- •Щоденник з описом щоденної роботи
- •Техніка безпеки при роботі з електро та радіо елементами
- •Конденсатори
- •Трансформатори
- •Активні електро-радіо елементи
- •Класифікація електровакуумних діодів
- •Транзистори
- •Тиристори
- •Основні властивості тиристора:
- •Стабілітрони
- •Мікросхеми
- •Рівні проектування
- •Моя схема
- •С1 1мкФх10в
- •С2 1мкФх10в
- •С3 1мкФх10в
- •Призначення макету
- •Висновок
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Технологічний коледж НУ «Львівська політехніка» Відділення комп’ютерних технологій
Звіт
З електромонтажної практики
Виконав: студент групи КСМ-21 Диба Віталій Перевірив викладача: Войтович П.В.
Відвідування (20б) ___________ Демонтаж (10б) ______________ Виконання звіту (30б)_________ Виготовлення макету (40б)______ Залік з практики (100б)_________
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Технологічний коледж НУ «Львівська політехніка»
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
На проведення практики За спеціальністю 5.05010201 «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж» Студента групи КСМ-21 Диби Віталія Володимировича
Питання що підлягають вивченню: 1. Розробити та виговити розширюваний світлодіодний вогонь. Практичні завдання: 2. Розробити робочий макет розширюваний світлодіодний вогонь.
Календарний графік проходження електромонтажної практики
№ |
Назва робіт |
Термін виконання роботи |
Відмітка про виконання |
1 |
Інструктаж з техніки безпеки та охорони праці |
1 |
|
2 |
Теоретичні основи |
2 |
|
3 |
Демонтаж та монтаж ЕРЕ |
1 |
|
4 |
Вибір схеми електричного принципового макету |
1 |
|
5 |
Підготовка до монтажу макету |
1 |
|
6 |
Виготовлення індивідуального макету |
5 |
|
7 |
Здача звіту |
1
|
|
Щоденник з описом щоденної роботи
30.01.2017 День перший: Петро Володимирович та Ігор Євгенович, познайомившись з групою провели інструктаж з техніки безпеки. Студенти прослухавши інструктаж розписувались в журналах по техніці безпеки. 31.01.2017 День другий: Ми розпочали вивчення теорії, записали назви та позначення елементів радіотехніки на схемах. Дізнались ро різні види елементів та їх значення 01.02.2017 День третій: Студенти отримали завдання для виготовлення своїх макетів. Мені дістався 23 варіант . із завданням розширюваний світлодіодний вогонь 02.02.2017 День четвертий: Група була поділена на дві підгрупи, перша підгрупа купивши паяльники, каніфоль та припій , розпочали демонтаж плат, які отримали від викладача. 03.02.2017 День п’ятий: Підгрупа продовжувала демонтаж елементів та покращувала вміння користуватись паяльниками. 05.02.2017 День шостий: Купивши всі елементи для своїх макетів, студенти розпочали заняття з розстановки своїх елементів на платі , спрощували схеми , для більш зручної роботи з ними. 06.02.2017 День сьомий: Студенти активно почали працювати над своїми макетами , розмалювавши спрощені схеми почали паяти певні елементи до плат. 07.02.2017 День восьмий: Підгрупа продовжувала займатись своїми макетами, деякі студенти завершили роботу над ними та були готові до її здачі. 08.02.2017 День дев’ятий: Більша частина групи завершила роботу над своїми макетами та розпочали готувати звіт. 09.02.2017 День десятий: Студенти здавали свої роботи та захищали їх. В більшості макети виявились робочими , проте були і такі що не працювали або згоріли.
Техніка безпеки при роботі з електро та радіо елементами
1.Вимоги під час виконання робіт.
- Користуватись тільки тими приладами, які передбачені темою заняття, - Проводити низьковольтні зєднання при виключених тумблерах живлення. - При монтажних роботах застосовувати низьковольтні паяльники на 40В. 2.Вимога безпеки в аварійних ситуаціях
- При виникненні загорання вимкнути всі прилади, виконувати розпорядження викладача по ліквідації причин та наслідків загорання. - При загрозі ураження електрострумом, негайно повідомити викладача, та негайно вимкнути живлення. В разі потреби надати потерпілому ПМД. - При опіках перев’язати уражені місця стерильною повязку та звернутись в медпункт. 3.Вимоги після закінчення роботи.
