- •«Створення і початок діяльності укр. Політичних партій»
- •«Україна в роки революції 1905 – 1907 рр.»
- •9 Листопада 1906 р. – указ міністра внутрішніх справ Петра Столипіна про початок
- •«Посилення національного гніту в україні»
- •«Західноукраїнські землі в 1900 – 1914 рр.»
- •«Початок української революції»
- •«Наростання революції»
- •4 Серпня 1917 р. Тимчасовий уряд надіслав ц.Р. «Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріату від Тимчасового уряду»
- •1 2 Серпня 1917 р. – Москва, нарада ц.Р. Відмовилася надсилати своїх представників, боялася реакції Тимчасового уряду.
- •6 Січня 1918 р. – наступ більшовицьких військ з Харкова на Київ.
- •«Перша спроба радянізації україни»
- •«Гетьманат скоропадського»
- •1 3 Листопада - Росія анулювала умови Брест-Литовського мирного договору і готує наступ на Україну. Передбачалося напасти з Півночі (Курськ).
- •«Західноукраїнська народна республіка (зунр)»
- •«Україна в іі-й половині 1919 р.»
- •«Україна на початку 1920 р.»
- •«Радянсько-польська війна і україна»
- •«Розгром Врангеля в Криму»
- •«Україна в умовах неПу (1921 – 1928 рр.)»
- •«Утворення срср»
- •«Курс на українізацію»
- •«Колективізація с/г україни»
- •«Терор 30-х рр.. На україні»
- •«Західноукраїнські землі у 1921 – 1939 рр.»
- •Р озкол оун
- •«Культура і духовне життя україни /1917 – 1920/»
- •«Розвиток культури україни в 20-х рр.»
- •«Культура україни в 30-ті рр.. «розстріляне відродження»
«Терор 30-х рр.. На україні»
Мета: придушити рух за самоутвердження української нації й не допустити формування міцної опозиції.
Шляхи реалізації:
1 928 р. – «Шахтинська справа» - над інженерно-технічною інтелігенцією Донбасу
М ета: залякати й змусити працювати на індустріалізацію
4 9 осіб засуджено, 7 розстріляно
В сі хто мали дореволюційні дипломи про технічну освіту автоматично звинувачились у «шкідництві»
Результат: винищення фахівців; на керівних посадах – або робітники без освіти, або ті, які закінчили 2-3 місячні курси.
1929 р. – початок роботи «трійок»
1 930 р. (березень – квітень) – суд над СВУ – Спілкою визволення України
О бвинувачення у спробі відділення України від СРСР, створенні селянського опору колективізації, підготовці терористичних актів проти вищого партійного керівництва країни.
м . Харків, засудили 45 осіб – з них 2 академіка, 11 професорів, письменники, вчителі, юристи
« міфічна справа»
Результат:
введено цензуру;
закрили Історичну секцію Всеукраїнської академії наук;
1 934 р. – масові «чистки» партії
П ричина: січень 1934 р. XVII з’їзд ВКП(б) – спроба усунути Сталіна з посади ген.сека.
Результат: масові репресії
1 грудня 1934 р. – вбивство С.Кірова – за нез’ясованих обставин.
1 936 – 1938 рр. – «Московські процеси»
З а обвинуваченням у шпигунстві і змові проти Й.Сталіна до розстрілу було засуджено Зінов’єва, Каменєва, Бухаріна, Рикова; з укр. – Косіора, Чубара, Х.Раковського.
З 62 членів Ц.К. – 55 розстріляли
З 11 членів політбюро – 10 розстріляли.
1 937 – 1938 рр. – Розстріл керівного складу армії
Командуючий КВО – І.Якір
К омандуючий Харк. ВО – І.Дубовий
Результат: на початок війни лише 7% командирів мали військову освіту.
3 0 січня 1937 р. – Конституція УРСР
Проголошувала демократичні права
С ічень 1938 р. – І-й секретар Ц.К. Компартії України – М.Хрущов
Але навіть він не зміг запобігти репресіям.
