«Утворення срср»

Причини:

• прагнення УСРР законодавчо врегулювати свої відносини з РСФРР;

• бажання більшовиків юридично затвердити «диктатуру пролетаріату» в підконтрольних ним країнах.

Були створені 3 плани об’єднання:

1. П лан «автономізації»: автор – Й.Сталін республіки входять до складу Російської Федерації, як ї автономні частини.

2. План «конфедерації»: автор – Х.Раковський - утворюється союз суверенних держав, які повністю зберігають незалежність і лише об’єднані координаційним центром.

3. П лан «федерації»: автор – В.Ленін усі радянські республіки включно з Росією на рівних правах ввійшли в нове державне утворення – Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Етапи утворення СРСР

Жовтень 1922 р. – затвердження на пленумі ЦК плану В.Леніна.

30 грудня 1922 р. – утворення СРСР – підписання Декларації та Договору

Склад СРСР: Російська федерація

Українська СРР

Білоруська СРР

Закавказька федерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан)

Юридичне оформлення СРСР

1923 р. – Х.Раковського замінили на Власа Чубара

До 1924 р. – діяла Конституція від 1919 р.

Січень 1924 р. – затверджена І-а Конституція СРСР.

Т равень 1925 р. – затверджено Конституцію УСРР.

• Закріплювалося входження України до складу СРСР;

• Утворення Молдавської АСРР у складі УСРР.

Т ериторіальний поділ: з 1925 р. ліквідовано повіти та губернії.

Центр округ район

Протягом 1920 – 1924 рр. на Україні було ліквідовано всі політичні партії крім більшовицької.

«Курс на українізацію»

К вітень 1923 р. – ХІІ з’їзд РКП (б) створив політику «коренізації» на Україні – «українізації».

Суть: посилити (укоренити) вплив радянської влади і Комуністичної партії серед населення національних республік, сформувати позитивний образ радянської влади.

Реалізація:

• виховання кадрів із представників корінного населення;

• впровадження в роботу партійного, радянського і господарських апаратів рідної для населення мови;

• розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів з навчанням рідною мовою;

• розвиток національних культур і мов.

Наркоматом освіти на Україні керували:

О.Шумський – 1924 – 1927 рр.

М.Скрипник – 1927 – 1932 рр.

Наслідки українізації:

• укр. мова поширювалася в освіті та науці;

• створювалися Лікнепи та Робітфаки

• діяли державні курси вивчення української культури з випускними іспитами;

• відбулася українізація церкви та частково армії;

• в Україну повернулися М.Грушевський та П.Христюк;

• 90% газет видавалося укр. мовою;

• 60% населення володіло укр. мовою;

• Кожен 4-й ВУЗ – укр. мова;

• З 1925 р. – іспити на знання укр. мови серед партійців.

Перешкоди українізації:

• з приходом до влади на Україні Лазара Кагановича (1926 р.) листи до Сталіна з критикою політики;

• 1927 р. – звинувачення О.Шумського в «націонал-ухильництві», 1933 р. – заарештували;

• репресії проти прихильників «українізації»;

Отже, в 1933 р. почався відхід від українізації, а радянська влада повернулася до русифікації.

Шлях Й.Сталіна до необмеженої влади

1924 р. – смерть В.Леніна.

Претенденти на його пост:

Л.Троцький – вигнаний з партії у 1927 р. за «надіндустріалізацію» разом з прибічниками: Л.Камєнев, Г.Зінов’єв.

М.Бухарін – виключений з партії у 1929 р. за «капітуляцію перед куркульством». Прибічники: О.Риков, М.Томський.

Отже, на 1929 р. Й.Сталін здобув диктаторську владу у партії та державі.

«СТАЛІНСЬКА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ»

Модернізація

Кінець 1925 р. – завершення відбудови економіки після громадянської війни

Грудень 1925 р. – XIV з’їзд ВКП(б) проголосив «курс на індустріалізацію».

Суть: розвиток галузей групи «А» з метою перетворення країни в могутню індустріальну державу з великим військовим потенціалом.

г рудень 1927 р. XV з'їзд ВКП(б) – затвердив 1-й п’ятирічний план (1928 – 1932)

Два варіанти плану:

• 1-й – відправний

• 2-й – оптимальний (напружений)

1 929 р. – перехід до форсованої індустріалізації Й.Сталін, газета «Правда» стаття «Рік великого перелому» темпи приросту промислової продукції:

• 32% за 2-й рік «п’ятирічки»;

• 45% за 3-й рік «п’ятирічки»

Провал як форсованої індустріалізації так і всієї п’ятирічки в цілому.

П артія заборонила всім відомствам друкувати будь-які цифрові дані й оголосила що 1-у п’ятирічку виконано за 4 роки й 3 місяці реально приріст склав лише 10% замість 32%/45%.

Друга п’ятирічка (1933 – 1937) – «п’ятирічка репресій»,або антицерковна

• помірковані темпи зростання промисловості – 16,5%;

• більше нової техніки;

• підготовка кваліфікованих кадрів.

Результат: 2-й п’ятирічний план теж не було виконано.

Третя п’ятирічка (1938 – 1942) - передвоєнна

• збільшення витрат на оборону в умовах можливого початку Другої світової війни;

• зміцнення трудової дисципліни;

• перехід на 8-годинний робочий день, 7-денний робочий тиждень;

Результат: теж виконана не була, бо почалася війна.

Джерела індустріалізації:

• націоналізація промисловості;

• перекачування коштів з легкої та харчової у важку промисловість;

• збільшення податків (з села – над податок; постійний ріст цін на промислові товари);

• внутрішні позики (спочатку добровільні, згодом примусові):

1930 р. – позика «п’ятирічка за 4 роки»

1931 р. – позика «3-го вирішального року»

1932 р. – позика «4-го завершального року»

• випуск паперових грошей не забезпечених золотом;

• форсоване розширення продажу горілки;

• збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра;

• режим економії;

• експлуатація селянства, робітничого класу та багатьох мільйонів в’язнів ГУЛАГУ;

• колективізація с/г;

• т рудовий ентузіазм (31 серпня 1935 р. вибійник шахти «Центральна – Ірміне» О.Стаханов за зміну видобув замість 7 тон – 102 тони вугілля результат:

• поява стахановців;

• посилення експлуатації робітників;

• «ножиці цін».

Успіхи індустріалізації

• збудовано Дніпрогес(1927 – 1932), «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь», «Дніпроалюмінійбуд», Краматорський машинобудівний завод, Харківський тракторний завод (ХТЗ) – 1931р..

• у Донбасі споруджено 100 нових шахт;

• Україна стала важливою металургійною базою СРСР;

• Україна – 3-є місце в Європі по металургії;

• з аграрної перетворилася на індустріально-аграрну республіку;

• почалася урбанізація й зросла кількість робітників й інтелігенції.

Негативні наслідки індустріалізації

• посилення централізації управління промисловістю;

• ігнорувалися економічні закони регулювання економіки;

• заборонялася приватна торгівля;

• знизився життєвий рівень населення (черги, картки, дефіцит);

• урбанізація привела до ускладнення житлової проблеми;

• нестача товарів легкої та харчової промисловості;

• репресії на селі під час колективізації;

• ізоляція радянської економіки від світової (автаркія)

1919 – 1934 р. – Харків був столицею УСРР,в 1934 р. столицею став Київ.