Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
10-й клас.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
226.28 Кб
Скачать

«Терор 30-х рр.. На україні»

Мета: придушити рух за самоутвердження української нації й не допустити формування міцної опозиції.

Шляхи реалізації:

  • 1 928 р. – «Шахтинська справа» - над інженерно-технічною інтелігенцією Донбасу

М ета: залякати й змусити працювати на індустріалізацію

4 9 осіб засуджено, 7 розстріляно

В сі хто мали дореволюційні дипломи про технічну освіту автоматично звинувачились у «шкідництві»

Результат: винищення фахівців; на керівних посадах – або робітники без освіти, або ті, які закінчили 2-3 місячні курси.

  • 1929 р. – початок роботи «трійок»

  • 1 930 р. (березень – квітень) – суд над СВУ – Спілкою визволення України

О бвинувачення у спробі відділення України від СРСР, створенні селянського опору колективізації, підготовці терористичних актів проти вищого партійного керівництва країни.

м . Харків, засудили 45 осіб – з них 2 академіка, 11 професорів, письменники, вчителі, юристи

« міфічна справа»

Результат:

  • введено цензуру;

  • закрили Історичну секцію Всеукраїнської академії наук;

  • 1 934 р. – масові «чистки» партії

П ричина: січень 1934 р. XVII з’їзд ВКП(б) – спроба усунути Сталіна з посади ген.сека.

Результат: масові репресії

1 грудня 1934 р. – вбивство С.Кірова – за нез’ясованих обставин.

  • 1 936 – 1938 рр. – «Московські процеси»

З а обвинуваченням у шпигунстві і змові проти Й.Сталіна до розстрілу було засуджено Зінов’єва, Каменєва, Бухаріна, Рикова; з укр. – Косіора, Чубара, Х.Раковського.

З 62 членів Ц.К. – 55 розстріляли

З 11 членів політбюро – 10 розстріляли.

  • 1 937 – 1938 рр. – Розстріл керівного складу армії

Командуючий КВО – І.Якір

К омандуючий Харк. ВО – І.Дубовий

Результат: на початок війни лише 7% командирів мали військову освіту.

  • 3 0 січня 1937 р. – Конституція УРСР

Проголошувала демократичні права 

  • С ічень 1938 р. – І-й секретар Ц.К. Компартії України – М.Хрущов

Але навіть він не зміг запобігти репресіям.

Наслідки сталінських репресій:

  • розгортання процесів «русифікації» та «централізації» на Україні;

  • з акріплена у суспільстві боротьба з «ворогами народу» гонінням підлягали не тільки засуджений, але й члени його родини (діти виключалися зі школи, родичів нікуди не брали на роботу і т.д.);

  • зміцнення особистої влади Сталіна, усунення можливих претендентів на владу;

  • насадження атмосфери страху. Створення образу ворога;

  • через систему ГУЛАГу пройшло 5% населення СРСР;

  • різке послаблення потенціалу спеціалістів в усіх галузях знань і практичної діяльності;

  • підрив обороноздатності країни;

  • знищення національної еліти;

  • падіння в 3 рази темпів промислового розвитку.

«Західноукраїнські землі у 1921 – 1939 рр.»

Українські землі у складі Польщі

червень 1919 – Паризька мирна конференція

вересень 1919 – Сен-Жерменський мир

червень 1920 – Тріанонський мир

18 березня 1921 р. – Ризький мир

Польща – Сх. Галичини, Зх. Волинь

Румунія – Пн. Буковина, Пд. Бессарабія, Хотинщина, Марморощина

Чехословаччина – Закарпаття.

Мета Польщі: повна полонізація українських земель.

Три періоди політики:

  1. 1919 – 1923 рр. – «невизначеності» - Польща намагалася в очах світової громадськості довести свої права на укр. землі, що Польща нібито забезпечує всі права нац. меншин.

1921 р. – Польська Конституція – гарантувала права українців на рідну мову на побутовому рівні та під час навчання в початкових школах.

Б ерезень 1922 р. – закон надав самоврядування Сх. Галичині (3-м воєводствам)

Львівському

Станіславському

Тернопільському

1 4 березня 1923 р. – Рада послів Англії, Франції, Італії та Японії визнали Сх. Галичину частиною Польщі.

В сі укр. права залишалися на папері

Реакція українців:

  • акції протесту;

  • збройні виступи;

  • бойкот перепису 1921 р., виборів 1922 р. до сейму.

  1. 1 923-1926 рр. – «тиску» - політика спрямована на асиміляцію поневолених народів.

Польща поділила країну на 2 господарські території:

  • Польща «А» - корінні польські землі

  • П ольща «Б» - західноукраїнські та білоруські землі.

  • політика штучного стримування соціально-економічного розвитку;

  • п овне скасування поступок національним меншинам.

3 1 липня 1924 р. – закон, за яким польська мова проголошувалася державною

П очалося закриття українських шкіл.

На українські землі переселялися польські колоністи «осадники» - їм виділялися кращі землі (переселилося 200 тис. поляків)

  1. 1 926 – 1937 рр. – «пошуку компромісу»

П олітична криза 1926 р.