- Прибрати робоче місце. - Вимкнути усі прилади згідно інструкції.
Теоретичні питання з практики
Паяльник — найпростіший ручний інструмент для контактного нагріву об'єктів шляхом передачі їм тепла від розжареного твердого тіла. Призначений для здійснення операцій лудіння поверхонь та спаювання деталей шляхом локального паяння. Конструктивно складається з нагріваємого робочого органу («жала») та теплоізольованої ручки. Теплові характеристики типових паяльників, дозволяють використовувати їх для виконання паяльних робіт з вживанням лише м'яких припоїв. Припі́й — метал, сплав або суміш оксидів, що застосовується для з'єднання металевих, мінерало-керамічних та інших деталей, для лудіння посуду тощо. Процес поєднання деталей за допомогою припою називається паянням. При паянні утворюється міцне з'єднання окремих деталей завдяки заповненню проміжку між ними рідким припоєм, який має нижчу ніж у деталей температуру плавлення, із наступним його затвердінням.
Мякі припої У повсякденному вжитку під терміном припій найчастіше розуміється лише група м'яких припоїв із діапазоном температур плавлення від 90 до 450 °C. За температурами плавлення вони поділяються на:
особливолегкоплавкі (менше 145 °C)
легкоплавкі (від 145 до 450 °C) Тверді припої Припої з температурами плавлення вищими за 450 °C називаються твердими, і відповідно до температур плавлення поділяються на:
середньоплавкі (від 450 до 1100 °C)
високоплавкі (від 1100 до 1850 °C)
тугоплавкі (понад 1850 °C)
Каніфо́ль —
крихка, скловидна, аморфна,
з раковинним зламом маса від
темного-червоного до
світлого-жовтого кольору. Входить до
складу смол червоних
дерев
і отримується як залишок після відгону із
них летких частин. Сильнополярна смола.
Флюс — речовина, що додається до розплавленого металу для видалення його окисів і сторонніх шлаків, чи під час паяння для запобігання окислення поверхні металу. Залежно від температури плавлення металу, чи температури паяння, найчастіше використовують такі флюси: вапняк, силікати, бура, борна кислота, каніфоль.
Характеристика активних і пасивних електро-радіоелементів Пасивні електро-радіоелементи Резистори Резистори належать до електричних компонентів, що застосовуються в схемах електротехніки та електроніки для обмеження сили струму та розподілу напруги. Резистори — найпоширеніші пасивні компоненти електронної апаратури, що використовуються як навантаження, споживачі та подільники в колах живлення, як елементи фільтрів, шунти, в колах формування імпульсів і т.д.
За характером зміни опору резистори поділяються на:
1.резистори сталого опору; 2.регульовані резистори змінного опору 3.змінного опору.
За видом монтажу резистори бувають:
1.для навісного монтажу 2.для поверхневого монтажу 3.комбінації резисторів в одному загальному блоці, зазвичай мініатюрного виконання.
За видом вольт-амперної характеристики:
1.лінійні резистори; 2. нелінійні (напівпровідникові) резистори: 3.варистори — опір залежить від прикладеної напруги; 4.терморезистори — опір залежить від температури; 5.фоторезистори — опір залежить від освітленості; 6.тензорезистори — опір залежить від деформації резистора; 7.магніторезистори — опір залежить від величини напруженості магнітного поля.
Позначення
за ГОСТ
2.728-74 Опис
Сталий резистор без вказання номінальної
потужності, що розсіюється
Сталий резистор з номінальною потужністю,
що розсіюється, 0,05 Вт
Сталий резистор з номінальною потужністю,
що розсіюється, 0,125 Вт
Сталий резистор з номінальною потужністю,
що розсіюється, 0,25 Вт
Сталий резистор з номінальною потужністю,
що розсіюється, 0,5 Вт
Сталий резистор з номінальною потужністю,
що розсіюється, 1 Вт
Сталий резистор з номінальною потужністю,
що розсіюється, 2 Вт
Сталий резистор з номінальною потужністю,
що розсіюється, 5 Вт
Сталий резистор з номінальною потужністю,
що розсіюється, 10 Вт
