.

М ельник заборонив перехід членів ОУН із Галичини до Закарпаття. Він знав що Гітлер віддасть цей край Угорщині. Але галицька молодь і провід на чолі з Бандерою перейшли кордон більшість загинули.

1 940 р. – зустріч Мельника з Бандерою розрив відносин.

К вітень 1941 р. – ІІ Великий збір ОУН у Кракові Бендеру проголосили провідником, Мельника – виключили з організації.

ОУН (Б) ОУН (М)

С початку співробітництво з німцями

Створювали похідні групи, які в умовах міжвладдя

п овинні були захоплювати владу на місцях.

С творення батальйонів «Нахтігаль» і «Роланд»

г ауптштурмфюрери Р.Шухевич і Євген Побігущий

30 червня 1941 р. у Львові ОУН (Б) проголосила «Акт

в ідновлення української державності».

• благословив митрополит А.Шептицький

• с творили уряд на чолі з Ярославом Стецько

Реакція німців:

• уряд розігнали;

• Стецька та Бандеру до концтабору «Талергоф»;

• б атальйони розпустили

О УН (Б) – приймає рішення розпочати збройну боротьбу проти німців.

1 4 жовтня 1942 р. – створення УПА (Української повстанської армії)

Керівник: Р.Шухевич

Додаток:

• на Галичині розвивається кооперативний рух;

• 1 921 – 1925 рр. – у Львові діє Український університет підпільно «катакомбний» 3 факультети, 1500 студентів.

Українські землі у складі Румунії

Українські землі: Пн. Буковина, Хотинщина, Марморощина, Бессарабія.

Мета політики:

• п овна асиміляція українців, позбавлення можливостей розвитку;

• ніяких капіталовкладень;

• безробіття;

• малоземелля (податок в 2 рази); хижацьке використання природних ресурсів;

• вивезення промислового обладнання до Румунії.

Етапи розвитку:

1. 1918 – 1928 рр.

• введення воєнного стану;

• заборона політичної діяльності;

• ліквідація українських громадсько-культурних установ;

• 1923 р. – закриті всі українські школи;

• проводилася політика «румунізації», землі роздають румунським офіцерам.

2. 1928 – 1938 рр.

• лібералізація режиму;

• відновлення українського культурно-політичного життя.

3. 1938 – 1940 рр.

• встановлення королівської диктатури;

• винищення українських партій та організацій.

Політичні партії:

1. К ПБ (Комуністична партія Буковини)

1918 р. – з КП Румунії

Мета: возз’єднання з Радянською Україною.

Лідери: С.Канюк, В.Гаврилюк, Ф.Стасюк.

2. УНП (Українська національна партія)

1927 р. Лідер – В.Залозецький

1938 р. – розпущена

М ета: «органічна робота» та компроміс з існуючим урядом

Здобула декілька місць в парламенті Румунії

3. « Революційний», або націоналістичний табір

с ер. 30-х рр.. – молодь.

Спортивне товариство «Мазепа»

Студентське товариство «Залізняк»

4. Партія «Визволення» 1929 – 1934 рр.

• за радянську «Червону» Буковину;

• колективізація, націоналізація.

1919 р. – Хотинське повстання

Татарбунарське повстання

Причини:

• антиукраїнська політика Румунії;

• курс Комінтерну на світову революцію;

• селянський повстанський рух (150 повстань)

Хід: 16 – 25 вересня 1924 р. – повстали 6 тис. осіб

Очолив - ревком

На чолі О.Клюшніков

Придушене владою

Причини поразки:

• слабо озброєність;

• не підтримали молдавські селяни та німецькі колоністи

1 925 р. – Судовий процес («Процес 500») над учасниками повстання 85 осіб засуджено; у 1929 р. тривали переслідування.

Українські землі у складі Чехословаччини

Українські землі: Закарпаття

23 жовтня 1918 р. – карпатські русини звернулися до світової громадськості з проханням автономії.

Вересень 1919р. – Сен-Жерменський договір (затвердив автономію Підкарпатської Русі).

Ч ервень 1920 р. – Тріанонський мир - підтвердив

«Підкарпатська Русь»

Повинна була отримати найширшу автономію

Все залишилося на папері.

Політика Чехословаччини:

• всі автономістські заклики переводились на «мовне питання»;

• пояснювали, що Закарпаття не дозріло до автономії (низький рівень освіти, відсутність підготовлених кадрів).

Стан економіки Закарпаття:

• аграрно-сировинний придаток економічно розвинених чеських земель;

• промисловість – лише 2% (92 підприємства), дрібні, кустарні

• за 20 довоєнних років не було збудовано жодного значного підприємства;

• уряд прагнув модернізувати слаборозвинені райони своєї держави і вкладав у розвиток Закарпаття більше коштів, ніж вилучав. Одначе цих коштів було обмаль, вони не могли істотно поліпшити становище краю;

• велике приватновласницьке і церковне землеволодіння у Закарпатті – 45% землі;

• к вітень 1920 р. в Чехословаччині опубліковано закон аграрна реформа

Результат: безземелля не ліквідоване, реформа нічого не змінила.

• відбувалася колонізація краю вихідцями з корінних чеських земель. До колонізаційного фонду в Закарпатті було передано 19 тис. га землі.

Національне гноблення українського населення

1925 р. – рішенням адмін.суду українську мову визнано «чужою» для населення Закарпаття, хоча становище української школи дещо поліпшилося.

• звужувалося викладання в школі української мови і розширилося викладання чеської;

• урядовців присилали з Чехословаччини, ігноруючи корінне населення;

• 60% дорослих громадян Закарпаття були неписьменними або малописьменними.

Політичні партії в Закарпатті

Суто українських партій, які б діяли самостійно, тут довгий час не було. Політичні групи Закарпаття входили до складу Чехословацьких партій.

Течії серед населення Закарпаття:

1. Русофільство – прихильники його вважали, що карпато-українці – це частина російського народу яка денаціоналізувалася під впливом певних історичних умов. Широкої підтримки серед населення ця течія не мала.

2. Русинство – стверджували, що слов’янське населення тут перетворилося в окрему націю русинів, відмінну від українців. Також не мало широкої підтримки серед населення.

3. Українофіли – запевняли, що населення Закарпаття – це частина українського населення. Виступали за пробудження національної свідомості, пропагували ідею єдності закарпатських українців з усім українським народом.

Лідер: доктор теології, педагог, священик Августин Волошин.

Проголошення незалежності Карпатської України

У 1938 р. після Мюнхенської змови західних держав із Гітлером почалося розчленування Чехословаччини.

11 жовтня 1938 р. – Закарпаттю було надано автономію. Крайовий уряд очолив А.Бродій,а з 28жовтня 1938 р - А.Волошин.

Січень 1939 р. – створено Українське національне об’єднання (УНО) – політичну організацію закарпатського населення, яка виступала за створення суверенної держави.

13 лютого 1939 р. – вибори до парламенту – сейму Карпатської України (92% за суверенітет).

15 березня 1939 р. – на засіданні сейму було проголошено самостійність Карпатської України. Сейм ухвалив закон:

1. Карпатська Україна є незалежна держава.

2. П резидентська республіка, президента обирає сейм обрали А.Волошина

3. Державна мова – українська

4. Прапор – синьо-жовтий

5. Військо – Карпатська Січ

Ці рішення приймалися під гуркіт гармат

За період з 14 по 18 березня 1939 р. Угорщина за підтримки Німеччини повністю окупувала Карпатську Україну. А.Волошин разом з урядом емігрував до Європи, у 1954 р. вбитий радянською контррозвідкою.