Наслідки сталінських репресій:
розгортання процесів «русифікації» та «централізації» на Україні;
з акріплена у суспільстві боротьба з «ворогами народу» гонінням підлягали не тільки засуджений, але й члени його родини (діти виключалися зі школи, родичів нікуди не брали на роботу і т.д.);
зміцнення особистої влади Сталіна, усунення можливих претендентів на владу;
насадження атмосфери страху. Створення образу ворога;
через систему ГУЛАГу пройшло 5% населення СРСР;
різке послаблення потенціалу спеціалістів в усіх галузях знань і практичної діяльності;
підрив обороноздатності країни;
знищення національної еліти;
падіння в 3 рази темпів промислового розвитку.
«Західноукраїнські землі у 1921 – 1939 рр.»
Українські землі у складі Польщі
червень 1919 – Паризька мирна конференція
вересень 1919 – Сен-Жерменський мир
червень 1920 – Тріанонський мир
18 березня 1921 р. – Ризький мир
Польща – Сх. Галичини, Зх. Волинь
Румунія – Пн. Буковина, Пд. Бессарабія, Хотинщина, Марморощина
Чехословаччина – Закарпаття.
Мета Польщі: повна полонізація українських земель.
Три періоди політики:
1919 – 1923 рр. – «невизначеності» - Польща намагалася в очах світової громадськості довести свої права на укр. землі, що Польща нібито забезпечує всі права нац. меншин.
1921 р. – Польська Конституція – гарантувала права українців на рідну мову на побутовому рівні та під час навчання в початкових школах.
Б ерезень 1922 р. – закон надав самоврядування Сх. Галичині (3-м воєводствам)
Львівському
Станіславському
Тернопільському
1 4 березня 1923 р. – Рада послів Англії, Франції, Італії та Японії визнали Сх. Галичину частиною Польщі.
В сі укр. права залишалися на папері
Реакція українців:
акції протесту;
збройні виступи;
бойкот перепису 1921 р., виборів 1922 р. до сейму.
1 923-1926 рр. – «тиску» - політика спрямована на асиміляцію поневолених народів.
Польща поділила країну на 2 господарські території:
Польща «А» - корінні польські землі
П ольща «Б» - західноукраїнські та білоруські землі.
політика штучного стримування соціально-економічного розвитку;
п овне скасування поступок національним меншинам.
3 1 липня 1924 р. – закон, за яким польська мова проголошувалася державною
П очалося закриття українських шкіл.
На українські землі переселялися польські колоністи «осадники» - їм виділялися кращі землі (переселилося 200 тис. поляків)
1 926 – 1937 рр. – «пошуку компромісу»
П олітична криза 1926 р.
Р ежим «санації» Ю.Пілсудського
Політика:
деякі поступки нац.. меншинам (українцям);
д ержавна асиміляція нац.. меншин – щоб зробити їх патріотами польської держави
с проба перетворити Волинь на «колиску польсько-українського порозуміння» - ініціатор воєвода Волині Генріх Юзефський
з більшено державні інвестиції на Волинь масове створення двомовних шкіл (утраквістичних) дозволено повну українізацію православної церкви.
Мета політики:
розкол між галичанами та волинянами;
с кладення позитивного іміджу Польщі ніби вона толерантно ставиться до нац.. меншин на тлі жорстокої антиукраїнської політики СРСР у 1930-х рр.. (голодомор, репресії) збереження Сокальського кордону (між СРСР та Польщею);
У НДО – з 1935 р. курс на нормалізацію відносин з Польщею її лідер В.Мудрий став віце-маршалом польського сейму;
амністія укр. в’язнів у конц. таборах.
Р еально: будь-який прояв укр. нац.. життя Польща сприймала як нелояльність до держави
1930 р. – акції «пацифікації» (умиротворення)
побиття українців поляками;
погроми;
руйнування укр. установ;
2 тис. українців заарештовано (молодь)
Привід: підпали ОУН майна польських осадників.