Р ежим «санації» Ю.Пілсудського

Політика:

  • деякі поступки нац.. меншинам (українцям);

  • д ержавна асиміляція нац.. меншин – щоб зробити їх патріотами польської держави

с проба перетворити Волинь на «колиску польсько-українського порозуміння» - ініціатор воєвода Волині Генріх Юзефський

з більшено державні інвестиції на Волинь масове створення двомовних шкіл (утраквістичних) дозволено повну українізацію православної церкви.

Мета політики:

  • розкол між галичанами та волинянами;

  • с кладення позитивного іміджу Польщі ніби вона толерантно ставиться до нац.. меншин на тлі жорстокої антиукраїнської політики СРСР у 1930-х рр.. (голодомор, репресії) збереження Сокальського кордону (між СРСР та Польщею);

  • У НДО – з 1935 р. курс на нормалізацію відносин з Польщею її лідер В.Мудрий став віце-маршалом польського сейму;

  • амністія укр. в’язнів у конц. таборах.

Р еально: будь-який прояв укр. нац.. життя Польща сприймала як нелояльність до держави

1930 р. – акції «пацифікації» (умиротворення)

  • побиття українців поляками;

  • погроми;

  • руйнування укр. установ;

  • 2 тис. українців заарештовано (молодь)

Привід: підпали ОУН майна польських осадників.

  • 1934 р. створення Береза-Картузька (конц. табір)

З 1937 р. – всі укр. права скасовані, хвиля репресій.

Причина: необхідність приборкати українців напередодні ІІ-ої світової війни.

Українські політичні партії та організації на території Польщі

П оляки не перешкоджали створенню укр. партій на 1925 р 12 партій:

  1. У НДО (Українське народно-демократичне обєднання)

1925 р. - найчисельніша

Лідери: Д.Левицький, В.Мудрий, С.Баран, О.Луцький

Мета:

  • конституційна демократія;

  • незалежність України;

  • з ахист прав українців

газета «Діло»

  1. У СРП (Українська соціал-радикальна партія)

1 926 р. – шляхом об’єднання РУРП з УПРС з Волині

Лідери: Л.Бачинський, І.Макух

Мета:

  • демократичний соціалізм;

  • незалежність України;

  • спиралися на селян.

  1. У СДП (Українська соціал-демократична партія)

В 1924 р. – примусово розпущена польською владою ніби за поширення комуністичних ідей.

В 1929 р. – відновлена.

Спиралися на робітників

Лідер: М.Ганкевич

Решта партії – менш впливові:

Українська католицька партія

Волинське українське об’єднання

Москвофіли

Мета: об’єднання всіх укр. земель в єдину державу.

  1. К ПЗУ (Комуністична партія Західної Галичини)

1 923 р. – увійшла до складу ком. партії Польщі

Д іяла таємно

С пиралася на найбідніші прошарки суспільства

Л ідери: Й.Клірик, Р.Кузьма

С початку підтримувала політику СРСР (НЕП, українізація). Згодом критикує (колективізація, голод)

1938 р. – розпущена Комінтерном.

Діяльність укр. партій:

  • легальні методи;

  • боролися за місця в польському парламенті

1927 р. – 31 укр.

1930 р. – 64 укр.

  1. УВО (Українська військова організація)

1 920 р. – у Празі. Створена з УСС та УГА (на чолі з Є.Коновальцем)

Мета: самостійна, соборна держава.

Шляхи досягнення: загальнонаціональне повстання українського народу проти окупантів.

Методи боротьби: терор, як засіб привернути увагу світової громадськості

Акції:

  • невдалий замах на Ю.Пілсудського (1921 р.);

  • кампанія саботажу;

  • експропріаційні акції (1924 – 1926 рр.)

І деологічна основа: «Ідеологія інтегрального націоналізму» Д. Донцова

  • відкидання демократичних ідеалів;

  • найвищою цінністю є національна держава, на чолі якої повинен стати верховний провідник – вождь;

  • державу можна збудувати лише шляхом революції (всенародної).

  1. О УН (Організація українських націоналістів)

1 929 р. – м. Відень.

Засновники: УВО + студентські організації

Керівник: Є.Коновалець

І деологія: інтегральний націоналізм Д.Донцова

Наступники: Д.Андрієвський, М.Сціборський

  • вважали, що демократична м’якотілість стали причиною поразки революції 1917 – 1921 рр.;

  • ОУН повинна бути єдиною партією в державі;

  • будувати державу потрібно шляхом революції, а перед нею всіма можливими розхитувати окупаційний режим (терор, саботаж, і т.д.)

ОУН – законспірована організація з суворою дисципліною

Діяльність:

  • 63 замахи на життя з метою привернути увагу світової та української громадськості до українського питання;

  • вбивство у 1934 р. міністра внутрішніх справ Польщі Б.Перацького – помста за політику «пацифікації»;

  • т ерор був спрямований і проти українців, які співпрацювали з владою.

1935 – 1936 рр. – Варшавський та Львівський процеси

С. Бендера, М. Лебідь засуджені до страти замінили на довічне ув’язнення в конц.. таборі Береза-Картузька.

Т равень 1938 р. – вбивство чекістом Судоплатовим Є.Коновальця.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]