1934 р. створення Береза-Картузька (конц. табір)
З 1937 р. – всі укр. права скасовані, хвиля репресій.
Причина: необхідність приборкати українців напередодні ІІ-ої світової війни.
Українські політичні партії та організації на території Польщі
П оляки не перешкоджали створенню укр. партій на 1925 р 12 партій:
У НДО (Українське народно-демократичне об’єднання)
1925 р. - найчисельніша
Лідери: Д.Левицький, В.Мудрий, С.Баран, О.Луцький
Мета:
конституційна демократія;
незалежність України;
з ахист прав українців
газета «Діло»
У СРП (Українська соціал-радикальна партія)
1 926 р. – шляхом об’єднання РУРП з УПРС з Волині
Лідери: Л.Бачинський, І.Макух
Мета:
демократичний соціалізм;
незалежність України;
спиралися на селян.
У СДП (Українська соціал-демократична партія)
В 1924 р. – примусово розпущена польською владою ніби за поширення комуністичних ідей.
В 1929 р. – відновлена.
Спиралися на робітників
Лідер: М.Ганкевич
Решта партії – менш впливові:
Українська католицька партія
Волинське українське об’єднання
Москвофіли
Мета: об’єднання всіх укр. земель в єдину державу.
К ПЗУ (Комуністична партія Західної Галичини)
1 923 р. – увійшла до складу ком. партії Польщі
Д іяла таємно
С пиралася на найбідніші прошарки суспільства
Л ідери: Й.Клірик, Р.Кузьма
С початку підтримувала політику СРСР (НЕП, українізація). Згодом критикує (колективізація, голод)
1938 р. – розпущена Комінтерном.
Діяльність укр. партій:
легальні методи;
боролися за місця в польському парламенті
1927 р. – 31 укр.
1930 р. – 64 укр.
УВО (Українська військова організація)
1 920 р. – у Празі. Створена з УСС та УГА (на чолі з Є.Коновальцем)
Мета: самостійна, соборна держава.
Шляхи досягнення: загальнонаціональне повстання українського народу проти окупантів.
Методи боротьби: терор, як засіб привернути увагу світової громадськості
Акції:
невдалий замах на Ю.Пілсудського (1921 р.);
кампанія саботажу;
експропріаційні акції (1924 – 1926 рр.)
І деологічна основа: «Ідеологія інтегрального націоналізму» Д. Донцова
відкидання демократичних ідеалів;
найвищою цінністю є національна держава, на чолі якої повинен стати верховний провідник – вождь;
державу можна збудувати лише шляхом революції (всенародної).
О УН (Організація українських націоналістів)
1 929 р. – м. Відень.
Засновники: УВО + студентські організації
Керівник: Є.Коновалець
І деологія: інтегральний націоналізм Д.Донцова
Наступники: Д.Андрієвський, М.Сціборський
вважали, що демократична м’якотілість стали причиною поразки революції 1917 – 1921 рр.;
ОУН повинна бути єдиною партією в державі;
будувати державу потрібно шляхом революції, а перед нею всіма можливими розхитувати окупаційний режим (терор, саботаж, і т.д.)
ОУН – законспірована організація з суворою дисципліною
Діяльність:
63 замахи на життя з метою привернути увагу світової та української громадськості до українського питання;
вбивство у 1934 р. міністра внутрішніх справ Польщі Б.Перацького – помста за політику «пацифікації»;
т ерор був спрямований і проти українців, які співпрацювали з владою.
1935 – 1936 рр. – Варшавський та Львівський процеси
С. Бендера, М. Лебідь засуджені до страти замінили на довічне ув’язнення в конц.. таборі Береза-Картузька.
Т равень 1938 р. – вбивство чекістом Судоплатовим Є.Коновальця.
